Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 199 роз розтріскування растрескивание [В результаті ушкодження озимого ріпака.. спостерігається обламування стебел, передчасне висихання стручків і розтріскування їх (Олійні культ.)]. розтріскуватися, -кується, розтріскатися, -кається и розтріснутися, -неться растрескиваться, растрескаться, растрёснуться [Культурний льон — однорічна рослина, характерною особливістю якої є те, що коробочки у неї при достиганні не розтріскуються (Техн. культ.)}. розтрощений разбитый [вдребезги], раздроблённый, раздробленный; размозжённый, расколоченный; разнесённый; раздавленный: опрокинутый; сокрушённый; расщёлканный; расчихвощенный [Вона вибігла на брязкіт розтрощеного скла (Смол.); Піхви від шаблі були розтрощені кулею (Панч); На розлогому возі в Оленчука лежать двоє: матрос з розтрощеним плечем, другий — зовсім хлопчик — поранений в голову розвідник із повстанської кінноти (Гонч.); Висота впала! Броньований кулак німців був розтрощений (Скляр.)]. Ср. розтрощувати, розтрощення раздробление; разнос; сокрушение. Ср. розтрощувати, розтрощити см. розтрощувати, розтрощитися см. розтрощуватися, розтрощу вальний сокрушительный. розтрощування разбивание [вдребезги], раздробление; расколачивание; сокрушение. Ср. розтрощувати, розтрощувати, -щую, -щуєш, розтрощити, -рощу, -рощиш разбивать [вдребезги], разбить [вдребезги], раздроблять, раздробить; (сильнее разг. — ещё) размозжать, размозжить, расколачивать, расколотить; (перен.: разрушать) разносить, разнести; (гро- І мить — обычно) раздавливать, раздавить; (сбивать врага с позиций) опрокидывать, опрокинуть, книжн. сокрушать, сокрушить, перен. разг. расщёлкивать, расщёлкать, расщелкать; (только соверш. разг. — ещё) расчихвостить [Хто в тріски розтрощує трони? (Рил.); 3 твердим гранітом розпочавши бій, Розтрощував його на друзк дрібний (перекл. Бажана); В боях на Дніпрі Еріху розтрощило ліву руку (Собко); Йому снилось, що в сінях пораються злодії, що вони вже ламають двері в кімнату, от уже й двері виставили, розтрощили скриню (Н.-Лев.)', Вони [хвилі] йшли назустріч, тиснулися з боків, народжувалися під кораблем, здіймалися вище нього, загрожуючи розтрощити його (Ткач); Наш народ відкинув звіра, знищив, розтрощив фашиста. Світла в нього в себе віра. Ще й ідея дружби чиста! (Тич.); Наша партія, увесь радянський народ, переборюючи труднощі, розтрощуючи підступи класових ворогів, побудували нове, соціалістичне суспільство (Літ. газ., 1959, II); Вітчизно рідна! Розтрощила Ти мур ворожих перепон (Рил.)]. розтрощуватися, -щується, розтрощитися, -рощиться 1) разбиваться [вдребезги], разбиться [вдребезги], раздробляться, раз- | дробиться; размозжаться, размозжиться, расколачиваться, расколотиться; 2) страд, з. (несоверш.) разбиваться [вдребезги], раздробляться; размозжаться, расколачиваться; разноситься; раздавливаться; опрокидываться; сокрушаться; расщёлкиваться. Ср. розтрощувати, розтрощуючий сокрушающий. розтроюджений разг. растравленный, разбережённый [Катря.. остудила його запал, вгамувала наче його розтроюджене серце (Куч.); Вернувся Чіпка з Гетьманського додому з розтроюдженим лихом у серці (Мирн.)]. розтроюджувати, -джую, -докуєш, розтроюдити, -доку, -дині разг. растравливать, растравлять, растравить, разберёживать, бередить, разбередить [Ті сльози розтроюдять рани, Загоїтись їм не дадуть (Л. Укр.)]. розтруб раструб [Ті, що ніколи досі на кораблях не бували, ..тиснулися до розтрубів (Ткач); Сіро полискував [на арці] невеличкий розтруб гучномовця (Смол.)]. розтрублювати, -люю, -люєш, розтрубити, -рублю, -рубиш разг. трубить, раструбить [Уже розтрубили по селу — нехай знають (Сл. />.)]. розтрубний раструбный [Під землю укладають розтрубні труби, один кінець яких рівний, а другий з розтрубом (Колг. вироби, ен- цикл.)]. розтрусити см. розтрушувати, розтруситися см. розтрушуватися, розтруска раструска [Дали слово [дівчата].. Тож і пильнуй [буряки]! Бо розтруска так і підстерігає на кожному кроці (Куч.)]. розтрусний техн. растрясной. розтручати, -чаю, -чаєш и розтрачувати, -чую, -чуєш, розтрутити, -ручу, -рутиш обл. расталкивать, растолкать; (заставлять расходиться — обычно) разгонять, разогнать [Дивиться Тарас, біжить і мама, роз- тручає всіх (Ков.); Розтручує [Іван] людей та й пхається поперед усіх (Март.); Він роздер одіж на своїй груді і знов роз- трутив тих, що приступили до нього (Коб.I розтрушений раструшенный; рассорённый; растрясённый [У хаті пахло травою, розтрушеною по долівці (Шиян)]. Ср. розтрушувати 1. розтрушування разг. раструшивание, раструска. розтрушувати, -шую, -шуєш, розтрусити, -рушу, -русиш 1) раструшивать, раструсить; (роняя, рассыпать, а также перен.— ещё) рассаривать, рассорить; (только соверш.: труся, просыпать мимо разг. — ещё) протрусить; (тряся, раскидывать, а также перен. разг. — ещё) растрясать, растрясти [Молодий барабанщик., винувато киває головою і знову розтрушує й розтрушує над барабаном подані Марією снопи (Цюпа); В тім то й річ, Давиде, що не довезеш на поле [гній], по дорозі розтрусиш (Головко); Надвечір пішла Віра до річки, нажала серпом татарського зілля і, розтрусивши його по хаті, лягла в ліжко (Шиян); Насправді лікарів кінь не набрався нових сил, а повільно розтрушував біля байдужого озерця |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)