руб 226 pyo а жінки на збирання (перекл. з Вовчка); Звалив їх важкий сон після пекельної праці на рудниках та., на рубанні й корчуванні лісів (Тулуб)]. рубанок, -нка рубанок [Василь був добрим майстром, умів неабияк орудувати сокирою та рубанком (Куч.)]. рубанути, -ну, -нёш редк. см. рубнути, рубонути. рубати, -баю, -баєш 1) рубить; (разделять на части, измельчать разг. — еще) рубать [Стукіт сокири гучно розкочувався в лісі. Якийсь дідусь щосили рубав ялину (Донч.); Кіндрат: Я, Олю, рубати можу ву- гіль, як грати на баяні (Корн.); Гей, рубали ворогів та по всіх фронтах! (Тич.)]; 0 '-'ТИ з плеча (действовать резко, необдуманно) рубить сплеча [Рубати з плеча не можна, бо можна накоїти ще більшого лиха (Руденко)]; ~ти крок чеканить шаг, отчеканивать шаг; разг. печатать шаг [Треба було бачити, з якою гордістю переможця проніс він той прапор через увесь клуб на вихід, рубаючи крок попереду своїх бригадирів і ланкових!.. (Гонч.)]; 2) техн. рубать. рубатися, -баюся, -баєшся рубиться; разг. рубаться [Гетьман Богдан скакав попереду лави і рубався, як простий козак (Риб.)]. рубатка обл. рубашка из грубой ткани [Лиш часом деякі жінки приносили їй се та те їсти, випрали рубатку, облатали, та й тільки всього (Фр.)]. рубач, -ча рубщик, рубщик (обл.); лесоруб [Він так гірський уступ рубав, Що і двомстам умілим рубачам Роботи стало б на три роки там (перекл. Бажана); Між рубачами працює й Микола (Фр.); Господар на землі своїй, Народ посадить ліс новий На місці зрубаного лісу. Ясну майбутнього завісу, Рубачу, сміливо відкрий! (Рил.)]. рубель1, -бля, (реже) рубель разг. рубль [Ми, ямищани, пристали на те, що ніхто з нас не буде робити в пана по давній ціні. Тепер піший робочий — рубель, а кінний — два (Коцюб.); Із копійки рублі робляться (Ном.)]; О довгий ^>ль разг. длинный рубль [Утік чи не втік [Кулик], а кинув роботу й десь подався на легкі хліби та на довгі рублі... (Жур.)]. рубель2, -бля 1) (для катания белья) валёз; уст., обл. рубель [Мокрина Терентіївна допомагає господарці: качає рублем та качалкою білизну (Янов.); Микола йшов попереду й грав на скрипці. Кавуниха грала рублем на качалці (Н.-Лев.)]; 2) (для прижимания сена, соломы, снопов на возах) с.-х. гнёт, жердь; обл. бастрык [Снопи накладено, рублем придавлено (Горд.); Наймити понакладали вози [снопів], притягли рублями й рушили додому (Н.-Лев.)]. руберойд, -ду строит, руберойд. руберойдовий строит, рубероидный, рубероидовый. рубець, -бця 1) рубец, шрам [Тканина присохла до напухлих рубців, завдаючи йому нестерпного болю (Тулуб); Прийшов і скульптор в Дніпроград, Прийшов обпалений боями, В походах мічений рубцями (Нагн.)]; 2) (на ткани) рубец; (край — обычно) кромка [Я взяв його ніж, яким він різав шкіру, розпоров рубець на сорочці й дістав записку (Сміл.); Анна [входить] у білій сукні, лямованій по всіх рубцях широкою чорною габою (Л. Укр.)]; О промокнути (змокнути) до ^бця разг. промокнуть (измокнуть) до костей, промокнуть (измокнуть) насквозь, промокнуть (измокнуть) до [последней] нитки [Бувало, дощ січе, негода, до рубця промокли трактористи, але не кидають роботи (Рад. Укр., 1946, І)]; не залишилося (не зосталося) сухо- г о ^бця не осталось [ни одной] сухой нитки [Поки Антон переніс через ріку свою дружину, на ній не залишилося її сухого рубця (Чорн.); А дощ — одно пере, одно пере... Не зосталося на наших вівча- рах ні рубця сухого (Мирн.)]; 3) (отдел желудка жвачных) рубец [Відсутність акту пережовування [у тварин] свідчить про пригнічення або повне припинення процесів бродіння в одному з передшлунків — рубці (Наука і життя, 1959, 8)]; 4) кул. рубец. рубильник эл. рубильник [Голова артілі рукою дав знати механікові, а той вимкнув рубильник, машини зупинились (Чорн.)]. рубити, -блю, -биш обрубать; (обшивать через край — обычно) обмётывать [Принцеса: Візьміть моє червоне покривало, не день, не два його я шовком шила, а золотом рубила у неволі (Л. Укр.)]. рубідієвий хим. рубидиевый. рубідій, -дію хим. рубидий. рубіж, -бежу 1) рубеж, граница [Понад дві третини державних кордонів нашої Вітчизни становлять морські рубежі (Рад. Укр., 1957, VII); Дружба народів, дружба передових, трудящих людей світу давно вже перейшла рубежі нашої країни (Рил.); Радянський народ під керівництвом ленінської партії бере нові рубежі в розвитку, економіки, науки і культури (Ком. Укр., 1961, б)]; 2) воен. рубеж [Ану, сестриця, дай напиться, Солдату душу освіжи, Бо в нас гарячая водиця На вогневому рубежі (Нагн.)]. Рубікон, -ну геогр. ист. Рубикон; п е- р є й т й ^н книжн. перейти Рубикон. рубін мин. рубин; уст. яхонт [В шафах за шибками блищали рядками золоті, дорогі вінці, обсипані алмазами, рубінами, ізумрудами (Н.-Лев.)]. рубіновий мин. рубиновый; уст. яхонтовый [Засвітились рубінові зорі Кремля (Дмитр.)]. рубка1 мор., спец, рубка [В рубці, що височіла над палубою, біля штурвала стояв старий чоловік (Жур.)]. рубка2 (действие) 1) рубка [В лісах, які знаходяться в заборонених смугах.., дозволяється провадити лише рубки догляду за лісом, санітарні рубки і вибіркові рубки перестоялого лісу (Колг. вироби, енцикл.); ...А був Сагайдак молодий, кароокий, Такий, як у думі про нього співали, Походів і рубок зав'южені роки Старі кобзарі у слова свої клали (Мал.)]; ср.
|