Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
рос 224 рот вих сил, соціалізм росте і успішно розвивається (Rm. КПРС)]. ростйна уст. растение [Навколо скрізь був жовтий сипний пісок, і всі ростини були тонкі та хворі, немов їх якась гірка туга зсушила (Л. Укр.)]. ростйнка уменъш., ласк. уст. растеньице [Зривають Із кожної ростинки по листку І бережно у кошики складають (Фр.)]. ростйнний уст. растительный [Перемигнуло перед душею ціле життя, ..але життя чисто ростинне, вегетативне (Фр.)]. Ростислав Ростислав. Ростислава Ростислава. ростити (рощу, ростиш) растить [Ростила сина, викохувала, маленьким в любистку та м'яті купала (Козач.); Той, хто любить паростки кленові, Хто діброви молоді ростить, Сам достоїн людської любові, Бо живе й працює — для століть! (Рил.)]. ростковий бот. ростковый. ростовий ростовой; ~ві речовини ростовые вещества [Велике значення в житті рослин мають так звані ростові речовини (Укр% бот. ж., 1956, XIII, 2)]. ростовйтий обл. быстро растущий [Верба — ростовите дерево (Миусск. окр. — Сл. Гр.)]. Ростов-на-Дону Ростов-на-Дону. Ростовська область Ростовская область. ростовський ростовский. росток, -тка росток [В лабораторії ростки зелені 3 полів дослідницьких, що за селом (Бойко)]. ростомір, -ра ростомер. росточок, -чка уменъш., ласк, росточек [Корінь вглиб повивсь — напитися, Росточок— догори. Будуть радісно трудитися Женці і косарі (Дор.)]. ростр, -ра ист. ростр. ростра 1) ист. ростра; 2) архт. ростра; 3): ^>ри (род. ростр) мн. ч. мор. ростры [Біля правого борту, проти ростр, зібралось кілька матросів (перекл. з Новикова- Прибоя)]. ростральний архт. ростральный. ростучий, ростущий растущий; (иногда — ещё) подымающийся [Обвали бомб, ростучий рев безодні (Бажан); При соці- і алізмі виробництво має благородну й світлу мету.. Ця мета полягає в найповнішому задоволенні ростущих матеріальних і духовних потреб народу (Ком. Укр., 1960, 7)]; «-~ча (^ща) буржуазія подымающаяся буржуазия [Відкриття Америки і морського шляху навколо Африки створило для ростущої буржуазії нове поле діяльності (Комун, май.)]. росяний росяной, росяный; (с обильной росой — ещё) росистый, росный [Валика жадібно дихав росяною свіжістю пущі (Тулуб); Вона вставала удосвіта і зеленими росяними ранками блукала по луках, збираючи квітку до квітки (Коцюб.)]. росянка бот. (Drosera L.) росянка, роснй- ца [До комахоїдних рослин нашої флори належить маленька трав'яниста росянка, що росте на болотах (Наука і життя, 1956, 11)]. росяно предик, росно [Ранніми ранками росяно (Тер.)', І росяно, і кально, скрізь калюжі (Гл.)]. рот рот; (перен. разг. — ещё) едок [Тихо; одні ложки, мов коси, знай ходять од тарілок до ротів, од ротів до тарілок (Мирн.); Вдома, у бідноті, у великій сім'ї, де не було місця зайвому ротові, жилось невесело (Коцюб.)]; в ~т не брати чого в рот не брать чего [Не буду ж я тієї горілки та вина і в рот брати (Н.-Лев.)]; 0 води в ~т набрати воды в рот набрать [Всю дорогу був такий говіркий та веселий, ..а тут ніби води в рот набрав (Вовч.)]; йому в ~т пальця не клади см. палець; кричати на весь ~т кричать во весь рот, орать во весь рот [Деякі діти кричали на весь рот (Мирн.); Як тільки вона трохи сердилась, з неї спадала та солодка луска, і вона лаялась і кричала на весь рот (Н.-Лев.)]; роззявляти, роззявити ~та см. роззявляти. рота воєн, рота [Вночі рота окопувалась уже на новій вогневій позиції (Гонч.)]. ротанг бот. ротанг. ротатий разг. 1) большеротый; разг. ротас- тый [А з моря солоних глибин Випливали ротаті акули (Рил.)]; 2) перен. крикливый [Ото ротата — на все село (Ном.)]. ротатор, -ра техн. ротатор. ротацизм, -му спец, ротацизм. ротаційний полигр., с.-х. ротационный [Газета ще друкувалася. Ротаційна машина гула, гарчала (Ткач); Якщо після сівби утвориться корка, її знищують легкими боронами або ротаційними мотиками (Колг. вироби, енцикл.)]. ротаціонка полигр. разг. ротационка. ротація полигр., с.-х. ротация [Чергування культур у сівозміні протягом кількох років (за числом полів) називається її ротацією (Колг. вироби, енцикл.)]. ротеня, -няти уменъш., ласк. разг. ротик [То збоку ускубне [Пліточка черв'яка], То спереду поцупить, То хвостиком лизне ..Та ба!., та ротеня таке узеньке, бач, Що нічого не вдіє, Хоч сядь — та й плачі (Г.-Арт.)]. ротик уменъш., ласк. разг. ротик, роток [Дитина мовчки підвела на батька каламутні очі і, зморщившись, ..заплакала, розкриваючи беззубий ротик (Тулуб)]. ротики, -ків: г~ки [садові] бот. (Ап- tirrhinum majus L.) разг. львиная пасть, львиный зев. ротмістр, -ра воен. дорев. ротмистр [Старий ротмістр був колись завзятим танцюристом (Ільч.)]. ротний воєн. 1) прил. ротный [В ту ніч були ми втрьох у бліндажі: Я, замполіт і ротний старшина (Піде.)]; 2) (род. ротного) сущ. разг. ротный [Ротний розпитував фельдфебеля, з ким товаришує Лаврін і які розмови провадить із солдатами (Донч.)]. ротовий ротовой. ротозійство разг. ротозейство [Всі ми солдати. Тому й мусимо дбати про пильність. Знаємо ціну ротозійству (Руденко)]. роток, -тка уменъш., ласк. разг. роток, ротик |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)