ром 222 рое романтика романтика [В радянській літературі революційна романтика є складовою частиною соціалістичного реалізму (Но- вич.); Далека подорож всміхалася їй незнаними пригодами, привабною романтикою (Кач.)]. романтичний романтический, романтичный [Чим правдивіша книга, тим вона романтичніша, схвильованіша, поетичніша (Літ. газ., 1948, IX); Обоє вони., мало схожі були на романтичних оперних героїв (Дмитр.)]. романтичність, -ності романтичность [Вона любила романтичність, ..читала стародавні., романтичні повісті (Н.-Лев.)]. романтично нар. романтично, романтически [Як романтично він умів оповідати Про норов лебедів і звичаї гусей (Рил.)]. ромашка бот. (Matricaria L.) ромашка [Ромашка — ніжна квітка раннього літа, з золотим сердечком і білими пелюстками (Мик.)]; лікарська ~ка (Matricaria chamomilla L.) аптечная ромашка, лекарственная ромашка; персидська г^ка (Pyrethrum roseum M. В.) персидская ромашка. ромашковий ромашковый [Юрко пошукав очима і, вибравши місце, сів у ромашкову гущину (Козач.) ]. ромб ромб [Зубами чорними зубил Рубають ромби брил (Бажан); Сонячний прямокутник з підлоги повільно повз вверх по стіні, розтягався у ромб (Тулуб); На порозі з'явився високий, плечистий чоловік з трьома ромбами в петлицях (Ле і Левада)]. ромбик уменьш. ромбик [Дорога широка, роз'їжджена, вся в ромбиках і трикутниках від шин (перекл. з В. Некрасова)]. ромбічний ромбический; разг. ромбовый [Поверхню великих гостродонних посудин прикрашували., заглибленнями ромбічних окреслень (Нар. стар. іст. УРСР)]. ромбічно нар. ромбически. ромбовидний ромбовидный. ромбоедр, -ра мат., мин. ромбоэдр. ромбоедричний мат., мин. ромбоэдрический. ромбоїд мат. ромбоид. ромбоїдальний мат., мин. ромбоидальный. ромбоїдний мат. ромбоидный. ромён (род. ромёну и ромна), (реже) роман, -ну бот. 1) (Chrysanthemum leucanthemum L.) ромашка полевая, нивяник [В житі синіли волошки та сокирки, білів зіркатий ромен (Коцюб.); Малий Мирон над усе любить бігати сам по зелених, цвітистих лугах, поміж широколисті лопухи та пахучий ромен (Фр.)\ Ой по горі роман цвіте, Долиною козак іде (Шевч.)]; 2) (Anthemis L.) пупавка, пупавник. Ромни, -мён, (реже) Ромён, -мна Ромны. ромовий ромовый. ромштекс кул. ромштекс; уст. ромстёк. Рона Рона. ронгаліт, -ту хим. ронгалит. рондель, -ля поэт, рондель. рондо нескл. сугц. ср. р. муз. рондо [Казанцев заряджував танцями: після кадрилі завів рондо (Н.-Лев.)]. рондо нескл. сущ. ср. р. 1) поэт, рондо [Написала я короткий нарис, чи^ластиво рондо в прозі, під заголовком «Рожі» (Еоб.)]; 2) (о шрифте, почерке, пере) рондо. ронжа орн., мор. ронжа [Навколо глуха тайгова тиша, і жінка часом здригається від несподіваного різкого крику сойки — ронжі (Донч.)]. ронити, -ню, -ниш и (реже) роняти, -няю, -няеш ронять [Цвітуть бузки, садок білів І тихо ронить пелюстки (Рил.); Сіяч врочисто у труді Незміряною нивою Роняв зерна золоті Із мрією щасливою (Нагн.); Одарочка.. мовчки роняла свої сльозенята на її [матері] лоно (Мирн.); Учитель, сивий, згорблений, з пожовклим лицем і очима, повними невимовної туги, лише зрідка ронив якесь слово (Жур.)]. ропа 1) рассол; раствор соли (пересыщенный); спец. рапа [Ропа весь день кипить на Сиваші, росте сіль (Гонч.)]; 2) обл. нефть [Хіба ти не знаєш, що в Бориславі на всіх водах і багнах виступає чорна ропа..? (Фр.)]; 3) (жидкость, выделяющаяся из поражённых тканей) обл. сукровица; редк. гной [Темно-цегляста печінка, свіжа й блискуча, сльозилась ропою на мережане жилками легке (Коцюб.)]. рбпавка обл. 1) см. ропуха; 2) лягушка. ропак, -ка спец, ропак [Тороси й поодинокі ропаки відкидали тінь (перекл. з Сьомуш- кіна)]. ропний рассольный; спец. рапный, рапной [В найближчі роки на Сиваші почнеться будівництво великого заводу ропного окису магнію (Наука і життя, 1956, 11)]. роптати (ропчу, ропчеш) обл. 1) роптать [Та ми не ропчем, Доріг нема, стежки, дасть біг, протопчем (Фр.)]] 2) (о воде) [сильно] журчать [Вечір тихий; сонечко за гору пада, блищить вода червоно і тихо леліє — не ропче (Вовч.)]. ропуха жаба [Еменё тихесенько, навшпиньках почала закрадатися до одинокої, як і вона, ропухи. Але жаба помітила непроханого гостя і шубовснула у воду (Коцюб.)]. рос поэз., торж. уст. росс, русс [Про східних слов'ян, називаючи їх антами і росами, говорять іноземні писані пам'ятки ще з перших століть нашої ери (Іст. укр. літ.)]. роса роса [Буйна листва кущів синіла під рясною росою (Коцюб.); Лице матері вкрите краплинами роси (Довж.)]; 0 медяна г~са см. медяний; поки (заким) сонце зійде, ^са очі виїсть см. виїдати 1. росина см. росинка. росинант книжн. ирон. росинант. росинка, редк. росина росинка [Благословляю я з подякою щораз Лісів глибокий шум і мовчазну вологу, Росинку, що тремтить на гілці, мов алмаз (Рил.); Сонце розгойдує свій передсвятковий дзвін і струшує на землю співуче золото росин v (Ст.)]; 0 і (н і) ~нки в роті не б у- л 6 погов. ни росинки во рту не было [— В мене ж сьогодні й росинки ще не було в роті, — ..сказала Галина Андріївна (Крот.)].
|