рот 225 руо [Весь день збираю [полуниці] у травиці — Одну у глечик, дві в роток (Гл.)]. ротонда архт. и пр. ротонда [Щедрий магнат Ромашкан-Ловецький поставив на цьому місці велику ротонду з каменя й мармуру (Козл.); Любов і Орест входять в двері, що праворуч; Любов попереду вбігає швидко в ротонді і в шапочці (Л. Укр.)]. ротор, -ра техн., мор. ротор [Генератор складається з двох частин: нерухомої — статора і рухомої — ротора (Колг. вироби, енцикл.)]. роторний техн., мор. роторный [За короткий строк бориславці оволоділи турбінним і роторним способами буріння (Наука і життя, 1956, 8)]. Роттердам Роттердам. рох межд. хрю [Тільки й чути: рох, рох! (Сл. />.)]. роха разг. свинья; разг. хрюшка. рохкання хрюканье [3 свинарні чути було сите рохкання (Бойч.)]. рохкати, -каю, -каєш, рохнути, -ну, -неш хрюкать, хрюкнуть [У хліві стоять коні й корови, рохкають два кабани (Куч.)]. рочйстий обл. годовой, годичный [Рочисте свято клопотало кожну сім'ю своїми споконвічними клопотами (Мири.)]. рочок, -чка уменъги., ласк, годик, годок [А Настя вже шістнадцятий рочок починає (Вовч.)]. рошений обл. росистый, росный [Вечір. Такий запашний та рошений та зорями вишиваний (Черемш.)]; 0 ~ний льон см. льон. рощення ращение. рбщина см. розчина. рощитувати, -тую, -туєш, рощитати, -таю, -таєш обл. см. розщйтувати. рощбт, -ту обл. см. розщот. роялізм, -му полит, роялизм. рояліст полит, роялист. роялістка полит, роялистка. роялістський полит, роялистский. рояль, -ля рояль [Лена сидить за роялем і грає «Місячну сонату» Бетховена (Коч.)]. РПО (Рада праці і оборони) ист. СТО (Совет труда и обороны). РРФСР РСФСР; см. Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка. РСДРП (Російська с о ц і а л-д є м о- кратична робітнича партія) ист. РСДРП (Российская социал-демократическая рабочая партия). РСІ (Робітнйчо-селянська інспекція) ист. PK И (Рабоче-крестьянская инспекция). РСЧА (Робітнйчо-Селянська Червона Армія) ист., РККА (Рабоче-Крестьянская Красная Армия). ртутити (ртучу, ртутиш) спец. ртутить, нартучивать. ртутний ртутный. ртуть, -ті ртуть [Ртуть [термометра] опустилася до цифри 26 нижче нуля (Донч.)\ Місяць над рікою в темному просторі розливав на гори і на верби ртуть (Сое.)]. | руб разг. 1) рубец [І руба сухого на йому не осталось (Ном.)]; О ~б <-~ба позиває редк. заплата на заплате [Адже ж ходив [Чіпка] до цього не тільки в шитих [сорочках], а часом у таких, що руб руба позиває... (Мирн.)]; 2) (узкий край предмета) ребро, грань [Але й несучи труну, незручно притираючись відхиленою головою до її руба, чоловік іноді, на якусь мить, забувається: дійсність здається тяжким сном (Ст.); Рубом великої незграбної руки красномовно розгладив вуса — ніби йому вже піднесли виповнену чарку (Збан.)]. руба нар. ребром, на ребро [Воно [колесо] стоїть руба, міцно закріплене відтяжками, ніби величезна сталева квітка крученого панича (Собко)]; поставити ~ба разг. поставить ребром (на ребро); установити <-~ба установить ребром (на ребро) [Установили руба зверху пляшки копійку, і корнет вцілив (Кроп.)]; 0 сказати г^ба см. сказати 1; ставати, стати ~ба а) стоять, стать в горле колом [Стає руба шматок хліба в горлі, як вона згадає про це [докори сина], сідаючи їсти (Мирн.)]; б) (о чём-либо затвердевшем, несгибающемся) стоять, стать колом [Хочу поспитати, де вона, що з нею, а язик як став руба, так і не ворухнеш ним (Коцюб.)]; в) (сопротивляться) противиться, воспротивиться, [решительно] протестовать, запротестовать [Настала осінь. Почали загадувати до школи. Наум гадав віддати Семена, але Наумиха стала руба і затялась, що не пустить (Коцюб.)]; ставити, поставити питання ~ба ставить, поставить вопрос ребром, ставить, поставить вопрос в упор [III Інтернаціонал повинен порвати з тактикою II і болючих питань не обминати, не затушовувати, а ставити їх руба (Ленін); Горький руба поставив питання перед творчою інтелігенцією капіталістичних країн: «З ким ви, майстри культури?» (Тич.)]. рубака разг. рубака [Огнев: В голові нашої колони підуть два ескадрони відчайдушних рубак (Корн.)]. рубанець, -нця обл. поленце; (обрубок бревна — обычно) чурбан [Розчистили у хліві порожній засторонок під готові рубанці (Збан.)]. рубаний1 1) прич. рубленный [Рубаних дров уже трошки зосталося, — треба вже рубати (Сл. Г р.); І що за народ такий дивовижний, — стріляний, рубаний, десятиліттями плавлений в горнилі страхітливих воєн, — а молодості в ньому не вб'єш (Руденко)]; 2) прил. рубленый; (о постройке — ещё) бревенчатый [Йде Яким до рубаної комори зерно набирати (Шиян)]\ 0 ~на рана рубленая рана [Свіжа кров проступала в рубаній рані на чолі (Ле)]. рубання рубка, порубка; (леса, деревьев — ещё) валка [Важку ручну працю [на суднобудівному заводі] — пневматичне рубання — майже цілком замінено газокисневим струганням (Наука і життя, 1957, 2); Чабан взяв з хати сокиру свою — усі І пішли до гаю купою, чоловіки на рубання, 15-2225
|