Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 202 роз розукрупнений редк. разукрупнённый [Щоб якнайбільше наблизити керівництво до підприємств, багато наркоматів у 1939 році були розукрупнені (lern. KU PC)]. розукрупнення редк. разукрупнение. розукрупнювати, -нюю, -нюєш, розукрупнити, -ню, -ниш редк. разукрупнять, разукрупнить [— Антон розукрупнив домашню свиноферму, — розповідала, сміючись, Маргарита Василівна. — Залишив одну свиню та порося (Збан.)]. розум, -му 1) ум, разум; (способность логически мыслить, рассуждать — обычно) рассудок; уст. смысл; разг. толк [Б а т у р а: ..Ро- манюк дуже інтересна, я б сказав, колоритна постать. У нього великий природний І розум (Корн.); Полум'яний борець за новий тип людини, Руставелі ставив над усе людський розум (Корн.); Тоді як іншим страх одняв розум, засліпив очі, Підпара не боявся нічого (Коцюб.); У всякім разі я дуже рада, що ти так просто віриш мені і здаєшся на мій розум, який там він вже є (Л. Укр.); Розум — скарб людини (приказка)] ; ~пу сила в кого разг. ума палата у кого; бідний на ^м см. бідний 2; брати (взяти) [собі] н а г^м разг. мотать (намотать) [себе] на ус [Про таке жіноче вередування слухав наш Пархім та й узяв собі на розум (Квітка)] ; братися за ~м разг. браться (хвататься) за ум [М а к а р: ..Берись [Павло] за розум, поки ще не пізно (Корн.)]; взятися за мі разг. взяться (хватиться) за ум [Виборний: Час би, Наталко, взятись за розум: ти уже дівка, не дитя. — Кого ж ти дожидаєшся? (Котл.)]; вижити з г^му см. виживати; витрачати з ^мом тратить (расходовать) с толком; втратити (стратити) ~м потерять рассудок, лишиться рассудка (ума), решиться ума, сойти (спятить) с ума; помешаться [Говорили поміж себе люди, що дід зовсім розум втратив (Янов.); Вона ніби збожеволіла, зовсім стратила розум (Н.-Лев.)]; добирати, добрати (дібрати) ~му [быстро] соображать, [быстро] сообразить; (не растеряться — ещё) находиться, найтись [Невже не можна краще писати? ..А то—поки того розуму добереш—то й голову затуманиш (Мирн.)]; довести до ~му а) (що) привести в порядок (что) [Чи не купив би ти в мене того хліба, що зостався у току? Уже я його сам до розуму не доведу (Мирн.)]; б) (кого) поставить на ноги (кого); научить уму-разуму (кого); воспитать (кого), вскормить (кого) [I чого не передумає удова отак сама собі в довгі осінні ночі. Двоє дітей — треба виростити, до розуму довести (Головко); Ми тебе поїли, зодягали і до розуму довели, служи за нашу чергу (Квітка)]; доходити, дійти [до] ~му остепеняться, остепениться, умнеть, поумнеть, набираться, набраться ума [— Став [Чіпка] розуму доходити, — одказує Оришка, — сам побачив, що треба робити... (Мирн.); Яка щез нею мова? Вона ще дурна, нехай перше ро- І зуму дійде (Вовч.)]; зводити, звести з ~му сводить, свести с ума [Мо- крино! йди додому. Твій батько буде сердитись на тебе й на мене. Скаже, що я тебе зводжу з розуму, збиваю з пантелику (Н.-Лев.); Груїчева: Ах, який холодний, гордий тон! Звести людину з розуму, витягти з неї здоров'я, а потім грати ображену королеву! (Л. Укр.)]; см. ещё зводити 1; здоровий ~^м см. здоровий 1; зробити з дурного ~му сделать по глупости, сделать сдуру; уст. сделать по неразумию; набиратися, набратися ~»д>гу набираться, набраться ума [3 різних кінців, з різних сторін назліталося юнацтво набиратися розуму, слухати правди-слова (Мирн.); Набрався [Сева- стян] розуму, довідавсь дива й горя, Один був гріх: і не дихне, Як не брехне (Гл.)]; наводити, навести на ^м см. наводити 1; навчати, навчити ~му (на добрий ~м) учить, научить уму-разуму, наставлять, наставить [Доглядала ж Сама його, сама й навчала Добру і розуму (Шевч.); Випестили її [дівчинку], викохали хорошу й чепурну і на розум добрий навчили (Вовч.)]; см. ещё навчати; не добрати ~му не понять; разг. не взять в толк; не з твоїм ^мом [братися до чого] фам. не твоего ума дело; не при своему (своїм) і^мі не в своём уме [— А, та це дурний Тодосик, — догадався дід. — Від народження не при своєму розумі (Донч.)]; не сповна ~му не в своём (не в здравом) уме, помешанный; разг. тронувшийся, тронутый, того [Він, певне, став не сповна розуму, бо на всі розпити відповідав тільки одне: «Я тепер не пан, я жебрак» (Панч); Нічого не розуміючи, Іван подивився на сестер, на Андрійка, знизав плечима, мовляв, усе ясно, стара трохи не сповна розуму (Собко)]; при [своєму] г^мі в [своём (здравом)] уме [Мальванов: Темі! Та чи ти при розумі? Чого ти приїхала! Тобі ж не можна виходити, та ще в таку жахливу погоду! (Коч.)]; приходити, прийти до '-'му разг. образумливаться, образумиться, браться, взяться за ум [М а к а р: ..За наших часів., було. Зірветься шахтар, ґуля, до останньої нитки проп'є все, а потім приходить до розуму (Корн.)]; розкидати, розкинути г^/мом см. розкидати2 і; світлий ^м светлый ум, светлая голова; с в о ї м ^мом жити своим умом (разумом) жить [Вона, дарма що молоденька, а своїм розумом живе і своєю волею (перекл. з Вовчка)]; спасти (сплисти) з ~му сойти с ума, спятить с ума, помешаться [в уме]; (от сильного потрясения — обычно) обезуметь [Ні, наші козаки ще з розуму не спали, Щоб Вовка од біди сховали! (Гл.); Рябина: ..Чи ти, старий, одурів, чи з розуму сплив? Та за що дерево путаєш? (Фр.)]; спасти на ~м прийти на ум [Адже я і сам додумався, і з стариками радився, так нікому така думка не спала на розум (Квітка)]; стратитися ~му |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)