Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 203 роз см. страчуватися І; сходити, зійти з rwMy см. сходити; ум за г^м зайшов см. заходити І; чи ви (ти) сповна ^му? в своём ли вы (ты) уме? [— Опам'ятайся! Що тобі таке? — казала мати. — Чи ти сповна розуму? (Свидн.)]; ~м добре, а два ще краще погов. ум хорошо, а два лучше; що голова, то й ~м погов. сколько голов, столько умов; у всякого свой ум и разум; 2) (значение) смысл; уст. разум [А Радюк 8нов одвернувся од неї й почав безперестану молоти., ту нісенітницю, в якій так багацько розуму для того, хто її говорить (Н.-Лев.)]. розумака, розумаха м. и ж. р. ирон. умник (о мужчине), умница (о женщине и мужчине) [Лаврін.. був розумака і майстер на всі руки — і косити, і молотити, і навіть сам шив чоботи (Донч.)]. розумець, -мця разг. 1) прен. умйшко [Розумець у тебе наче є, жаль — старших не поважаєш (перекл. з Горького)]; 2) (о человеке) ирон. умник [Бач який найшовся розумець (Черниг. г. — Сл. Гр.)]. розуміння 1) понимание, понятие, разумение; соображение; смысл; постижение; уразумение [Навчаючись з малих літ балакати, ми разом з тими словами, що доводиться їх запам'ятати, набуваємо і розуміння того, що ті слова визначають (Мирн.)', Е н н: ..Ви не маєте найменшого розуміння про хороший тон і ввічливість (Собко); Лютість одняла у нього пам'ять, свідомість і розуміння (Коцюб.)]; ер. розуміти 1; 2) (значение) смысл; уст. разум [Пушкін, Шевченко, Міцкевич — народні поети в широкому й високому розумінні слова (Рил.)]\ в кращому r^/ні [цього] слова см. слово; в повному г^ні [цього] слова см. слово; в п р я м 6 м у (буквальному) ~ні [цього] слова см. слово. розуміти, -мію, -мібш 1) понимать, разуметь (уст.), соображать; (с отрицанием не — обычно) смыслить; постигать; уяснять [себе]; книжн. уразумевать; (узнавать на опыте) изведывать; (осознавать что-нибудь) давать себе отчёт (в чём), отдавать себе отчёт (в чём); разг. мараковать [Нам батьки і вчителі Хочуть щастя на землі, Щоб усе ми розуміли, Щоб у тьмі ми не ходили... (Рил.); Все треба вміть, все треба знать, чого не знав і зроду. Учили чорний пласт читать і розуміть породу (Дор.); Роби вже лучче те, що вмієш, То й бачитиме всяк, Що ти що-небудь розумієш (Гл.); —Якось я сього не розумію, — поволі протяг поет (Л. Укр.); Вона навдивовижу тонко розуміла характер людей, — талант, що прокинувся в ній невідповідно до її віку (Янов.); Бжеський дивився на портрет, розумів, що він дуже вдалий (Тулуб)]; с й- тий голодного не г^мів см. голодний 2; не гуміти не понимать; (испытывать недоумение) недоумевать; 2) (иметь в виду что-либо) разуметь, подразумевать [Під виданням я розумію, що Ви бажали б видати задля дітвори частину тих казок, що колись видав їх мій покійний брат (Мирн.)]. розумітися, -міюся, -міещся 1) (на чому и реже в чому) понимать (чт,о); разг. смыслить (что и в чём), разбираться (в чём); знать толк (в чём), понимать толк (в чём); разг. мараковать [Я зрозумів тепер, що Заруба не поверхово, а глибоко розуміється на сільському господарстві {Куч.); Михайло Михайлович чудово розуміється на квітах, не згірш за досвідченого садівника (Сміл.); Як же, справді, можна, не оволодівши мовою, творить літературу? Це все одно, якби, не розуміючись у фарбах і кольорових гамах, та взяти б палітру в руки й почати малювати (Тич.); Виносилися надвір картини, серед яких були дійсно високомистецькі зразки, на яких ніхто не розумівся, крім самого Аркадія (Вільде); — На рибі теж розумітися треба, — говорив Панас Юхимович повчально (Збан.); Бджіл [Довбанюк] дуже боявся і на пасічництві не розумівся (Фр.)]; 2) (под чем) разуметься, подразумеваться [Під товарним виробництвом розуміється така організація суспільного господарства, коли продукти виробляються окремими, відособленими виробниками.. (Ленін)]; сміється (в значении вводного слова) разумеется [Переживання Тасі були, розуміється, набагато складнішими (Дмитр.)]; 3) страд, з. пониматься, разуметься (уст.) [В програмі групи [«Визволення праці»] видно вплив марксизму.. Але політична боротьба розуміється ще у змовницько-терористичному дусі (Іст. КПРС)]. розуміюче нар. понимающе [Ігнатовський розуміюче і заохочувально хитнув головою (Збан.)]. розуміючий понимающий [Мчить [наглядачка концтабору]., з гумовою палицею, б'є по руках нічого не розуміючих жінок, вириває їх з рядів і штурхає до барака (Хижн.); Оля все зрозуміла без слів і ясним своїм розуміючим поглядом провела подругу (Kon.)]; н є г^чий погляд недоумевающий взгляд, недоуменный взгляд. розумна 1) прил. см. розумний 1—2; 2) (род. розумної) сущ. разг. умница. розумненький разг. умненький [Та й розумненька собі була [ївга]: од матері набралась (Квітка)]. розумний 1) ^мный, разумный; (понятливый, деловитый — ещё) толковый, разг. башковитый; (в работе — обычно) дельный [Мар- цииюк.. дивився своїми розумними сірими очима на прибулих (Збан.); Розумною та доброю аби зростала ти, і все, про що ти мріяла, ти зможеш осягти (Забіла); Дужо любив Чіпка казки слухати. В казках його зроду розумна голова знаходила немалу роботу (Мирн.); К н у р и х а: ..Такий з Василя парубок вийшов бравий та красивий, розумний та чесний (Мирн.)]; ~на дитина умный ребёнок, умное дитя; (благовоспитанный ребёнок ирон. разг. — обычно) паинька; 2) (оправданный логикой событий, целесообразностью) разумный; (порождённый умом) умный; (созна- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)