Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
руш 237 ряб ся, -шишся разг. 1) отправляться, отпра- I виться; (с места — ещё) трогаться, тронуться, разг. двигаться, двинуться; (приходить е движение — обычно) шевелиться, шевельнуться, пошевелиться, пошевельнуться (разг.) [Ставало вогко й холодно. Поночі нічого було рушатись (Коцюб.); І він, усе ще не рушаючися з місця, почав протирати очі (Фр.); Учитель, мов навмисне, не рушався. Він сидів при столі, ..одним оком зиркав на ту лавку, де сиділа Варвася (Ков.); Давно б додому їм [братам] пора було вертать, — Вони й не рушаться, немов обидва сплять (Рил.); Віз, запряжений парою невеличких гірських коней, стояв серед глибокої глинистої вибоїни і не міг дальше рушитися (Фр.); Уста її ледве рушились (Л. Укр.)]; 2) (только соверги.: обвалиться, упасть) обл. рухнуть, обрушиться, рушиться [Тоді, колону обійнявши, Потряс він дужими руками, -— І стеля рушилась і, впавши, Його покрила з ворогами (Л. Укр.); Загримів грім з такою силою, ніби на голови рушилося небо (Панч)]; 0 а н і ^шитися н є можу разг. с места двинуться не могу [Мені тих грошей треба так, що я без них ані рушитися не можу (Стеф.)]; вітер сіпається (вшився) редк. ветер поднимается (поднялся) [Рушився більший вітрець і пішов-похилив по траві, котячи непримітну хвилю (Мирн.)]. рушений редк. тронутый, затронутый [Яресько окинув очима степи: яка земля! Цілина не рушена... (Гонч.); Високий на зріст, з рівними, не зігнутими старістю плечима, з лицем, не рушеним., зморшками, застиг він на березі (Риб.)]. рушення уст. движение [Його рушення, його хода — все було поважне (Н.-Лев.); Нехай на Заході і Сході Затямить «раса панівна», Такого рушення народів Історія не зна. Як маки, прапори червоні По всій землі уже цвітуть (Воскр.)]. рушення книжн. уст решение, ополчение; (иногда — ещё) война, брань [— Стій, отамане руської раті народної! — грізно вигукнув Болотніков.. — Хто кладе тінь на наше святе рушення? (Ле); Максим Залізняк, кровна дитина Січі, став у голові поспільства, єпіскоп переяславський Гервасій.. благословив рушення (Стор.)]; посполите ^ня см. посполитий 1. рушити1 см. рушати. рушити2 см. рухати. рушитися1 см. рушатися. рушитися2 см. рухатися. рушій, -шія двигатель [Справді, як може злетіти в повітря літак, коли головного його рушія — гвинта — знято (Собко); Дрібнобуржуазні елементи хитаються між старим суспільством і новим. Вони не можуть бути ні рушіями старого суспільства, ні рушіями нового (Ленін)]. рушійний движущий; перен. уст. двигательный [Боротьба за комунізм стала повсякденною практичною справою мільйонів радянських людей, могутньою рушійною силою сучасності (Колг. Укр., 1961, 11); І Розуміння того, що особисте щастя залежить від щастя народу, є основою морально- політичної сили радянського суспільства, отжей рушійним чинником нашої поезії, нашого мистецтва (Рил.)]. рушник, -ка полотенце; разг. утиральник; уст.у обл. рушник, ручник [Хліб на рушнику — це народний символ радісної зустрічі (Вологи.); Каргат вимився до пояса, цупким рушником міцно розтер собі тіло (Шовк.); Вона перетирала рушником гранчасті чарки (Донч.); Під місячним сяйвом вулиця простяглася сріблястим рушником (Жур.)]; О подавати, подати ~ки см. подавати1 3; присилати за ~ками свататься [Одарка: ..Він вже двічі присилав до мене за рушниками (Кроп,)]; ставати, стати на ~ку (н а ~кй) см. ставати1 1. рушниковий полотенечный. рушниця ружьё; (изредка — ещё) винтовка [Жінка, схопивши з стіни рушницю, вийшла з хати (Шиян); І дивиться пильно гвардієць вперед, Пригвинчуючи на рушницю багнет (Бажан)]; мисливська ^ця охотничье ружьё [Просто проти дверей повисла мисливська рушниця (Kon.)]; протитанкова ^ця воен. противотанковое ружьё [Ми сиділи в глибоких щілинах з протитанковими рушницями (Янов.)]; стояти під #^цею воєн, дорев. стоять под ружьём. рушничкауменьш., ласк. разг. ружьецо; (ста* ренькое, ржавое— обычно) ружьишко [Жадібними очима дивиться Юлдаш на цю стареньку одноствольну рушничку (Донч.)]. рушничний ружейный [В місті досі не вщухає рушнична стрілянина, яка почалася ще в залі земства (Ле)]. рушничник спец., ист. ружейник. рушничок, -чка уменьги., ласк, полотёнечко [Біжи, Йване, та принесеш кухоль з водою та винесеш рушничок! (Н.-Лев.); Рушнички шиті лежать у скрині, Вже не клопочуть вони дівчини! (Л. Укр.)]. руштбвання обл. см. риштовання. рюкзак рюкзак [Галина поправила на спині рюкзак, ще раз озирнулася й рушила в дорогу (Епік)]. рюма, рюмса разг. нюня, плакса [А ну, Васильку, ..перекриви оту рюму (Мирн.)]; 0 розпустити ^ми (^си) фам. распустить нюни [Дівка і жінка неутішно плакали. — Та годі вам! От рюми розпустили! — гірко крикнув на їх похмурий чоловік (Мирн.); Пані до Ярини: А ти чого тут рюмси розпустила? (Вас.)]. рюмати, -маю, -маєш и рюмсати, -саю, -саєш разг. неодобр, рюмить; (надоедливо плакать, ныть — ещё) нюнить [Під вікном Рюмала Маруся (Воров.); Тепло одягнуте, мале, воно не встигало за матір'ю і весь час рюмсало: —Мамочко, на ручки-и... (Ле)]. рюмса см. рюма. рюмсати см. рюмати. рюш, -шу спец. рюш; разг. рюшка. рябенький 1) пестроватый [Народ гучно валив.. — ледве можна було пробитися, протискатися поміж рябенькою купою люд- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)