Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 207 роз расплёскивать, расплескать, расплеснуть [Машина мчить, гурчить камінною дорогою, розхлюпує весняні калюжі (Горд.); Діти набирали того варива дерев'яними ложками, підставивши долоню, щоб не розхлюпати (Куч.)', На зелені гаї я розхлюпаю серце тривожне, І від того вони восени стануть ясно-багряними (Заб.); Весна думок моїх і снів несамовитих, Пливи, кружляй, мов крига на воді... Але не розхлюпни пісень, у душу влитих, Бо що тобі зостанеться тоді? (Пере.)]. розхлюпуватися, -пується, розхлюпатися, -паеться и одпокр. в. розхлюпнутися, -неть- ся расплёскиваться, расплескаться, расплеснуться [Тремтіла безкровна рука [матері], розхлюпувалася вода, боєць.. припав спраглими устами до глечика (Горд.); Поки донесла воду, то по піввідра розхлюпалось, так бігла (Харьк. — Сл. Г р.); Навколо неясно розхлюпується вечірній гомін села (Ст.)]. розхлябаний разг. расхлябанный [Шкрябали перами писарі за столами, і навіть одна панночка вицокувала тонкими білими пальцями на старенькій розхлябаній машинці (Головко)]; «-^на хода расхлябанная походка. розхлябаність, -ності разг. расхлябанность [Він [Ленін] закликав вести нещадну боротьбу проти дрібнобуржуазної розхлябаності, проти нехлюїв, ледарів, спекулянтів (Біогр. Леніна)]. розхлябано нар. разг. расхлябанно. розхльостати см. розхльостувати2. розхльостувати1, -тую, -туєш, розхлеснути, -ну, -нёш (освобождать захлёстнутый конец чего-нибудь) разг. расхлёстывать, расхлестнуть. розхльостувати2, -тую, -туеш, розхльостати, -таю, -таєш (приводить в негодность) разг. расхлёстывать, расхлестать. розхникатися, -каюся, -каєшся разг. расхныкаться. розходження 1) (действие) расхождение, расход; (о запахе, теплоте, свете um. п.) распространение; 2) (разногласие, несовпадение взглядов um. п.) расхождение; мнения (лін. ч.) [В основі старого поділу [російської соціал-демократії] на економістів і політиків лежало розходження в питаннях, головним чином, тактичних (Ленін); У питанні про характер музичного переживання., існують різні розходження (Рад. психол.)]. розходжувати, -джую, -джуєш, розходити, -ходжу, -ходиш 1) (об обуви) разнашивать, разносить; разг. растаптывать, растоптать; обл. расхаживать, расходйть; ~ти ноги разг. разминать, размять ноги, разминаться, размяться; обл. расхаживаться, расходиться [Мелашка з Мартинком розходжувала засиджені на возі ноги (Ле)]; 2) (только несоверш.: похаживать) редк. расхаживать [Ротмістри, хорунжі й шляхетство розходжували собі по залі, гомоніли (Стор.)]; см. ещё походжати. розходжуватися, -джуюся, -джуєшся редк. 1) расхаживать, похаживать [Індіанка.. розходжується по хаті і розглядає, усміхаючись, свою статую (Л. Укр.)]; 2) (о поведений) разг. привередничать, капризничать [Мала дитина не давала досі вночі спокою і часом розходжувалась саме при гостях (Н.-Лев.)]. розходити см. розходжувати. розходитися и редк. розіходитися, -джуся, -дишся, розійтися (розійдуся, розійдешся) 1) расходиться, разойтись; (исчезать, разрежаясь — о тумане, дыме и т. п. — ещё) рассеиваться, рассеяться; (о эапахе, теплоте і свете, а также о слухах и т. п.) распространяться, распространиться; (о звуках) раздаваться, раздаться; (о чернилах um. п. — обычно) расплываться, расплыться [3 гомоном, співом розходяться збори, і луна прокидається в найдальших вуличках села (Ст.); Стало смеркаться. Прикажчики почали розіхо- диться (Квітка); Поїзд давно пішов даліг розійшлися пасажири, й ніч осіння надходила (Ле); Дорога од млина розходилась на три шляхи (Н.-Лев.); Розходяться [новели], як чую, доволі добре, деякі видання вичерпані (Коцюб.); З ділом, бач, у нас ніколи Не розходяться слова (Дор.);. Більшовики і меншовики докорінно розійшлися в оцінці повстання [російського пролетаріату в грудні 1905 р.] (Іст. КПРС)\ Вітер зміцнів, і хмари й туман над Дніпром одразу почали рідшати й розходитись (Пере.); Темнота кругом розіходиться, здіймається з землі вгору, шугає під сама небо (Мирн.); Коли розійшовся дим, друзі побачили Гаркавенка, що біг до них (Трипіл.); Важкий дух вуглецю розходиться в повітрі, здіймається вгору (Коцюб.); На чистому повітрі розійшовся дух од вареної страви й змішався з важкими пахощами диму (Н.-Лев.); Звістка, що йдуть козаки, розійшлася блискавкою поміж військом (Мак.)]; ~тйся в поглядах см. погляд 2; 2) (с кем и без дополнения) расходиться, разойтись; (удаляться попрощавшись — ещё) расставаться, расстаться; (расторгая брак — ещё) разводиться, развестись [В аси лина крутилась по хаті з Одаркою, побравшись навхрест руками, то знов розходилась з нею й тихо переходила залу дрібушками (Н.-Лев.); На розі Михайло і Тарас розходяться (Іван.); Коли спустились у долину, розійшлись: Іван — до тартака, а Франка — до міста (Чорн.); Хоч тільки і до завтрього розходились вони, та Оксані щось дуже на серці жалко було... (Квітка); Розказувала [Васька], як він розійшовся з своєю жінкою (Мирн.)]; 3) (становиться ровным, распрямляться) расходиться, разойтись; (о морщинах, складках um. п. — ещё) расправляться, расправиться, разглаживаться, разгладиться [Зморшки на лобі Каргата розійшлися (Шовк.)]; 4) (соверш.: дойти до крайней степени в проявлении чего-либо) перен. разг. расходиться, разойтись [Мирон Багатир вгамовував Антона, який над міру* розійшовся і нічого вже не хотів знати, тільки душа бажала пісні (Чорн.)\ — Ма- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)