Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 198 роз дяться розтрачанням продуктивних сил землі (Ленін)]. розтрачати см. розтрачувати. розтрачений растраченный [К с є н я: ..Господи! Підожди ще хоч деньок, щоб я з ним [Завадою] розмовилася! Щоб я всі свої муки, все своє розтрачене життя могла зібрати в одно страшне слово, в один позирк і бухнути ним йому, мов сокирою, в саме серце! (Фр.)]. розтрачувати, -чую, -чуєш и редк. розтрачати, -чаю, -чаєш, розтратити, -рачу, -ратиш растрачивать, растратить [Дужий, пожадливий [Баглай], знав лиш одне — не розтрачувать сил! (ІПер.); Не цікаве диво або нікчемна забавка тягли Вас туди [до Лейп- ціга]; не жага віятись по світу та розтрачати набуту силу поривала Вас (Мирн.); Не буде нам ні слави, ні пам'яті.. Розтратять, що ми зібрали, а нам і спасибі не скажуть (Квітка); Ті скарби найкращі душі молодої Розтративши марно, без тями, Жебрак одинокий, назустріч недолі Піду я сумними стежками (Фр.)]. розтренькувати, -кую, -куєш, розтренькати, -каю, -каєш обл. см. розтринькувати. розтривожений растревоженный [Вони стояли, збившись плечем до плеча, розтривожені й гомінливі (Куч.); Дід Грицай все сидів на груші і з високості поглядав на розтривожені бджоли, що хмарами вилися нижче од його (Н.-Лев.); Гуде, клекотить розтривожена Каховка (Гонч.)]. розтривожити см. розтривожувати. розтривожитися см. розтривожуватися. розтривожувати, -жую, -жуєш, розтривожити, -жу, -жиш растревоживать, растревожить [Ну, чим я їй допоможу? їй лікаря треба. А я тільки розтривожу її, може, ще гірш нароблю (Головко); Гасне, гасне синій вечір вдалині, Думи серце розтривожили мені (Заб.)]. розтривожуватися, -жуюся, -жуєшся, розтривожитися, -жуся, -жишся разг. растревоживаться, растревожиться [Нимидора.. почувала, що її душа розтривожилась (Н.-Лев.); А аудиторія розтривояшлася, зал гримів від оплесків, свисту, вигуків (Ле)]. розтринькання расточение; редк. расхищение. розтринькати см. розтринькувати. розтринькатися см. розтринькуватися. розтринькування растранжиривание, мотание, мотовство, проматывание; расточительство, расточение; трата. Ср. розтринькувати. розтринькувати, -кую, -куєш, розтринькати, -каю, -каєш (що) разг. транжирить, растранжиривать, растранжирить (что), мотать, проматывать, промотать (что); (книжн. — ещё) расточать, расточить (что); (только несоверш. — о деньгах — ещё) тратить (что), сорить (чем); (растрачивать, проигрывая в азартные игры — обычно) спускать, спустить (что) [3 горя вона тоді не раз і напивалася, ..хоть ніколи п'янство не довело її до того, щоб розтринькувала., гірко запрацьоване добро (Фр.); Старий пан, розтринькуючи мужиць ку кривавицю по чужих країнах, не захотів сплатити дядькам за сади (Ст.); Дивуюсь тобі, свате. Та він же може все хазяйство розтринькати, а ти мовчатимеш? (Шиян); — Наука як наука, треба шануватися, — почав старий. — І грошей не розтринькуй, бо то праця... (Кач.); Він узяв щось карбованців із п'ятнадцять; всі ж і розтринькав (Врацл. у. — Сл. Гр.)\. розтринькуватися, -куюся, -куєшся, розтринькатися, -каюся, -каєшся 1) транжириться, растранжириваться, растранжириться; 2) страд, з. (несоверш.) транжириться, растранжириваться, мотаться, проматываться; расточаться; тратиться; спускаться. Ср. розтринькувати. розтринькувач расточитель. розтринькувачка расточительница. розтріпаний1 прич.у прил. растрёпанный; истрёпанный; (о книгах и т. п. —ещё) потрёпанный; (прил.: находящийся в полном беспорядке) разг. растерзанный [Часом щезала [Палагна] з дому і верталася пізно, червона, розтріпана, п'яна неначе (Коцюб.); Вона заправляла розтріпане світле волосся під темно-синій берет військового зразка (Смол.); Волосся йому стирчало, як щетина, і робило його схожим на розтріпаний віник (Панч); Вона дала Лукії не одну, а кілька засмальцьованих, розтріпаних книжок (Донч.)]. Ср. розтріпувати1. розтріпаний2 прич. растряхнутый. Ср. розтріпувати2. розтріпати см. розтріпувати2. розтріпати см. розтріпувати1. розтріпатися см. розтріпуватися. розтріпотітися, -почуся, -потйшся разг. располоскаться. розтріпувати1, -пую, -пуєш, розтріпати, -паю, -паєш растрёпывать, растрепать; (несоверш. разг. — ещё) трепать; (одежду, книгу um. п., а также перен. — ещё) истрёпывать, истрепать [Сотник: Та одчепись, божевільна... Дивись лишень: коси Мов русалка розтріпала... (Шевч.); Рубан нарешті посміхнувся й розтріпав хлопцеві чубчика (Панч); Ми розтріпали уряд Керенського по ниточці, ми змусили Тимчасовий уряд проробити міністерську чехарду направо й наліво, вгору і вниз.. (Ленін)]; ~пати книжку (книгу) растрепать книгу, истрепать книгу, потрепать книгу. розтріпувати2, -пую, -пуєш, розтріпати, -паю, -паєш (встряхивать, распрямляя или очищая от чего-либо) разг. растряхивать, растряхнуть [Надворі Катря з Докією розтріпують пране плаття, вішають (Куч.)]. розтріпуватися, -пуюся, -пуєшся, розтріпатися, -паюся, -паєшся растрёпываться, растрепаться; трепаться; истрёпываться, истрепаться [Шапочка з'їхала в неї на бік голови, руде волосся розтріпалось і палало (Коцюб.); Кипариси стоять тихо-тихо, так, мов вони ніколи й не можуть навіть хилитись, а не то що., розтріпуватись гірше всякої верби (Л. Укр.)]. Ср. розтріпувати1. розтріскатися см. розтріскуватися. розтріскотатися, -кочуся, -кочсшся разг. растрещаться [— Но, но, розтріскоталася, сороко куцохвоста! — скрикнула мати (Фр.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)