Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ряб 238 ряд ською (Воен.); Квітник перед ґанком аж горить червоними, рябенькими, білими гвоздиками (Коцюб.)]] 2) уменьш., ласк. разг. пёстренький; рябенький; пёгенький, пёгонь- кий [Ох, мамо, купи мені отаку хустку! ..Цю! Цю рябеньку, славненьку! Або цю червоненьку! (Вовч.); Щоб забавити дитину, почне йому [Чіпці] баба казочку про рябеньку курочку (Мирн.); Причалив до берега рибальський баркас, виплигнула з нього рябенька собака (Шиян)]; ер. рябий 1. рябець, -бця орн. разг. коршун [Наче й рябця не видно, а що не день, то й не вистачає курчати (Панч)]. рябець, -бця орн. рябёц, рябчик [Іванов згадав, що., лежить вбитий ним ще вранці рябець. Він витяг його і почав скубти (Багм.)]. рябизна рябизна, пестрота [Пише [Богдан Петрович] красиво, точно, без помилок.. Рябизна ліній і цифр на чорній дошці ніколи не полізе вниз чи вгору (Kon.)]. рябий 1) пёстрый; (с пятнами какого-либо цвета — ещё) рябой; (о масти животных — обычно) пегий [А коли побачила [господиня], що Солоха любе наряжатися у червоне й рябе, то купила їй рябого червоного ситцю й пошила одежу (Мирн.); Сукно було аж рябе від чорних плям з чорнила (Коцюб.); Устина Гординська з дочкою своїм рябим конем повезли на поле гній (Чорн.)]; стати (зробитися) надто ^бйм запестреть; 2) (имеющий рябины на лице или теле) рябой; (разг. — ещё) щербатый; (изрытый оспой; шероховатый разг. — ещё) корявый [Ніяк не могла [Раїса] уявити собі, що той рябий і довгий семінарист., носить тепер камилавку (Коцюб.); Нас було четверо: білявий та чорнявий чоловік, парубок рябий та я (Вовч.); Гляну я, в одчинені двері скаче з сіней жаба, така здорова та ряба (Н.-Лев.)]. рябйна рябйна [Цвіте рябина — дар весни (Hex.)]; см. егцё горобина1. рябйновий рябиновый, рябинный [Понад ровом мигали високі тополі, кучеряві ря- бинові дерева (Фр.)]; см. ещё горобиновий. рябити, -бить 1) рябить; (делать пёстрым) пестрить; разг. испестрять [У численних рівчаках та ставках рябило вітром воду (Риб.)]; 2) (об ощущении ряби, пестроты в глазах) безл. рябить, пестрить. рябіти, -бїю, -бієш 1) рябеть, пестреть [Особи, що деруть сорочачі або ластівчині яйця, обов'язково несуть кару — рябіють (Донч.); Головна вулиця рябіла від вивісок (Собко); Спочатку було Ользі все ясно, зрозуміло. А згодом почало їй наче рябіти у голові від цифр (Вільде)]; лука (луг) г^біє квітами (квітками) луг пестреет цветами; 2) (об ощущении ряби, пестроты в глазах) безл. рябить, пестрйть [Не стукаючи, вскочив [Саїд] у кімнату й захитався. В очах рябіло, в грудях бушувала буря(Ле)]; см. ещё рябити 2. рябітися, -біється разг. виднеться в виде точек, виднеться в виде пятен [На горі, далеко за долиною.., щось рябілося (Свидн.)]. рябокрилий пестрокрылый. ряболистий пестролистный, пестролистый. ряботина рябйна. ряботиння собир. рябины; обл. рябота; пе- рен. рябизна [Один [поліцай], високий, з ряботинням на щоках, довго чиркав за- пальничку-автомат (Козач.)]. ряботіти, -тіе разг. 1) пестреть [Од соків потріскалися дині, Ряботіють густо кавуни (Ст.); Був ніжний березень. Вода вже ряботіла калюжками... (Рил.)]; 2) (об ощущении пестроты, ряби в глазах) безл. пестрйть, рябить [Дивлюсь я на обидва боки — гей, як просторо! То було аж в очах ряботить. Ниви, нивки та ще й нивочки (Жур.)]; см. ещё рябити 2. рябуватий пестроватый; рябоватый [Чорнявий рябуватий татарчук Яшка Нафту л а звісив до нього [Марка] голову (Мик.)]. Ср. рябий 1. рябуха 1) пёстрый предмет; 2) животное или птица пёстрой окраски; 3) (болезнь табака) спец. рябуха [3 хвороб [тютюну] найбільш небезпечні розсадна гниль, бактеріальна рябуха, верхівковий хлороз (Колг. вироби, енцикл.)]. рябчик 1) орн. рябчик, рябёп; [У казаночку варився рябчик, якого підстрелив Панкратов (Донч.)]; 2) бот. (Fritillaria L.) рябчик. рябчиковий орн. рябчиковый. рявкания разг. рявканье. рявкати, -каю, -каєш, рявкнути, -ну, -неш разг. рявкать, рявкнуть [Докучай [собака] зиркає у ваш бік, ..рявкає суворим басом і мчить далі (Вишня); В нездатного пастуха., і молока не буде. Гукне, рявкне, аж скотина задрижить (Горд.)]. ряд, -ду 1) ряд; (об одинаковых предметах, расположенных один за другим — ещё) вереница; (о цепи холмов, подводных камней, а также о полосе однородных предметов — ещё) гряда; (о горизонтально расположенных предметах — ещё) ярус; (о домах, составляющих одну сторону улицы в деревне обл. — ещё) порядок; (о предметах, расположенных в одну линию — ещё) строй, шеренга [Вчитель пішов між рядами парт (Сміл.); Мені довелося шукати вільного місця майже в останньому ряду (Ле); За рядом ряд ідуть на битву в сталевих касках юнаки (Сос); Кучі з поросятами, вози з цибулею і ряди глиняного посуду тяглися аж до Росі (Панч); За кам'яною стіною було видно понад Россю ряд невисоких гір (Н.-Лев.); Цілий ряд палат, будинків, мов низка білих зубів, виставилися на горі... (Мирн.); Очі в неї розбігались поміж довгими рядами яток і рундуків з купами різної одежі (Коцюб.)]; 2) (некоторое количество) ряд [Паризька Комуна, Жовтнева революція, соціалістичні революції в Китаї і в ряді інших країн Європи і Азії — такі найважливіші історичні рубежі героїчних битв міжнародного робітничого класу за перемогу комунізму (Матер. XX з. КПРС); ..сучасна буржуазія сама є продукт довгого процесу розвитку, ряду переворотів у способі виробництва і обміну (Комун, ман.)]; 3) (обыч- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)