Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 196 роз ним лоєм, тріщала і чаділа чорним ґнотом (Коцюб.); Білявий огник мигкотів, і шквар- чав, і димив, пожираючи розтоплену смолу (Фр.); Семен Крутояр дивився крізь свої сині окуляри на розтоплену сталь (Собко); Повітря дрижить над землею розтопленим склом (Тулуб)]. Ср. розтоплювати 1—2. розтоплення растопка. Ср. розтоплювати 1. розтоплювальний разг. растопочный. розтоплювання растапливание, растопка. Ср. розтоплювати 1. розтоплювати, -люю, -люєш и (реже) розтопляти, -ляю, -ляєш, розтопити, -топлю, -топиш 1) (огонь в печи um. п.) растапливать, растоплять, растопить [На цей раз він і баню пішов розтоплювати з радістю, наче його чекало там, на вгороді, якесь свято (Гонч.); Скоро стала [козачка] козака з походу сподіватись, Стала до домівки приходжати, Стала в печі розтопляти (дума); Як любо в лютий холод розтопити піч (перекл. з Вовчка)]; 2) (нагревая, преврагцать из твердого состояния в жидкое) растапливать, растоплять, растопить; (сало, масло и т. п. — ещё) истапливать, истопить; (металл, стекло и т. п. — ещё) расплавлять, расплавить [Сонце вже розтопило сніг (Eon.); З-під паркана до річки стікає струмочок. Тепла спрацьована вода парує, розтоплюючи під берегом кригу (Шиян); А тепер він., обраховує цю силу [води], щоб інші люди, його товариші, примусили її розтоплювати залізо (Трубл.); Стара почала шептати над водою, розтопила кавалок олова (Фр.)]; 3) (подвергать таянию) разг. растаивать, растаять. розтоплюватися, -лююся, -люєшся, розтопитися, -топлюся, -топишся 1) растапливаться, растопиться; (о металле, стекле и т. п.— ещё) расплавляться, расплавиться; (о масле um. п., а также перен. — обычно) расходиться, разойтись; (перен.: приходить в умиление; постепенно исчезать) растаивать, таять, растаять [В у р с т: ..Дали найвищу температуру, а метал не розтоплюється (Собко); Огонь, у котрім розтопилась ^уда, Була моя перша колиска (Фр.); онце припікало. На палубі шхуни розтоплювалась смола, ..липла до підошов (Трубл.); Дівчата справді прилипли до хлопця, мов смола, і серце Мишунине розтоплювалось, як крижана бурулька (Янов.); Вся його тверда, міцна душа розтопилась, як віск на гарячому вогні (Н.-Лев.)]; 2) страд, з. (несоверш.) растапливаться, растопляться; растапливаться, растопляться; истапливаться; расплавл я- ться; ср. розтоплювати 1—2. розтопляти см. розтоплювати. розтоптаний растоптанный [Розтоптана танками мертва земля Безмовна лежала навкруг (Пере.); її розтоптані, плескаті чоботи були руді від гною (Руденко); Братерська дружба наших народів забезпечила відновлення державного суверенітету Румунії, розтоптаного фашистськими загарбниками в період другої світової війни (Рад. Укр., 1956, XII)]. розтоптати см. розтоптувати. І розтоптатися см. розтоптуватися. розтоптувати, -тую, -туєш, розтоптати, -топчу, -топчеш растаптывать, растоптать [Голуб кинув і розтоптав цигарку (Дмитр.); І ти [мати], розкинувши рамена, Дивилась, як дітей твоїх Орда розтоптує шалена, І ніж разить, і тне батіг (Рил.); Анна: ..Він такий добрий, він хробака дармо не розтопче, не то щоб чоловіка вбив! (Фр.)]. розтоптуватися, -тується, розтоптатися, -топ- четься 1) разг. растаптываться, растоптаться [Старі [чоботи] он уже розтопталися (Мирн.)]; 2) страд, з. (несоверш.) растаптываться [На городах і царинах посиніли, осіли й розтопталися наметені за зиму кучугури (Скляр.)]. розторговувати, -говую, -говуєш, розторгувати, -гую, -гуеш разг. расторговывать, расторговать. розторговуватися, -говуюся, -говувшся, розторгуватися, -гуюся, -гуєшся разг. расторговываться, расторговаться [Коли розторгуємось, інші [сережки] тобі купимо... (Гонч.)]. розторгувати см. розторговувати. розторгуватися см. розторговуватися. розтормошити, -шу, -шйш разг. растормошить. розторопати, -паю, -паєш разг. раскумекать, взять в толк, уразуметь [Якщо й отут, на велелюдді, не дізнатись, не розторопати, що воно діється та куди воно йдеться, то вже де ж тоді! (Головко)]. розторопний расторопный [Зрештою, чим не погонич [Данько]? Меткий розторопний, веселий. . (Гонч.)]. розторопність, -ності расторопность. розторопша бот. (Silybum marianum G а є г t п.) pacTopomna, остропестро, остропёстр. розторощйти, -рощу, -рощиш обл. см. розтрощувати, розтрощити. розторсаний растормошённый; расшатанный; издёрганный [Запорошені бійці в плащ- палатках, що розвівалися за плечима, в розторсаних дерев'яних кузовах з цікавістю роздивлялися навколо (перекл. а Полевого); Мої нерви зовсім розбиті розторсані (Н.-Лев.)]. Ср. розторсати. розторсати, -саю, -саєш редк. растормошить (разг.); (повредить, расстроить — обычно) расшатать; (сделать ветхим, износить) издёргать [— Та розторсайте ви мого Петрика!— просила Катерина. — Ходить, як у воду опущений (перекл. з Первенцева); Павлусь розторсав собі нерви систематичною гульнею по ночах (Н.-Лев.)]. розторсатися, -сається расшататься; издёргаться [Це в мене нерви розторсалися (Н.-Лев.)]. Ср. розторсати. розточений1 1) расточенный [На ньому [тракторі] немає живого місця — ту деталь зварено електрикою, ту припасовано з іншої системи, ту знято з танка, ту розточено (Янов.)]; 2) увеличенный; удлинённый; расширенный; расставленный. Ср. розточувати1 1—2. розточений2 1) источённый; разлитый; 2) ра- I вогнанный, рассеянный; 3) расточённый; |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)