Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 607):
Попередня 
Наступна

РЯД
240
ряс
ні ли в тумані, наче чорні обсмалені в диму
хати після пожежі (Н.-Лев.)]; 2) (о
написанном или напечатанном е одну линию)
строка, строчка [Яремченко втупив очі
в газетні рядки (Дм. Бедз.)\ Вона раз у раз
виймала з конверта лист і знову читала
його від початку до останнього рядка
(Сміл.)]; в і д <-~дка построчно (нар.);
друкувати через ~к печатать через
строку; з нового ^дка с красной строки
(строчки); читати між гадками
читать между строк (строчек); 3) с.-х. ряд
[Урожайність зернових культур
підвищується, якщо вносити добрива в рядки
разом з насінням (Колг. Укр., 1958, б)].
рядом нар. рядом [Старий батько іде рядом,
Наставляє сина. Як у війську пробувати,
Старших шанувати (Шевч.); Рядом
курилась туманом важка соснова гора (Коцюб.)].
рядочком нар. разе, рядышком, рядочком
[Рядочком їхали гарненько, 3 люльок тютюн
тягли смачненько (Котл.); Здавалось, що
живоття і смерть посідали рядочком, щоб
глянути одно на одного і подивуватись з
себе (Н.-Лев.)].
рядочок, -чка уменьш. 1) разг. рядочек
[Яблуні і груші., розбігались на всі боки рівними
рядочками (Козач.)]; 2) (о написанном или
напечатанном) строчка, строчечка [На
білих аркушах рядочки Рясніють виведених
літер (Шп.); Вояка! А не обізветься. Два
місяці — ні рядочка. Чого тільки не
передумали вже! (Головко)].
рядчик уст. рядчик [3 других економій
приїздили рядчики наймати одрадян, давали
плату немалу (Мирн.)].
рядюга 1) дерюга, дерюжина, рядно, ряднина
[Змела [Мелашка] сміття до порога та й
пішла в хату за рядюгою, щоб винести
сміття на смітник (Н.-Лев.)]; 2) (ветхая
или рваная одежда) редк. рубище [Скидай-
но панські сукні та бери свою рядюгу!
(Л. Укр.)].
рядюжка уменьш. дерюжка [Тамара
ознайомилася з своїм новим житлом. Попід
стінами [бараків фашистського концтабору]
вузькі дерев'яні нари, вкриті порваними
рядюжками (Хижн.)].
ряжа см. ряжка.
ряжанка варенец; обл. ряженка [На столику
стояла склянка з ряжанкою і в мисочці
лежав крендель, намазаний маслом (Смол.)].
ряження ряжение.
ряжечка уменьш. шаечка.
ряжка, ряжа шайка; (иногда — ещё) ушат
[В лазні — під теплим душем або при лаві
над ряжкою з окропом — відбувалися
конспіративні побачення підпільників-матро-
сів (Смол.)].
ряжковий шаечный; ушатный. Ср. ряжка.
Рязанська область Рязанская область.
рязанський рязанский.
Рязань, -ні Рязань.
ряма обл. см. рама.
рямці, -ців, рямця уст. рамка (ед. ч.);
(перен. —ещё) рамки (мн. ч.) [Все то-то —
само життя, оброблене в невеличкі
рямці дотепною рукою мастака-художника
(Мирн.); У Степана Семеновича дочки —
кожну хоч у рямця вправ! (Мирн.); І йому
захотілося пустувати, бо важко було
стримувати молодечу кров у рямцях покори й
лагідності (Ле)].
ряпушка ихт. ряпушка [Особливо добрі
консерви з корюшки, ряпушки, оселедців
(Укр. страви)].
ряса ряса [В довгій рясі по келії Старий
чернець ходить (Шевч.); Мати кажуть: бога
бійся! Я кажу: чого це ви? Доки будуть
мене мучить ваші ряси та церкви! (Тич.)].
ряска бот. (Lemna L.) ряска
[Хлюпощуться качаточка Поміж осокою. А качечка
випливає 3 качуром за ними, Ловить
ряску, розмовляє 3 дітками своїми (Шевч.)].
ряскові, -вих сущ. бот. рясковые.
рясненький уменьш. у ласк. разг. густенький;
(сплошной — ещё) частенький [За хаткою
буде зелений садочок, Навколо із квітіj
рясненький віночок (Коцюб.)].
рясненько нар. уменьш., ласк. разг. густенько;
(в избытке, во множестве) обильно [Зійшов
горох, підріс, зацвів увесь рясненько
(Г.-Арт.); На її долоню рясненько
посипались шажки та копійки (Н.-Лев.)].
рясний 1) густой; (сплошной, плотный;
следующий один за другим — егце) частый;
(о плодах, а также перен. — еще)
обильный [Рясним кущем росли перед вікнами
жоржини (Шиян); 3 рясним пурханням
крил знімається з очеретів сполохана
зграя пернатих і на мить застигає в
височині (Смол.); Моя Батьківщина — це поле
борні За волю труда і трудящих, Вона
виногради плекає рясні В пустелях і
хащах (Рил.); Рясний піт усіяв його біле,
незасмагле чоло (Ряб.)]; г^нё волосся
густые волосы; ~нйй дощ (сніг)
частый дождь (снег), обильный дождь (снег)
[За вікном падав сніг, рясний,
безупинний (Риб.)]; i-whjhu урожай обильный
урожай, богатый урожай [Колгосп
хазяйнує добре, збирає рясні врожаї зернових
і технічних культур (Вишня)]; 2) (об одежде)
со множеством складок, складчатый;
[слишком] широкий, просторный [На пероні
замайоріли рясні спідниці, кольорові
сарафани дівчат (Шиян); Кулина нарядилася
в рясну материну сукню (Чорн.); Рядом з
Мелашкою стояв Лаврін у широких рясних
синіх з білими смугами штанях, у чоботях
(Н.-Лев.)]; 0 ^на хустка разг.
платок яркой расцветки, цветистый платок
[Розливалася посмішка — серед поля мила
дівчина, рясна хустка, ставна постать
(Горд.); Купив [Гнат] гарну рясну хустку,
з червоними рожами (Коцюб.)].
ряснйстий редк. полновесный; (богатый —
ещё) обильный [Давно не було такого
врожаю. Будуть і копи пашнисті, і снопи
ряснисті (Гонч.)].
рясніти, -hig 1) (чем) пестреть; (плодами,
цветами um. п., а также перен.)
покрываться [обильно (густо)]', (иметь в
избытке — обычно) изобиловать, уст. обиловать
[Читанки для учнів рясніють писаннями
наших дитячих поетів М. Пригари, Г.
Бойка, М. Познанської (Мал.); Це дерево
рясніє яблуками (Сл. Г р.); Земля молодими

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)