рук 231 рум рукопашний 1) прил. рукопашный [Були хвилини, коли солдати віч-на-віч сходились у рукопашному бою з ворогами в окопах (Скляр.)]; 2) (род. рукопашного) (о бое) сущ. рукопашный [За вікнами вагона ніч Ішла, покраяна вогнями. На полустанках передмість Йшли рукопашні з ворогами (Ус.)]. рукопис, -су, разг. редк. рукопись, -сі рукопись [Бодянський дав Тарасові прочитати ще в рукописах, які готував до друку, літописи українських воєн, повстань (Іван.); Я схопив першу-ліпшу чужу рукопись зо стола, всю почеркану моїми поправками (Л. Укр.)]. рукописання уст. рукописание; см. ещё рукопис. рукописний рукописный [Тут [у бібліотеці] було багато старовинних книг, у тому числі рукописних (Донч.)]. рукопись см. рукопис. рукоплескати, -плещу, -плёщеш редк. рукоплескать [Революційні робітники всіх країн одностайно рукоплещуть радянському робітничому класові (Рад. Укр., 1961, VIII)]. рукоприкладство уст., разг. рукоприкладство [В князя Багратіона порядок: там офіцер ніколи не вдарить [солдата]. Бо князь суворо заборонив рукоприкладство (Конура)]. рукоприкладствувати, -ствую, -ствуєш уст., разг. рукоприкладствовать [Селяни залишилися і після звільнення «нижчим» станом, податним бидлом, чорною кісткою, з якої знущалося поставлене поміщиками начальство, видушувало податі, сікло різками, рукоприкладствувало і бешкетувало (Ленін)]. рукостискання рукопожатие [Вони обмінюються рукостисканням і міцно обнімаються (Літ.^ газ., i960, VII)]. рукотворний уст. рукотворный. рукоятка, (реже) руків'я, уст. рукоять, -ті рукоятка, рукоять [3 закляклих Матюши- них пальців поволі вислизнув револьвер, занурившись рукояткою в сніг (Шиян); Від гніву і затамованого обурення козаки стискали руків'я шабель (Панч); Капітан ішов, не зупиняючись, судорожно стискаючи в долоні холодну рукоять шаблі (Ф/?.)]. рулада муз. рулада [3 усіх класів, з усіх кутків неслися., гами і рулади (Смол.)]. рулет, -ту кул. рулет [3 передніх і задніх окороків., свинячих півтуш готують., рулети (Укр. страви)]. рулета мат. рулётта. рулетка рулетка [В руці Яна Крижицького з'явилася рулетка, сталева стрічка потяглася по снігу і забриніла струною (Чорн.); Прогуляли й промарнували вони вдвох з батьком по заграницях та в Монако на рулетці село й сахарню (Н.-Лев.)]. рулити, -лю, -лиш ав. рулить [Рулять [бомбовози], на старт рулять (Куч.)]. руління ав. руление. рулон, -ну рулон, руло (нескл.) [Михайло Петрович вийшов із свого кабінету з рулоном рисунків (Kon.)]. рулонний рулонный. рулювання руление [Вова Мороз., тут же зрозумів усю немудру механіку рулювання (Донч.)]. рулювати, -люю, -люєш рулить [Петро Максимович узяв весло, а друге взяв Василько і сів на кормі, щоб рулювати (Донч.)]. руль, -ля руль [Руки в м'яких жовтих рукавичках лежали на рулі без будь-якого напруження (Собко); Моя батьківщина — удар молотка І руль тракториста невтомний (Рил.)]; 0 «-^ль висоти ав. руль высоты; ^ль глибини ав. руль глубины. рульовий 1) прил. рулевой [Кілька хвилин він стоїть біля рульової рубки, задумано дивиться на берег (Ткач)]; 2) (род. рульового) сущ. рулевой [Видно освітлені вікна кают, капітана на містку і рульового (Донч.); — Партія — це наш рульовий, партія — це організуюча і цементуюча сила нашого народу, — говорить товариш М. G. Хрущов (Ком. Укр., 1960, 4)]. румак, -ка аргамак [Козак в пістолі звів курка І підострожив румака (Важан)]. румб мор. румб [Здригаючись усім корпусом, корабель повернув на вісім румбів під прямим кутом на північний захід (Куч.)]. румба румба. румбовий мор. румбовый. румовище уст. развалины (ми. ч.), руины (мн. ч.); (иногда — ещё) мусор, хлам [Румовище печі свідчило, що тут стояло людське житло (Фр.)]. румпель, -пеля мор. румпель. румпельний мор. румпельний. румун румын [На ночівлю зупинились у похмурого румуна, в хаті, повній дітей (Гонч.)]. румуни, -нів румыны. Румунія Румыния. румунка румынка [Окрім нас, сиділо ще дві пані в купе, ..це були румунки й говорили між собою лиш по-румунськи (Коб.)]. Румунська Народна Республіка Румынская Народная Республика. румунський румынский [Сахно.. поталанило — вона не знала жодного румунського слова, і шофер був їй воднораз і за перекладача (Смол.)]. рум'яна, -м'ян румяна [У перші століття нашої ери жінки широко вживали білила, рум'яна (Нар. стар. іст. УРСР)]. рум'яненький ласк. разг. румяненький [Молоденький [офіцер], чорнявенький, очиці, як жар, на виду рум'яненький (Квітка)]. рум'янець, -нця, (реже мн. ч.) рум'янці, -ців румянец [Марія розшарілась, кров барвила її лиця гарячим рум'янцем (Смол.); Саме сходило сонце, і степ зашарівся легенькими рум'янцями весни (Ільч.)]. рум'яний румяный [Стала наша Оксана і здорова, і повновида, і рум'яна (Квітка); Вихор сидів на підбитому танку, повільно й урочисто доїдаючи великого рум'яного пирога (Куч.)]. рум'янити, -ню, -ниш румянить [Слухаю їх [хлопчиків] кроки, наче серця бій. їм рум'янить щоки вітер молодий (Сос); Уже
|