Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
рут 234 PI* м'ята рута-мята [Ах, Ярино, де згубила Ти косинку горошкову? Де стоптала руту- м'яту, Пісню кинула свою? (Мал.)]. рутвяний см. рутовий. рутенець, -нця ист., обл. рутёнец (украинец, проживавший в Австро-Венгрии); (иногда — ещё) русин. рутенієвий хим. рутениевый. рутеній, -нію хим. рутений. рутёнський рутёнский; русинский [Були навіть такі [інтелігенти], що визнавали галичан за окрему «рутенську націю», окрему од українців і великоросів (Коцюб.)]. Ср. рутёнець. рутил, -лу мин. рутил. рутина рутина [Передове радянське мистецтво не терпить рутини, статики, не може розвиватися на базі канонічної форми (Літ. газ., 1946, X)]. рутинёр, -ра рутинёр [Партійні організації зобов'язані., використовувати гостру зброю критики і самокритики, спрямовуючи її проти рутинерів, бюрократів (Рад. Укр., 1959, VIII)]. рутинёрка рутинёрка. рутинёрство рутинёрство. рутинерський рутинёрский. рутинний рутинный [Поєднання диктатури пролетаріату з новою демократією для трудящих, — громадянської війни з най- ширшим залученням мас до політики, — таке поєднання не дається відразу і не вкладається в затаскані форми рутинного парламентарного демократизму (Ленін)]. рутинність, -ності рутинность. рутовий, (реже) рутяний, рутвяний рутовый, рутный [Не ховайте молодого У могилі темній — Поховайте в холодочку, В рутовім садочку (Пере.); На скелі стояла Па- міра у рутяному вінку й співала пісню до зорі (Н.-Лев.); Ой, зв'язала дівчинонька рутвяний вінок (Манж.)]. рутові, -вих сущ. бот. рутовые. рутяний см. рутовий. рух, -ху 1) движение; (в определённом направлении — ещё) ход, книжн. рит. шествие [Вже мій син вступає в комсомол, — Все іде вперед у вічнім русі (Криж.); Командир полку Самієв, зібравши комбатів, повідомляв їм порядок руху (Гонч.); Чи існують в Буенос-Айресі правила вуличного руху? В нашому розумінні їх тут нема (Дмитр.); Він почув гордість, самоповагу, наче., сам він оживить мертві стіни сахарні, пустить в рух колеса (Коцюб.); Нема такої галузі культурного й громадського життя, де не сходились би в одному могутньому русі кращі представники російського і українського народів (Рил.)]; г~х прихильників миру движение сторонников мира; rwx соків движение соков; бот. сокодвижение [Чулось невловиме дихання життя, рух земних соків (Коцюб.)]; під нас <-~ху поїзда на ходу поезда, во время хода поезда; революційний г~х революционное движение; сисні г^хи см. сисний 1; с л у ж- б а ^ху см. служба 2; 2) (льда, почвы) подвижка. руханйна разг. суетня; суматоха [В кінці тієї комічно-поважної руханини вийшла Терлецька й попросила гостя за стіл (Н.-Лев.); Поміж співаками почалася якась руханина, нелад в голосах; один із співаків злякано замахав руками, і хор замовк (Вас.)]. рухання редк. движение [Проходили полки в повільному й невпинному руханні (Янов.); Чи бачиш з-за синіх туманів, Де плавні дніпровські лежать, Розмірене рухання кранів..? (Бажан)]. рухати, -хаю, -хаєш, рушити, -шу, -шиш и однокр. в. рухнути, -ну, -нёш двигать, двинуть; (вперёд — ещё) продвигать, продвинуть; (слегка —ещё) шевелить, пошевелить, шевельнуть, пошевельнуть [Вони підійшли до водопаду.., який рухав., електростанцію (Тру б л.); Фурман рухнув плечима., і торкнув коні (Доев.); Радянський народ повністю довіряв партії, керувався її вказівками і рухав вперед велику справу соціалізму (Іст. КПРС); Ленін рушив вперед марксистську теорію, збагатив її новим змістом (Біогр. Леніна); Можна вивести морозостійкі сорти цитрусів, можна рушити їх далеко північніше тих районів, де росли вони досі (Гонч.); Почнеться яка бесіда, а Марина., зажартує, то дівки сміються, а парубок і вусом не рушить (Кобр.); Маршалок щось кричав, та голос його танув у грізному гомоні шляхти. І здавалося, він беззвучно рухає губами (Тулуб); Не міг рушити [урядник] лівою рукою, а й до того щось у нозі йому сталося (Мак.)]. рухатися, -хаюся, -хаєшся, рушитися, -шу- ся, -шишся и однокр. в. рухнутися, -нуся, -нёшея двигаться, двинуться; (вперед — ещё) продвигаться, продвинуться; (слегка— ещё) шевелиться, пошевелиться, шевельнуться, пошевельнуться; книжн., перен. течь (только несоверш.) [Вже античний філософ Геракліт добре розумів, що навколишній світ шким не створений, що в ньому немає нічого, крім матерії, яка рухається (Наука і життя, 1959, 8); Залізничні колії бігли одна коло одної, по них рухалися вагони, повні лискучого вугілля (Янов.); Помітивши, що Остап не рушиться з місця, вона вхопила його під руку і сливе поволокла за собою (Коцюб.); Дівчина мовчки рухнулася з місця (Головко); По-чоловічому широкі брови Насті рухнулися (Ряб.); І скільки видно було, на цілі кілометри рухались і рухались колони військ, здіймаючи буру куряву (Гонч.); її скам'яніле обличчя, здавалося, не виказувало ніяких почуттів, безбарвні губи ледве рухалися (Жур.)]. рухливий подвижной, подвижный; (живой^ ещё) резвый [Його жваве, рухливе обличчя виражало подив і навіть іронію, м'яку, поблажливу іронію (Жур.); Андрій помітив чорну рухливу крапку на морі (Трубл.); Вбіг бистроокий, рухливий, наче живе срібло, Горпищенків ад'ютант (Куч.)]. рухливість, -вості подвижность; резвость [Він [Сагайдачний] тільки стежив, щоб військо не пиячило і не перевантажувалося здобич* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)