Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 208 роз каре, схаменися. Чого ти розійшовся?.. — намагаючись заспокоїти Дороніна, улесливо заговорив Криничний (Руденко)]; <-~йш6вся хлопець з радощів разг. разошёлся парень на радостях; см. ещё розходитися 2. розходитися, -ходжуся, -ходкшсл 1) (начать много или часто ходить) расходиться [Кричить баба, мов у своїй хаті: «чого рипаєтесь, чого розходилися» (Коцюб.)]; 2) (?ге- рен.: усилиться, дойти до крайней степени є проявлении чего-нибудь) разг. расходиться; (о волнах, тучах) заходить; (о буре, страстях и т. п. — обычно) разыграться [Свекруха розсердилася, розходилася, нагримала на Якова, що жінці потурає (Горд.)] На Дніпрі розходилася хвиля (Жур.); Розходились бурі злі. Йдуть по морю кораблі, Піниться вода (Воронько); Нерви, знаєш, розходилися. Ти, товаришко Яролі, пробач (Шиян)]. розхожий разг. расхожий [Чого нема в мене в скрині? Шість сорочок додільних материних., та дванадцять розхожих, що сама приробила (Варе.)}. розхолоджений расхоложённый; охлаждённый [Коронне військо Стефана Потоцького, розхолоджене невдалим боєм на переправі, окопувалося на ніч (Кач.)]. Ср. розхолоджувати. розхолоджувати, -докую, -джуєш, розхолодити, -джу, -дйш расхолаживать, расхолодить; книжн. охлаждать, охладить [Він [Лессіиг] казав, що однаковий жест, який би він не був граціозний, розхолоджує глядача, коли він часто повторюється (Сак- саг.); Незважаючи на таку палку Несторову агітацію, якось ніхто з сестер Річинських не виявляв бажання іти на доповідь. Дівчат розхолодила сама персона доповідача — Романика (Вільде)]. розхолодний перен. расхолаживающий; уст. охладительный. розхоруватися см. розхворюватися. розхотіти, -хочу, -хочеш разг. расхотеть. розхотітися, -хочеться безл. разг. расхотеться. розхрабрйтися, -рюся, -рйшся разг. расхрабриться [Розприндився і розхрабрився [Турн] І на троянців полетів (Котл.)]. розхрист, -ту редк. (неточно) иезастёгнутая часть одежды на груди; отворот в одежде на груди [Ключниця побачила Якова, тріпнула викоханою рукою по кожушку на розхристі й засміялась (Ст.)]. розхристаний 1) * расстёгнутый [на груди]; распахнутый; обнажённый, открытый; (о человеке — обычно) с обнажённой грудью, с открытой грудью, с расстёгнутым воротом, разг. расхристанный [Рипнули двері, і з'явився Батурін. На ньому була шахтарська спецівка з розхристаним коміром (Гур.); Кожушок на ньому розстебнутий, сорочка розхристана (Шиян); Силою віяло від Мокеїча, від його розхристаних, загорілих, закучерявлених грудей (Гонч.); Стефа не голосила і не кричала. Вона впала на розхристані Якимові груди і в німій розпуці скам'яніла (Панч); Він ішов рівно і твердо, високо піднявши голову, відкривши пекучому вітрові свою розхристану душу (Куч.); Тетянка плаче, старий Тримач без шапки ходить, розхристаний (Вовч.); Схлипуючи й важко дихаючи, в хату вбігла дівчина, розпатлана, розхристана (Вас.)]; ср. розхристувати и розхристуватися; 2) (неорганизованный) перен. разг. расхлябанный, разболтанный; (бессистемный) беспорядочный; (слишком развязный) разг. разухабистый; (бесшабашный) разг. залихватский; (неаккуратный) неопрятный; (изорванный) растрёпанный [Знаю про ваше незадоволення своїм невдячним, надто розхристаним учнем (Ле); Він одразу ж заплутався в колі розхристаних думок (Скляр.); Вона інтуїтивно запозичила розхристані звички своїх незнаних товаришок; вона воювала на промислі, як хоробро змагалася б з Махном і Денікіним (Донч.); Полосували [обрій] блискавиці, й розхристані хмари змагалися одна з одною, роздираючи вогняними мечами своє лахміття (Досв.)]. розхрйстаність, -ності редк. расхлябанность, разболтанность [Разом з чубами мовби летять у небуття якісь знаки їхніх індивідуальностей, те, що робило їх не схожими між собою, летить у минуле їхня студентська розхрйстаність, безтурботність, звичка жити й поводитись, хто як хоче (Гонч.)]. розхристати см. розхристувати. розхристатися см. розхристуватися. розхристувати, -тую, -туєш, розхристати, -таю, -таєш расстёгивать, расстегнуть; (борта одежды — обычно) распахивать, распахнуть; (о груди — обычно) обнажать, обнажить, открывать, открыть [Наполеон сидів над картою, розхриставши сорочку і слухаючи гарячі суперечки (Риб.); Г і л ь- з е.. розхристує груди: Ось тут була штучка, завбільшки з наперсток (перекл. Л Українки); В башкирських горах я стояв. Урал дививсь на мене грізно звідусюди. Від спеки — літній день розхристав груди й мовчав... (Тич.)]. розхристуватися, -туюся, -туєшся, розхристатися, -таюся, -таошся расстёгиваться, расстегнуться; распахиваться, распахнуться; расстёгивать [одежду] на груди, расстегнуть [одежду] на груди [Сорочка розхристалась (Квітка); Пузир: Я розхристаюсь, як будемо входить [у земський банк]: а тут йому [швейцарові] перед самим носом блись — орден! (Тоб.)]. Ср. розхристувати. розхрйстя, -ті разг. человек с обнажённой грудью; человек, который ходит с расстёгнутой (незастёгнутой) [на груди] одеждой. розхроптися и розхропітися, -плюся, -пйшся разг. расхрапёться. розхряпаний уст. разбитый, расколотый [— Будинок! — скрикнув він раптом, побачивши через вулицю розхряпані вікна, а на них кількох хлопців (Мик.); Купила макітру, аж вона розхряпана (Сл. Гр.)]. розхурчатися, -чуся, -чйшся разг. разжужжаться (о веретене). розцвілий обл. расцветший [«Ось на тобі |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)