ров 221 рои -кочу, -котйш рокотать [Розтинаючи землю плугами, напружено рокочуть трактори (Вологи.); Дзвеніла, рокотала під пальцями ліра, голос то згасав, то знов здіймався і міцно бринів (Тулуб); Шумлять, рокочуть хвилі, б'ють об борт (Корп.); Борис, глядів на бистро пливучу чисту воду, що стиха рокотіла, б'ючись об каміння (Фр.); Десь зовсім близько, зразу за стінами театру, рокотів ще кулемет (Смол.)]. рокотіння см. рокотання. рокотіти см. рокотати. рокотливий см. рокітливий. рокувати, -кую, -куєш поза, обрекать [Я ще не знав тоді, що над його чолом, Неначе шуляк, смерть поблискує крилом І кігті випуска, рокуючи на муку... (Рил.); М а р- т і а н: Я, мов ідолянин, дітей своїх на жертву рокував (Л. Укр.)]. рокфор, -ру рокфор [3 м'яких сирів у нас виготовляють і рокфор, який дозріває за допомогою спеціальних видів цвілі (Укр. страви)]. рол спец. 1) (род. ролу) (свёрток) рол; 2) (род. рола) (вал) рол. ролевий техн. ролевой, рольный. ролер, -лера спец. роллер. ролик 1) ролик [На кожнісінькій хаті села неодмінно тьмяно полискували білі фаянсові ролики та іскрилися проти сонця дроти — колгосп був електрифікований та радіофікований (Смол.)]; 2): ~ки, -ків мн. ч. спорт, ролики. роликовий роликовый. роля см. роль. роля обл. см. рілля. роль, -лі, уст. роля роль [За чотири роки перебування в театрі російської драми я виконав сто одну роль (Смол.); Марко Лукич [Кропивницький] грав роль Івана Карася легко, невимушено, ніби жартуючи (Минуле укр. театру); Видатну роль в ідейній війні з народництвом відіграла книга В. І. Леніна «Що таке «друзі народу» і як вони воюють проти соціал-демократів?» (Іст. КПРС); Андрій мовчки посміхається: роля зрадливого сина Бульби йому дуже подобається... (Вас.)]; 0 бути (виступати um. n.) в *~лі кого быть (выступать um. n.) в роли кого [Зате, коли хочете знати, я сама в ролі критика буваю досить сувора (Л. Укр.)]; грати ~ль (уст. ~лю) перен. играть роль [В тих диспутах Олесь за дорученням окружкому грав неабияку роль (Донч.); Він був певний, що на нього ніхто не звертає уваги, а проте грав ролю (Коцюб.)]; входити, ввійти в ~ль входить, войтй в роль [—А мені, гадаєш, не боляче? ..А сумління мене не катує, — казав Сагайдачний як актор, входячи в свою роль і зливаючись із нею (Тулуб)]. рольганг техн. рольганг [Ролики знову закрутилися, і по рольгангу попливла, побігла, зав'юнилася десятками огненних змій могутня сталева розпечена лава... (Руденко)]. рольганговий техн. рольганговый. рольна 1) прил. см. рольний; 2) (род. рольної) сущ. техн. рольная, рольня. рольний техн. рольный, ролевой. рбльник спец. рольщик. рбльниця спец. рольщица. рольня техн. рольня. рольовий техн. ролевой, рольный. ром, -му ром [Копронідос виніс до чаю пляшку рому (Н.-Лев.)]. роман1, -ну роман [Б а т у р а: Роман я напишу, неодмінно напишу, але, щоб не стати героем власного твору, ..я мушу якнайшвидше звідси виїхати (Корн.); Між Волощиною і Громовим існувала справжня, надійна і вірна дружба, яка вже на протязі багатьох років не переходила, однак, у роман (Собко)]. роман2, -ну см. ромён. Роман (имя) Роман. романея уст. романея. романізація ист. романизация. романізм, -му филол. романизм. романізований ист. романизированный, романизованный. романізувати, -зую, -зуєш романизировать, романизовать. романізуватися, -зується романизироваться, романизоваться. романіст1 романист [Чернишевський, Добролюбов, Некрасов, Салтиков-Щедрін в особі Марка Вовчка цінили бойового, чесного романіста, Що в своїх творах відгукувався на злободенні питання дійсності (Рад. літер, у 1955, 18)]. романіст2 (специалист по романской филологии) романист. романістика филол. романистика. романістичний романистический. Ср. романістика. романістка1 романистка. романістка2 (специалистка по романской филологии) романистка. романічний романический. Ср. роман1. романічно нар. романически. Ср. роман1. романний лит. романный. романс муз., лит. романс [— Ватю! Заспівай якої-небудь пісні або якогось романса,— просила Антося (Н.-Лев.); Джерелами образності поетичної мови, пісенного ладу інтимної лірики В. Сосюри є народна пісня та український і російський класичні романси (Іст. укр. літ.)]. романсний, романсовий муз., лит. романсный. романсу вати, -сую, -суєш редк. любезничать; кокетничать, флиртовать [Гусари розвеселились і почали романсувати з паннами (Н.-Лев.)]. романський романский. романтизм, -му романтизм [Романтизм в українській літературі в час, коли Шевченко писав свою першу баладу, тільки народжувався (Кир.)]. романтизований романтизированный. романтизувати, -зую, -зуєш романтизировать. романтизуватися, -зується романтизироваться. романтик романтик [Головацький з доброю посмішкою сказав йому: «Я не знав, що ви романтик, Яне» (Жур.)].
|