Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
рус 233 рут пившись за мисник, повисла там, мов русалчине волосся (Коцюб.)]. русальний русальный [Кров кипіла та бурхала, мовби в передчутті чогось страшного, всього, що може статися з коханцями в русальну ніч (Ільч.)]. русачий охотн. русачий. русачка русачка. Ср. русак2. русенький разг. русенький [Довгобраза русенька Галя, з чорними по шнурочку бровами, більше брала на себе його очі, ніж смаковита у її руках яєшня (Мирн.У, І стала жить Ганнусенька в своїй сім'ї, в роду, така русява, русенька з рум'янцем . на виду (Тич.)]. русизм, -му, (реже) росіянізм филол. русизм. русий русый [В машині Лимарівна. Очі чорні, і до пояса звиса її русая коса (Ус); На Волзі родився, на Волзі він ріс — Русявий хлопчина між русих беріз! (Hex.)]. русин русин [Франко: У русинах живе любов до російського народу, значить, живе вона і в мені (Сміл.)]. русинка русинка [Було щось фантастичне, * романтичне в її рухах і словах, зовсім манірне, ..незвичайне і майже неможливе у русинки (Фр.)]. русинський русинский [Здається, не так давно було, що галицькі русинські сім'ї говорили по-польськи (Л. Укр.)]. русист филол. русист. русйстка филол. русистка. русистський филол. русистский. русифікатор, -ра ист. русификатор [Українська література серед літератур пригноблених народів Росії була чи не найсильні- шою. Але скільки сил треба було докласти діячам передової Росії, щоб захистити її від дошкульних ударів царських русифікаторів (Рад. літер., 1957, 6)]. русифікаторство ист. русификаторство. русифікаторський ист. русификаторский. русифікація ист. русификация. русифікований ист. русифицированный. русифікувати, -кую, -куєш ист. русифицировать. русифікуватися, -куюся, -куєшся ист. русифицироваться. русич редк. 1) русин [Старий гетьман тяжко зітхнув. Ставши з русича поляком, він віддав Короні всі свої здібності воїна і синовню любов, а чого домігся, закінчуючи свій земний шлях? (Панч)]; 2) (представитель народонаселение Руси) русский [Співав Митуса про багатство Руської землі, про звитяжних русичів і подруг їхніх вірних (Хижн.)]. руслиця бот. (Elatine L.) повбйничек. русло русло [В долині блищав став, а далі 'вився в кам'янистому руслі Буг, народжений у карпатських снігах (Тулуб)', Партія спрямовувала революційну енергію і творчу самодіяльність мас в русло радянського державного будівництва (Іст, КПРС)]. руслоочисний, руслоочищувальний техн. руслоочистительный. руснак, -ка обл. см. русин. руснацький обл. см. русинський. русначка обл. см. русинка. русобородий русобородый. русоволосий русоволосый. русоголовий русоголовый. русокосий русокосый, русоволосый [До школи йдуть дівчатка русокосі І хлопчаки із піонерзагону (Мал.); Скільки їх, тих сіл, по ранніх росах Ми пройшли в загонах Ковпака. Скільки вас, струнких і русокосих, Нас стрічало з кухлем молока (Воронько)]. русокудрий русокудрый. русофіл ист. русофил [Великий письменник революціонер-демократ Франко був другом російського народу, з гордістю називав себе русофілом, постійно пропагував російську літературу (Іст. укр. літ.)]. русофільство ист. русофильство. русофільський ист. русофильский. русофоб ист. русофоб. русофобство ист. русофобство. русофобський ист. русофобский. руссоізм, -му ист. руссоизм. руссоіст ист. руссоист. руст, -ту архт. руст [Чільні сторони їх [кам'яних плит] оздоблювали рустом: сте- сували лише вузькі смужки вздовж країв плит, а основне поле їх поверхні залишалось необтесаним (Нар. стар. іст. УРСР)]. рустика архт. рустика. рустикальний обл. крестьянский; банки г^ні крестьянские банки. рустування архт. рустовка. рустувати, -тую, -туєш архт. рустовать. русявий русый, русоволосый, светло-русый [Рудий вантажник, заводське дівча, Студент із кучмою русявого волосся Стають у ряд (Важан)', І вітер чуб його русявий торкав, леліючи, крилом (Сос); Він., підходить до вікна, за вікном лежить русявий серпанок осіннього ранку (Риб.)]. русявіти, -вію, -вієш русеть. русявка поэз. блондинка, русоволосая (сущ.) [Вона, поспішаючи, йде по траві, Як мавка, Русявка, Струнка І легка (Воронько)]. Русь, -сі ист. Русь; Київська ~сь Киевская Русь. руська, -кої 1) прил. см. руський 1—2; 2) (танец) сущ. русская. руський 1) (великорусский, а также прил. к Россия) редк. русский, российский [Од Чорного моря до синіх Карпат Привіт і хвала тобі, руський наш брат (Мас); Гей, ніде нема такої, — Гордимося ми, — І красивої і злої Руської зими! (Шпак)]; 2) (прил. к Русь, а также относящийся ко времени Киевской Руси) русский [Ярослав: ..І, поки жив, стояти я клянусь За руську правду і єдину Русь! (Коч.); Крім школи, є сила справ, де ми, люди народу руського і віри православної, мусимо стояти пліч-о-пліч (Тулуб)]; Київ — мати міст ^ких Киев — мать городов русских; 3) сущ. обл. русин. рута бот. (Ruta L.) рута [І барвінком, і рутою, I рястом квітчає Весна землю; мов дівчину В зеленому гаї (Шевч.); Пройшли літа... Ix не вернути. Не доженеш на вороних. Стоптали ми чимало рути На пагорбах життя крутих (Дмитр.)]; *-*та- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)