Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
рум 232 рус за Оршею в садах Зоря рум'янить схід (Нагн.)]. рум'янитися, -нюся, -нишся румяниться; (от волнения, смущения um. п. — ещё) рдеть, рдеться [В запалі суперечок Надія ставала особливо гарною: щоки рум'янились, очі палахкотіли (Баш); Далеко праворуч на заході рум'янились під вранішнім сонцем білі вершини Карпат (Гонч.)]. рум'яність, -ності румяность [Що мені по твоїй рум'яності, нема мені од тебе приязності (Чуб.)]. рум'яніти, -нію, -нієш румянеть, румяниться [Очі хлопця наливалися блиском.., лице рум'яніло (Фр.)\ Земля усміхається, радо приймає ласку [сонця] і вся рум'яніє в західному сяйві (Дн. Чайка)]. рум'яно нар. румяно. рум'янок, -нку бот. 1) (Matricurіа chamo. ті IIa L.) ромашка аптечная [Так опинився [Забейко] на якійсь межі, серед поля. Пахло в'ялими травами і рум'янком (Вільде)]; 2) (Anthemis L.) пупавка, пупавник. рум'янощокий, редк. рум'янолиций румянощёкий, румянолйкий, румянолицый [Літні господарі вітають перше Лукича.. А рум'янощокі дівчата, навпаки, передусім помічають молодого сержанта (Гонч.); Біля маленького будинку сільської пошти польські делегати зіткнулися віч-на-віч з немолодою рум'янолицею жінкою (Жур.)]. рум'янці см. рум'янець. руна1 (род. руни) филол., лит. руна; (чаще мн. ч.: руни, род. рун) руны [Якісь чужі, незнані племена людей чи звірів виринали дикі із сутіні віків, страшні, великі.. Од їх лишились тільки дивні руни (Л. Укр.); Він сідав на камені найближче, У руках — папір і олівець. Так сидить і на папері ниже Руни ті рядочок по рядку... (Дор.)]. руна2 (род. рун) с.-х. всходы; зеленя (ед.ч.) [Весна іде. Сніги чорніють; З-під них пожовклі та бліді Виходять руна (Стар.); Сей рік зарідливий буде. Подивитись на руна польові: жита такі, що й вуж не пролізе (Восч.)]. руна обл. эхо [І зник, пропав той тяжкий голос, Тілько руна в яру гула (Шевч.)]. рундук, -ка 1) крыльцо; (площадка крыльца) уст. рундук [Хатка біленька, на три кімнати, з рундуком напереді (Стеф.); Висока дівчина легенько перейшла двір і стала на рундуці (Вовч.)]; 2) (лёгкая постройка для торговли) ларь, ларёк; (большего размера — обычно) рундук [Недалеко був Арнаутський базар, де Лука мав дощаний рундук, завішаний старим іржавим залізом, покаліченими примусами, вилками, кухликами та замками (Мик.); Трохим Іванович у полудень зачиняв свою крамницю і йшов поміж рундуки, де торгують дрібні бакалійники (Шиян); Очі в неї розбігались поміж довгими рядами яток і рундуків з купами різної одежі (Коцюб.)]. рундучний, рундуковий рундучный. рундучок, -чка уменьш. 1) крылечко; рундучок [Зійшовши на рундучок, я постукав у двері (Вовч.)]; 2) ларёк; разг. рундучок [Біля одного рундучка Петру скинув з плеча клунок, видобув., монету і всмак напився лимонаду (Чаб.)]. Ср. рундук 1—2. рунистий 1) (о злаках и травах) кустистый [Тракторист Сень сповіщає, що в бригаді Теклі рунистий хліб (Горд.)]; 2) (о.животных с густой шерстью) уст. рунистый. рунистість, -тості кустистость. Ср. рунистий 1. рунитися, -нйться куститься [3 степу все налітали і налітали легкі вітерці, поле рунилося молодою зеленню, і хвилі трав бігли аж за обрій (Сенч.)]. рунічний филол. рунический. руно 1) см. руна2; 2) (шерсть овцы, а также перен.) руно -[3 ранку й до ночі в сараях, не розгинаючись, знімають [робітники] важкі руна з мериносів (Гонч.); — Здорові!— привітався він, скидаючи., шапку та показуючи ціле руно посивілого волосся (Мирн.)]. рунтати, -таю, -таєш обл. тревожить, беспокоить; сдвигать с места; трогать; шевелить; (реже) вынимать, вытаскивать [Ми як найшли того мертвяка, так., його не рунтали (Верх- неднепр. у. — Сл. Г р.); Як то з-під церкви рунтати [дошки]? (Стеф.)]. рунь, -ні всходы (мн. ч.) [Мавка: Іди, поглянь, чи в полі рунь зазеленіла (Л. Укр.); Зелена рунь, на радість сіячам, Вздовж залізничних веселиться колій (Рил.)]. рупія рупия. рупор, -ра рупор [Один з музикантів час від часу вигукував у ^упор слова пісень (Трубл.); Відзначаючи антиреалістичність, нежиттєвість, фальшивість творів Кони- ського і Грінченка, Франко і Грабовський вказували, що позитивні герої їх повістей і романів — це не живі люди, а схеми, рупори націоналістичних ідей (lern. укр. літ.)]. Рур, -ру Рур. г рура разг. труба [По рурах з грубого заліза йшла пара від паровиків (Трубл.)]. рурка уменьш. разг. трубка [Інженер знову з'явився з розрахунком, принесли нові мідні рурки (Собко); Громов приклав до вуха холодну рурку телефону (Козач.)]. рурський рурский. рус поэз., торж. уст. русс, росс; см. ещё рос. русак1, -ка (вид зайца) русак. русак2, -ка (русский) разг. русак. русалії, -лій этн. ист. русалии. русалка русалка [Міг би розказати [Іван] і про русалок, що гарної днини виходять з води на берег, щоб співати пісень (Коцюб.); Пливи, пливи, моя доню, Дніпром за водою. Та випливи русалкою Завтра серед ночі (Шевч.)]. русалковий русалочий. русалонька, русалочка уменьш., ласк, русалочка [Та не має русалонька І там супокою, Не втопила свого лиха Навіть під водою! (Л. Укр.); Та й замовкла русалочка, В Дніпро поринула, Мов пліточка (Шевч.)]. русалчачий русалочий. русалчин, -на, -не русалкин, русалки (род. п. от русалка) [Мрії ворушились серед мертвої тиші.., неначе страшне русалчине лоскотання (Н.-Лев.); Кукла льону, заче- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)