Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 607):
Попередня 
Наступна

рос 223 рос
росиночка уменьш., ласк, росиночка [Ранок
був ясний.., поле зеленілось, як оксамит
зелений, росиночки блискали (Вовч.)].
росистий росистый [Кобзар старий і сивий
бреде в степу росистими травами (Вологи.);
Через відчинене вікно напливав з
городів росистий холодок (Вільде)].
росити (рошу, росиш) 1) (о выпадении росы)
безл. росить; 2) (о дожде: падать мелкими
каплями) росить, кропить, накрапывать;
(очень мелкими частыми каплями — обычно)
моросить [Василь одягав дощовик, бо
зранку росив тропіки дощик (Вільде);
Ніжний дощ росив безнастанно (Коб.)]; 3) (что)
орошать [Росить Дніпро, світам на подив,
Нові сади, нові поля (Рил.); Ми горе
бачили, нам не кажіть про це: Як піт росив
чоло, огонь палив лице (Мал.)].
роситися (роситься) покрываться росой,
роситься; (перен. — обычно) орошаться
[Ясненько сходить сонечко, роситься травиця
(Вовч.); Це ж береги Дніпра-Славути
росилися кров'ю у вікопомних битвах із
хижими нападниками (Рил.)].
росиця уменьш. от роса [На жита і на
пшеницю Перша випала росиця, Перший грім
озвавсь здаля — Й почала рости земля
(Ст.)].
росичка 1) бот. (Drosera L.) росянка, роснй-
ца [На болотах росте дуже цікава
комахоїдна рослина — росичка (Веч. Київ, 1961,
VII)]; 2) обл. уменьш. от роса.
росичкові, -вих сущ. бот. росянковые.
Російська Радянська Федеративна
Соціалістична Республіка Российская Советская
Федеративная Социалистическая
Республика.
російський русский; (относящийся к России—
ещё) российский [У визвольній війні 1648—
1654 рр. український народ одночасно
боровся за визволення з-під ярма панської
Польщі і за возз'єднання з братнім
російським народом в єдиній Російській державі
(Тези про 300-річчя)].
росіл, -солу см. розсіл.
Росія Россия.
росіянин русский (сущ.); торж. уст.
россиянин; поэз. уст. росс, русс [Нам росіяни
помогли прогнать Петлюру з України
(Сос); Росіяни нам брати — легко з ними
в ногу йти (приказка)]; ^н
походженням (з походження) русский по
происхождению.
росіянізм см. русизм.
росіянка русская (сущ.); торж. уст.
россиянка [Любка теж росіянка. Але вона зросла
тут, у Ташкенті (Ле)].
рослий, разг. рославий, рослявий рослый
[Ілля постукав у двері будки. Двері
відчинились, і звідти глянув рослий уралець
(Десн.); На рослому коні, пригнувшись до
самої гриви, мчав до нього Варивон (Ст.);
Линька., дивилася пожадливими очима на
його ставну й рославу постать (Шиян);
На зріст уже цілий парубок: у батька
вдався — рослявий і на лиці змужнів
(Головко)].
рослина 1) растение [Пахне рослина чимсь
духмяним, свіжим, річковим, паморочить
трохи голову, сповняє її п'янкою втомою
(Шиян); Сама Ганя.. була схожа на рослину,
що виросла на добрій вогкій землі
(Н.-Лев.)]; 2) (растительный покров земли)
обл. растительность [Земля убралася в
пахучу і свіжу рослину, — ні листочка
жовтого, ні стеблини сухої нігде не
забачиш, все неначе зеленою сукнею вкрито
(Мирн.)].
рослинка уменьш., ласк, растеньице [У
перший період свого життя молода рослинка
живиться запасами тих речовин, які
містяться в насінні (Рад. Укр., 1949, 3);
Тихо в лісі: повітря не дихне, ..жодна
рослинка не схилиться, не злякає
маленької комашки (Коцюб.)].
рослинний растительный [Рослинний світ
вабив кожного з нас у першу чергу своєю
натуральною красою (Ле)].
рослинник растениевод.
рослинництво растениеводство [На
собівартість продукції рослинництва великою
мірою впливає агротехніка вирощування
культур, рівень урожайності (Колг. Укр.,
1956, 9)].
рослинницький растениеводческий.
рослинність, -ності растительность [Був
чудовий ранок. Свіжа рослинність блищала
під блакитним небом проти сонця
(Коцюб.)].
рослинно-тваринний растительно-животный.
рослинознавство растениевёдение.
рослиноїдні, -них сущ. зоол.
растительноядные.
рослинопідживлювач с.-х. растениепитатель
[При внесенні рослинопідживлювачем
добрива розміщуються рядками (Колг. Укр.,
1956, 7)].
рослість, -лості рослость.
рослявий см. рослий.
роений обл. росный, росистый [Встає зоря
над росним морем трав, в лугах пливуть,
як спомини, тумани... (Сос.)].
росомаха зоол. росомаха [Там росомахи
бистрі Та рисі, що в лісах живуть (перекл.
Рильського)].
росомашачий росомаший.
росомір, -ра метеор, росомер.
росонька, росочка разг. уменьш. от роса
[Як вітер повіє, то росоньку звіє, А моє
серденько в тяжкій тузі мліє (народна
пісня); Схаменулась травонька, як
скропила її небесна росочка (Квітка)].
РОСТА (Російське телеграфне
агентство) ист. РОСТА (Российское
телеграфное агентство).
ростбіф кул. ростбиф.
ростверк строит, ростверк.
рости, -ту, -тёш расти; (о растениях — ещё)
произрастать [Пишалася синами мати,
Синами вольними... росли, Росли сини і
веселили Старії скорбнії літа... (Шевч.);
Понад Россю над самим берегом росли
довгими-рядками верби та лози (Н.-Лее.);
Розкажи, розкажи мені, поле: Чого рідко
ростуть колосочки? (Тич.); З руїни, з
попелу, з могили Росли будинки й квітники,
Ми разом чудо це творили — Солдати і
трудівники (Дмитр.); Сповнений життє-

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)