Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
роз 218 роз від бомби, розщеплені дерева, знесену стіну (Дмитр.)]. розщеплення расщепление [У 1932 р. харківські вчені першими в Радянському Союзі провели успішні досліди по штучному розщепленню атома літію (Вісник АН УРСР, 1957, 11)]. розщеплювання расщепление. розщеплювати, -люю, -люєш, розщепити, -щеплю, -щёпиш 1) расщеплять, расщепить [Коле вугіль, розщеплює атом І родючим робить підзол. На кордоні стоїть з автоматом Наш прославлений комсомол (Дор.); Одержуючи в рослинних кормах білки, тварини з допомогою травних ферментів розщеплюють їх (Наука і життя, 1957, 1); Квіти з дерев'янистими стеблами— троянди, рододендрони та інші краще тримати у вазах, якщо кінці їх стебла розщепити ножем (Колг. Укр., i960, 7); Вогняна щілина розщепила., сизу хмару (Тулуб)]; 2) (только соверш. — об одежде) обл. расстегнуть [Петрій розщепив камі- зельку і показав під нею здивованому синові нагрудницю.. із сталевої бляхи (Фр.)]. розщеплюватися, -люється, розщепитися, -щепиться расщепляться, расщепиться [Штучний елемент плутоній нагадує своєю здатністю розщеплюватись уран-235 і тому є основним матеріалом для одержання великих кількостей атомної енергії (Наука і життя, 1956, 11)]. розщипаний расщипанный. розщипувати, -пую, -пуєш, розщипати, -паю, -паєш 1) разрывать, разорвать, разделять [на части], разделить [па части] [Хмельницький підійшов ?0 огнища, відірвав рибі голову і кинув у полум'я, а потім, як чоловік голодний, не розщипуючи і не тереблячи її, вкусив (Фр.); Став розщипувати вареник (Квітка)]] 2) (о волокнах) расщипывать, расщипать. розщйтаний разг. уст. рассчитанный [«Дзвінок» буде розщйтаний на дітей від 7-ми до 15-ти літ (Л. Укр.)]. розщитати см. розщйтувати. розщитатися см. розщйтуватися. розщйтувати, -тую, -туеш, розщитати, -таю, -таєш разг. уст. рассчитывать, рассчитать [Сама я розщитувала приїхать у Київ 29-го сього місяця (Л. Укр.); Зараз наїхав справник з панами і попереписували, ..скільки б у кожного хазяїна хліба, і розщитали, на скільки його стане (Квітка); Ромашка: Не квапся, Павлушо. Я оце тільки-но згадав. Батрак був у Чирви, Чирва його розщитав... А де він тепер служить, не знаю (Мик.)]. розщйтуватися, -туюся, -туєшся, розщитатися, -таюся, -таєшся разг. уст. рассчитываться, рассчитаться [Покінчили ярмарок. Розщиталися усі (Квітка); Одержавши вінець, він з майстром попрощався, І з хлібодавцями своїми розщитався, І царському гонцю назустріч сам подався (Фр.)]. розщібати, -баю, -баєш и (реже) розщібува- ти, -бую, -буєш, розщібнути, -щібну, -щібнеш и (реже) розщебнути, -щебну, >щёбнеш обл. расстёгивать, расстегнуть; (сумку, портфель um. п. — ещё) открывать, открыть; (одежду или её полы — ещё) распахивать, распахнуть [— Доброго здоров'я, товаришу Мухтаров!.. — привітався слідчий і діловито розщібнув парусиновий портфель (Ле); Руки розщібували шинель (Ел.); Вона мала навіть рану од козака. Розщібнула рукав і показала шрам (Коцюб.); Йон звелів Параскіці розщебнути сорочку на грудях (Коцюб.)]. розщібатися, -баюся, -баєшся и (реже) роз- щібуватися, -буюся, -буєшся, розщібну- тися, -щібнуся, -щібнешся и (реже) роз- щебнутися, -щебнуся, -щёбнешся обл. 1) расстёгиваться, расстегнуться [Пара- скіца.. почала розщібуватись... (Коцюб.); —Дозвольте скинути жупан. —Він [Прокіп] розщібнувся і лишився в одній сорочці (Коцюб.)]; 2) страд, з. (несоверш.) расстёгиваться; открываться; распахиваться; ср. розщібати. розщібненнй, розщібнутий расстёгнутый; открытый; распахнутый [Він біг непритомний, в розщібненому кожусі, з чужою парасолькою під пахвою (Коцюб.); Стояв [Аркадій Петрович] упрілий, в одній сорочці, розщібнутій на грудях (Коцюб.)]. Ср. розщібати. розщібнути см. розщібати. розщібнутий см. розщїбнений. розщібнутися см. розщібатися. розщібувати см. розщібати. розщібуватися см. розщібатися. розщілина, розщёлина редк. расщелина, трещина, щель [Конопатник Андрій Єрмолаєв намагається забити розщілини, через які струмує в трюм вода (Довж.); Про таємничі й зловісні легенди нагадували буквально кожна розщелина, кожний карниз, кожний зацвілий мохом камінь (Ле); Вона [земля] так потріскала, що вільно руку встромиш у розщелину серед дороги (Куч.)]. розщіп, -щепу расщеп [Йому піднесли розщеплений ціпок із застромленим у розщепі мідяком (Тулуб)]. розщот, -ту разг. уст. расчёт; (взаимные денежные подсчёты—обычно) счёты (мн. ч.) [Хіба це життя: робиш, робиш, а прийде розщот — одні сльози отримаєш (Ст.); Як пили, то гомоніли, а до розщоту, то й поніміли (Ном.)]. роз'юшений1 разъярённый; разозлённый; рассвирепевший, рассвирепелый (разг.) [Червона, роз'юшена жінота верещала над нами, сікалась до нас з дрючками (Коцюб.); Гиньо блиснув на неї таким лихим оком, що Дарка дійсно відчула страх перед цим роз'юшеним хлопчиськом (Вільде)]. Ср. роз'юшити1 и роз'юшитися1. роз'юшений2 разбитый в кровь; расквашенный [Хлопці потомилися. Вони стали посеред хаосу й безладдя, захекані, розпатлані, в подраній білизні, з роз'юшеними носами, але щасливі, задоволені (Мик.); Старий чекав на доброго ляпаса, та це було байдуже. Хіба вперше мати ляпаса або й також роз'юшеного носа..? (Ле)]. Ср. роз'юшувати. роз'юшений3 размокший, размоклый (разг.); |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)