Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 607):
Попередня 
Наступна

руб 226 pyo
а жінки на збирання (перекл. з Вовчка);
Звалив їх важкий сон після пекельної
праці на рудниках та., на рубанні й
корчуванні лісів (Тулуб)].
рубанок, -нка рубанок [Василь був добрим
майстром, умів неабияк орудувати
сокирою та рубанком (Куч.)].
рубанути, -ну, -нёш редк. см. рубнути,
рубонути.
рубати, -баю, -баєш 1) рубить; (разделять
на части, измельчать разг. — еще) рубать
[Стукіт сокири гучно розкочувався в лісі.
Якийсь дідусь щосили рубав ялину (Донч.);
Кіндрат: Я, Олю, рубати можу ву-
гіль, як грати на баяні (Корн.); Гей,
рубали ворогів та по всіх фронтах! (Тич.)];
0 '-'ТИ з плеча (действовать резко,
необдуманно) рубить сплеча [Рубати з
плеча не можна, бо можна накоїти ще
більшого лиха (Руденко)]; ~ти крок
чеканить шаг, отчеканивать шаг; разг.
печатать шаг [Треба було бачити, з якою
гордістю переможця проніс він той прапор
через увесь клуб на вихід, рубаючи крок
попереду своїх бригадирів і ланкових!..
(Гонч.)]; 2) техн. рубать.
рубатися, -баюся, -баєшся рубиться; разг.
рубаться [Гетьман Богдан скакав попереду
лави і рубався, як простий козак (Риб.)].
рубатка обл. рубашка из грубой ткани [Лиш
часом деякі жінки приносили їй се та те
їсти, випрали рубатку, облатали, та й
тільки всього (Фр.)].
рубач, -ча рубщик, рубщик (обл.); лесоруб
[Він так гірський уступ рубав, Що і
двомстам умілим рубачам Роботи стало б на три
роки там (перекл. Бажана); Між рубачами
працює й Микола (Фр.); Господар на землі
своїй, Народ посадить ліс новий На місці
зрубаного лісу. Ясну майбутнього завісу,
Рубачу, сміливо відкрий! (Рил.)].
рубель1, -бля, (реже) рубель разг. рубль [Ми,
ямищани, пристали на те, що ніхто з нас не
буде робити в пана по давній ціні. Тепер
піший робочий — рубель, а кінний — два
(Коцюб.); Із копійки рублі робляться
(Ном.)]; О довгий ^>ль разг. длинный
рубль [Утік чи не втік [Кулик], а кинув
роботу й десь подався на легкі хліби та на
довгі рублі... (Жур.)].
рубель2, -бля 1) (для катания белья) валёз; уст.,
обл. рубель [Мокрина Терентіївна допомагає
господарці: качає рублем та качалкою
білизну (Янов.); Микола йшов попереду
й грав на скрипці. Кавуниха грала рублем
на качалці (Н.-Лев.)]; 2) (для прижимания
сена, соломы, снопов на возах) с.-х. гнёт,
жердь; обл. бастрык [Снопи накладено,
рублем придавлено (Горд.); Наймити
понакладали вози [снопів], притягли рублями
й рушили додому (Н.-Лев.)].
руберойд, -ду строит, руберойд.
руберойдовий строит, рубероидный,
рубероидовый.
рубець, -бця 1) рубец, шрам [Тканина
присохла до напухлих рубців, завдаючи йому
нестерпного болю (Тулуб); Прийшов і
скульптор в Дніпроград, Прийшов
обпалений боями, В походах мічений рубцями
(Нагн.)]; 2) (на ткани) рубец; (край —
обычно) кромка [Я взяв його ніж, яким він
різав шкіру, розпоров рубець на сорочці
й дістав записку (Сміл.); Анна [входить]
у білій сукні, лямованій по всіх рубцях
широкою чорною габою (Л. Укр.)]; О
промокнути (змокнути) до ^бця
разг. промокнуть (измокнуть) до костей,
промокнуть (измокнуть) насквозь,
промокнуть (измокнуть) до [последней] нитки
[Бувало, дощ січе, негода, до рубця
промокли трактористи, але не кидають
роботи (Рад. Укр., 1946, І)]; не
залишилося (не зосталося) сухо-
г о ^бця не осталось [ни одной] сухой
нитки [Поки Антон переніс через ріку
свою дружину, на ній не залишилося її
сухого рубця (Чорн.); А дощ — одно пере, одно
пере... Не зосталося на наших вівча-
рах ні рубця сухого (Мирн.)]; 3) (отдел
желудка жвачных) рубец [Відсутність акту
пережовування [у тварин] свідчить про
пригнічення або повне припинення процесів
бродіння в одному з передшлунків — рубці
(Наука і життя, 1959, 8)]; 4) кул. рубец.
рубильник эл. рубильник [Голова артілі
рукою дав знати механікові, а той вимкнув
рубильник, машини зупинились (Чорн.)].
рубити, -блю, -биш обрубать;
(обшивать через край — обычно) обмётывать
[Принцеса: Візьміть моє червоне
покривало, не день, не два його я шовком
шила, а золотом рубила у неволі (Л. Укр.)].
рубідієвий хим. рубидиевый.
рубідій, -дію хим. рубидий.
рубіж, -бежу 1) рубеж, граница [Понад дві
третини державних кордонів нашої
Вітчизни становлять морські рубежі (Рад.
Укр., 1957, VII); Дружба народів, дружба
передових, трудящих людей світу давно
вже перейшла рубежі нашої країни (Рил.);
Радянський народ під керівництвом
ленінської партії бере нові рубежі в розвитку,
економіки, науки і культури (Ком. Укр.,
1961, б)]; 2) воен. рубеж [Ану, сестриця,
дай напиться, Солдату душу освіжи, Бо
в нас гарячая водиця На вогневому рубежі
(Нагн.)].
Рубікон, -ну геогр. ист. Рубикон; п е-
р є й т й ^н книжн. перейти Рубикон.
рубін мин. рубин; уст. яхонт [В шафах за
шибками блищали рядками золоті, дорогі
вінці, обсипані алмазами, рубінами,
ізумрудами (Н.-Лев.)].
рубіновий мин. рубиновый; уст. яхонтовый
[Засвітились рубінові зорі Кремля
(Дмитр.)].
рубка1 мор., спец, рубка [В рубці, що
височіла над палубою, біля штурвала стояв
старий чоловік (Жур.)].
рубка2 (действие) 1) рубка [В лісах, які
знаходяться в заборонених смугах..,
дозволяється провадити лише рубки догляду
за лісом, санітарні рубки і вибіркові
рубки перестоялого лісу (Колг. вироби,
енцикл.); ...А був Сагайдак молодий,
кароокий, Такий, як у думі про нього співали,
Походів і рубок зав'южені роки Старі
кобзарі у слова свої клали (Мал.)]; ср.

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)