Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 200 роз й останні (Збан.)]; ~сйти гроші разг. растрясти деньги, рассорить деньги [Але Олеся вже розтрусила багато грошей (Н.-Лев.)]; 2) (только соверш.: тряской утомить, измучить) безл. растрясти. розтрушуватися, -шується, розтруситися, -руситься 1) разг. раструшиваться, раструситься; (падая понемногу, рассыпаться — ещё) рассариваться, рассориться; (только соверш.: просыпаться постепенно — ещё) протруситься [Копиця свіжої трави зсувалась з гарби на спину буйволам і розтрушувалось по дорозі (Коцюб.); Він хотів скрутити цигарку, але руки чомусь тремтіли, тютюн розтрушузався (Гур.); Жовтенький пісочок, розтрусися, Ой, ти до мене, мила, й озовися! (народна пісня)]; 2) (только соверш.: тряской утомить, измучить) растрясти (безл.) [Петро: Позавчора залізницею додому приїхав і вчора цілий день спочивав, бо зовсім у вагоні розтрусився (Самійл.)]; 3) страд, з. (несоверги.) раструшиваться; рассариваться; растрясаться; ср. розтрушувати 1. розтрушувач спец, растрясальщик. розтрушувачка спец. растрясальщица. розтрясати, -саю, -еаєш, розтрясти, -су, -сёш редк. 1) (что) растрясать, растрясти; (разбрасывать по поверхности — ещё) рассыпать, рассыпать; г^тй гроші растрясти деньги, рассорить деньги; 2) (тряской утомлять, измучивать) безл. растрясать, растрясти, разг, утрясать, утрясти; (только соверги. разг. — ещё) протрясти; його (ї І) ^сло в дорозі (дорогою) его (её) растрясло в дороге [Так чогось розболілась [нога], аж не можна самій і через вулицю перейти.. —чи її дорогого розтрясло, чи лихо її знає! (Л. Укр.)]. розтужйтпся, -тужуся, -тужишся разг. растужиться, разгореваться, разгруститься. розтулений раскрытый; разжатый [Марія кинулась крок ще до нього [Давида]. Очі вже близько, і чує Давид з розтулених уст гаряче дихання (Головко)', Повні губи були ледь-ледь розтулені (Жур.)]. Ср. розтуляти. розтулити см. розтуляти. розтулитися см. розтулятися. розтулювати см. розтуляти. розтулюватися см. розтулятися. розтуляти, -ляю, -ляєш и (реже) розтулювати, -люю, -люєш, розтулити, -тулю, -тулиш раскрывать, раскрыть; (сжатое — ещё) разжимать, разжать [Кожна квітка так привітно розтуляє пелюстки, і летять на квітку з квітки заклопотані бджілки (Забіла)', Ромко розтуляє пальці й відскакує вбік. Модель різко сіпнулась, ..пішла по сторчовій лінії вгору (Донч.)', Ну, Левку, розтулюй, нарешті, губи, чи вони вже від мовчання попримерзали до зубів? (Ст.); Варвара розтулила рота, та ягода [в рот] не попала (Коцюб.); Калина ловить у клітці гарненького чижика і питає, скільки у хлопця грошей. Той розтулив кулак і показав карбованця (Коп.)]. розтулитися, -лябться и (реже) розтулюватися, -люється, розтулитися, -тулиться раскрываться, раскрыться; разжиматься, разжаться [3 жіночих костюмів самий оригінальний був «скойка».., яка стулялася й розтулялася, а всередині вся в білих тю- лях та перлах жінка (Коцюб.); Жовтогаряча ягідка плоду розтулилась, і з неї лукаво визирало чорне, блискуче вічко насіння (Донч.)]. Ср. розтуляти. розтурбовувати, -бовую, -бовуєш, розтурбувати, -бую, -буєш растревоживать, растревожить. розтурбовуватися, -бовуюся, -бовуєшся, розтурбуватися, -буюся, -буєшся разг. растревоживаться, растревожиться. розтурбувати см. розтурбовувати. розтурбуватися см. розтурбовуватися. розтуркатися, -каюся, -каєшся и розтурчатися, -чуся, -чйшся разг. разжужжаться. розтуркотатися, -кочуся, -кочешся и розтуркотітися, -кочуся, -котишся 1) (о голубях) разг. разворковаться; 2) (о человеке: докучая одним и тем же) разг. разжужжаться. розтурчатися см. розтуркатися. розтушований растушёванный [Чому ми картині художника віддаємо перевагу перед розтушованим малюнком? З багатьох причин. Одна з них та, що в картині художника немає прямих ліній, як нема їх і в природі (Довж.)]. розтушовка 1) (действие) растушёвывание, растушёвка; спец. растушка; 2) (палочка для тушёвки) растушёвка; спец. растушка. розтушовування растушёвывание, растушёвка; спец. растушка. розтушовувати, -шовую, -шовуєш, розтушувати, -шую, -шуєш растушёвывать, растушевать. розтушування растушёвка; спец. растушка. розтушувати см.. розтушовувати. розтяг, -гу растяжение; ^г зв'язок мед. растяжение связок; н а ^>г (в значении нар.) протяжно [— А хто там? — обізвався чоловічий голос. — Пугач! — на розтяг гукнув Чіпка (Мирн.)]. розтягай кул. расстегай [Старовинна кухня особливо славиться своїми пирогами, розтягаями та іншими кулінарними виробами з тіста (Веч. Київ, 1957, IV)]. розтягання растягивание, растяжение, растяжка. розтягати, -гаю, -гаєш и розтягувати, -гую, -гуєш, розтягти и розтягнути, -тягну, -тягнеш 1) растягивать, растянуть; (туго натягивая — ещё) распяливать, пялить, распялить; (вытягивая книзу, удлиняя — еще) обтягивать, обтянуть; (делать просторнее— ещё) раздавать, раздать; (таща в разные стороны, расширять разг. —ещё) растаскивать, растащить [Вони [діти] розтягали зморшки на бабиній шиї, що склались рядами, як на старій халяві (Коцюб.); Безбородько автоматично тис простягнуті йому руки і так само автоматично розтягував губи у вимушену усмішку (Вільде); Вона розтягувала золоту, пахучу цівку чаю, ніби гралася своєю роботою (Н.-Лев.); Парти- зани-баяністи інколи., на повну силу міхів розтягували баяни (Збан.); Лежу сьогодні в ліжку, бо розтягла собі трохи якийсь |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)