Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 21 7 роз хали червону Москву біля радіорепродукторів, аж доки комендатура [окупантів] не розшолопала, в чому справа, і не розгромила радіовузол (Ле); Рибалка труситься, стоїть як пень, Не розшолопає — чи ніч, чи день (Гл.); Н є ч и п і р: ..Дві чарки тільки і сьорбнув, а памороки так забило, що нічого не розчолопаю AСроп.)]. розшпурювати, -рюю, -рюєш, розшпуряти, -ряю, -ряєш и розшпурляти, -ляю, -ляєш разг. расшвыривать, расшвырять. розштовхувати, -товхую, -товхуєш, розштовхати, -хаю, -хаєш и однокр. в. розштовхнути, -ну, -нёш разг. расталкивать, растолкать, растолкнуть [Кілька баришників, очолених Матюшею Жигаєм, розштовхуючи людей, попрямували до механіка (Шиян); Нарешті Прамнієк підійшов до Жубура і почав його розштовхувати (перекл. Скляренка); Він отямився лише тоді, коли Овсій Колода його розштовхав (Куч.); Радченко нетерпляче розштовхнув людей, пробрався до військового (Кач.)]. розшугакати, -каю, -каші и розшугнути, -ну, -нёш разг. распахнуть [Нащо це ти так розшугакала двері, — не влізеш, чи що? (Харьк. у. — Сл. Г р.); Горпина кинулася до дверей, рвонула гачок, і вітер розшугнув двері (Тулуб)]. розшугати, -гаю, -гаєш редк. распугать; однокр. в. разг. распугнуть; (перен.: заставить удалиться) разогнать, разметать [G в і ч к о г а с: А ти би, отче, все ж таки притих, Дивись, ворон поснулих розшугаєш (Коч.); І мільйони поздоровлень Нам у відповідь летять... Та нікому ж їх ніколи Серед хмар не розшугать! (Ус.)]. розшугнути см. розшугакати. розшук, -ку 1) (действие) розыск, разыскание, сыск (уст.); (мн. ч. — обычно) поиски, розыски; (получение нужных сведений — обычно) справка [В житті старшого лейтенанта, який займався розшуком рідних Тані Косачової, не траплялось нічого подібного до описаного в листі (Збан.); Вістка про розшук друкарні вдарила його по голові, мов обухом (Козл.); Наче в тумані, минули довгі місяці впертих розшуків, сповнені то радісних надій, то відчаю (Донч.); Карно вийшов з хати на розшуки Марії (Шиян)]; 2) (отдел милиции) разг. розыск [Мальванов: ..Ми зараз заявимо в розшук, і речі, я певен, знайдуться (Коч.)]; карний ~к юр. уголовный розыск [3 карного розшуку привезли собаку. Він знайшов наші речі (Трубл.)]. розшуканий разысканный; откопанный; сысканный [Ввійшов розшуканий дружинниками Іванко (Хижн.)]. Ср. розшукувати. розшукання разыскание, розыск. розшукати см. розшукувати. розшукатися см. розшукуватися. розшукуваний разыскиваемый. розшукування разыскивание, разыскание, розыск [Не гаючи часу на розшукування дверей, Шурка вистрибнув просто у вікно і побіг через площу до мотоцикла (Смол.)]. розшукувати, -кую, -куєш, розшукати, -каю, -каєш разыскивать, разыскать; (перен. разг. — обычно) откапывать, откопать; (беглых, преступников) сыскивать, сыскать [Тарасе Демидовичу! Мені переказали, що ви мене розшукуєте (Збан.); Юрій узяв карту і став розшукувати місце, де вони в той час перебували (Собко); Одного разу серед ланів його розшукав хлопець (Сміл.); Захар розшукав у шухляді і ще раз перечитав лист, написаний кілька місяців тому (Ле)]. розшукуватися, -куюся, -куєшся, розшукатися, -каюся, -каєшся разыскиваться, разыскаться; откапываться, откопаться; сыскиваться, сыскаться. Ср. розшукувати. розшулічити, -чу, -чиш обл. раскумекать (разг.) [Отак прийдеться до чого-небудь, не розшулічиш сам — пішов до їх, то зразу й розкажуть (Мирн.)]. розшумітися, -млюся, -мйшея расшуметься (разг.) [Він не хотів розуміти. Розшумівся, як самовар, що ось-ось має збігати (Коцюб.); Надійшла весна весела, Закипіли в праці села, Розшумілися лани (Рил.)].. розшумбваний разг. вспененный, вспенившийся; забродивший [Тоді Серед розшумова- ного моря Виник могутній — Наш — Острів (Рил.)]. розшумуватися, -мується разг. вспениться; забродить. розшуткуватися, -куюся, -куєшся разг. расшутиться. розщебенення спец. расщебёнка. розщебенити см. розщебенювати. розщебенювання спец. расщебёнка. розщебенювати, -нюю, -нюєш, розщебенити, -ню, -ниш спец. расщебенивать, расщебенить. розщебетатися, -бечуся, -бечешся раещебе- таться (разг.) [Чіпка більше слухав, іноді й засне, слухаючи бабиної мови.. А іноді й сам розщебечеться... (Мирн.)]. розщебнути см. розщібати. розщебнутися см. розщібатися. розщедрюватися, -рююся, -рюєшся, розщедритися, -рюся, -ришся разг. расщедриваться, расщедриться, раздабриваться, раздобриться; (щедро тратить деньги разг.— егцё) раскошеливаться, раскошелиться; (только соверш. перен. разг. — еще) раскутиться [Того дня він так розщедрився, що пішов до крамниці й купив тещі теплі, з кролячої вовни панчохи (Чорн.); Лютневе сонце пробивалося крізь замерзлі шибки вікон; здається, вперше за всю зиму воно., розщедрилося (Ле); — Твої збитки, раз на те пішло, на себе беру, — розщедрився Плачинда (Ст.)]. розщёлина см. розщілина. розщемити см. розщемляти. розщемітися, -миться разг. начать щемить. розщемляти, -ляю, -ляєш, розщемити, -млю, -мйш разг. расщемлять, расщемить. розщепити см. розщеплювати. розщепитися см. розщеплюватися. розщеплений расщеплённый [Білі тумани пливуть по землі, Зброю для миру кують ковалі, Прагне служити не війнам проклятим — Злагоді й щастю розщеплений атом (Рил.); Вона знову ясно уявила собі вирву |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)