Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ряд 239 ряд но мн. ч. <-^дй, -дів: состав, среда) ряды [Громадяни, які перебувають в рядах Збройних Сил СРСР, користуються правом обирати і бути обраними нарівні з усіма громадянами (Конст. СРСР); Минуло кілька тижнів. Не рядових, а трудових, напружених до краю, бо шлях в ряди передових легеньким не буває (Дор.)]; 4) зоол. отряд; 5) (взаимное обязательство) уст. договор, соглашение; (реже) согласие [Княгиня Ольга встала з крісла.. Та хіба ж можна рвати ряд з хозарами, укладений ще Ігорем? (Скляр.); Дайте мені поміч, зробіть межи нами ряд. Короп наважився мене з світа зігнати! (Март.)]; 6) обл. очередь [Швидко й до тебе ряд дійде (Сл. Гр.); Чекай ряду, дістанеш коляду (Ном.)]; О в(у) пёрших <^дах прям., перен. в первых рядах; говорити за г^дом обл. рассказывать по порядку [Таже чекайте, говоріть за рядом: як зайшло, що є межи вами? (Март.)]; два ряди зубів два ряда зубов; з ~ду причин по ряду причин; мануфактурні г^дй см. мануфактурний2; ставити в один ~д з ким ставить на одну доску с кем; стати в п'ять ~дів стать в пять рядов; у [цілому] «-~ді випадків в [целом] ряде случаев. рядёнце, -нця уменьш. дерюжка [Ганна винесла в садок ряденце, постелила на траві, поставила сніданок (Янов.)]. ряджений 1) прич. ряженный; 2) прил. ряженый; 3) (род. рядженого) сущ. ряженый [Кількість ряджених зросла, юрба стала строкатішою, веселішою (перекл. з Горького)]. ряди см. ряд 3. рядити, -джу, -дига 1) управлять, распоряжаться; уст. рядить [Вона рядила ґаздівством.., продавала господарський матеріал і справляла, що було кому треба (Коб.); Хіба він староста, що рядить у селі? (Н.-Вол. у. — Сл. Гр.); Лука ш..: А ти хіба вже лісова цариця, що так рядиш, хто має в ліс ходити, хто ні? (Л. Укр.)]; 2) (одевать) наряжать; (в маскарадный костюм разг. — ещё) рядить [А скільки односельців Сім'ю твою [куркуля Борулі] неситу Рядили, годували, Самі ж пішли по світу (Нагн.); Вас [паничів] змалку, як квіток, кохали і рядили, ви звикли від життя усе без бою брать (Сос.)]; 3) (подряжать) разг. рядить; 0 судити- ^ти, судити, ^ти см. судити. рядитися, -джуся, -дишся редк. рядиться; разг. наряжаться [Які б вони [імперіалісти] тоги тепер не вдягли, В які б захисні не рядилися шкіри, —І де б не сідали за круглі столи, На чолах їх тавра — Вони лицеміри! (Воскр.)]. рядковий 1) строчной, строчный; (расположенный в одну линию — ещё) строчечный; 2) с.-х. рядовой [Посіви в розсадниках бувають рядкові, стрічкові й суцільні (Колг. вироби, енцикл.)]; ^>кова с і в а л- к а с.-х. рядовая сеялка [Одкрила [Мотря Карпівна] рядкову сівалку, а там зерна трохи залишилося й проросло... (Вишня)]. рядком нар. разг. рядышком, рядком; (длинным рядом, цепью — ещё) в ряд [Скотина Іде пасучися, рядком Ідуть за нею батько й мати (Шевч.); Прийшла якось Віра на ферму, дивиться, а кури сидять собі рядком і пір'я клюють (Колг. Укр., 1956, 4)]. ряднина дерюга, дерюжина, рядно, ряднина [Мотря встала, витягла з-під себе ряднину, вкрила нею Чіпку (Мирн.); Давно те минуло, як, мала дитина, Сирота в ряднині, я колись блукав, Без свити, без хліба, по тій Україні (Шевч.); В кімнаті квіти і стежки з зеленої ряднини (Сос.)]. ряднинка уменьш. дерюжка [Оришка прилягла на ряднинці, куняє (Мирн.); Підлогу позастилано ряднинками, на вікнах вишивані рушники (Мик.)]. ряднинний см. рядняний. рядно дерюга, дерюжина, рядно, ряднина [Матвійко повернувся на другий бік і натягнув на вухо рядно (Донч.); Мати ряднами позавішувала вікна (Вас); І неба зоряним рядном накрило чорні силуети (Сос.)]; 0 накрити мокрим ~ном (кого) см. накривати. рядняний, (реже) ряднинний дерюжный, ряд- нйнный; [сделанный] из дерюги, [сделанный] из ряднины [Марина в драній рядняній сорочці, ..мов вітер, мчала з двору в поле (Мирн.); Тримаю в руках рядняну торбину, вона обтягує мої руки донизу (Збан.); Внизу гуде. Між рядняних наметів і яток пруть валом люди (Коцюб.)]. рядовий 1) прил. рядовой; (обыкновенный — ещё) дюжинный [Ленін палко і пристрасна доводив, що рядові робітники і селяни можуть успішно вести організаторську роботу, що талантів у робітничому класі і селянстві невичерпне джерело (Віогр. Леніна); Стахурський був не рядовий член організації, а один з її керівників (Смол.уг Тетяна собі пожурилася: такий невсипущий керівник і стане на рядову роботу! (Горд.)]; 2) прил. с.-х. рядовой [В багатьох колгоспах і радгоспах кукурудзу сіють по поганих попередниках, не квадратно- гніздовим, а рядовим способом (Рад. Укр., 1959, І)]; 3) (не принадлежащий к командному составу) прил. воен. рядовой; 4) (род, рядового) сущ. воен., перен. рядовой [Рядовий Шевченко здригнув, міцніше стиснув рушницю і слухняно вийшов перед строєм на десять кроків наперед (Кач.); Ми йдемо рядовими Великої Революції і звіряєм з курантами наші солдатські серця (Герас.)]. рядовик, -ка разг. рядовик. рядовина 1) (редкая ткань) реднйна; 2) (толстый холст) ряднина, рядно. рядок, -дка уменьш. 1) рядок (разг.); (об одинаковых предметах, расположенных один за другим—ещё) вереница; (о цепи холмов, подводных камней, а также о полосе однородных предметов редк. — ещё) гряда [Він приніс дівчині кілька груш, дбайливо витер їх хусткою і розіклав в рядок на скрині (Собко); І досі ще стоїть любенько Рядок на вигоні тополь (Шевч.); Безлюдна вулиця. Два рядки білих хат під білими дахами, межи ними сніг (Коцюб.); Рядки гір чор- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)