РЯД 240 ряс ні ли в тумані, наче чорні обсмалені в диму хати після пожежі (Н.-Лев.)]; 2) (о написанном или напечатанном е одну линию) строка, строчка [Яремченко втупив очі в газетні рядки (Дм. Бедз.)\ Вона раз у раз виймала з конверта лист і знову читала його від початку до останнього рядка (Сміл.)]; в і д <-~дка построчно (нар.); друкувати через ~к печатать через строку; з нового ^дка с красной строки (строчки); читати між гадками читать между строк (строчек); 3) с.-х. ряд [Урожайність зернових культур підвищується, якщо вносити добрива в рядки разом з насінням (Колг. Укр., 1958, б)]. рядом нар. рядом [Старий батько іде рядом, Наставляє сина. Як у війську пробувати, Старших шанувати (Шевч.); Рядом курилась туманом важка соснова гора (Коцюб.)]. рядочком нар. разе, рядышком, рядочком [Рядочком їхали гарненько, 3 люльок тютюн тягли смачненько (Котл.); Здавалось, що живоття і смерть посідали рядочком, щоб глянути одно на одного і подивуватись з себе (Н.-Лев.)]. рядочок, -чка уменьш. 1) разг. рядочек [Яблуні і груші., розбігались на всі боки рівними рядочками (Козач.)]; 2) (о написанном или напечатанном) строчка, строчечка [На білих аркушах рядочки Рясніють виведених літер (Шп.); Вояка! А не обізветься. Два місяці — ні рядочка. Чого тільки не передумали вже! (Головко)]. рядчик уст. рядчик [3 других економій приїздили рядчики наймати одрадян, давали плату немалу (Мирн.)]. рядюга 1) дерюга, дерюжина, рядно, ряднина [Змела [Мелашка] сміття до порога та й пішла в хату за рядюгою, щоб винести сміття на смітник (Н.-Лев.)]; 2) (ветхая или рваная одежда) редк. рубище [Скидай- но панські сукні та бери свою рядюгу! (Л. Укр.)]. рядюжка уменьш. дерюжка [Тамара ознайомилася з своїм новим житлом. Попід стінами [бараків фашистського концтабору] вузькі дерев'яні нари, вкриті порваними рядюжками (Хижн.)]. ряжа см. ряжка. ряжанка варенец; обл. ряженка [На столику стояла склянка з ряжанкою і в мисочці лежав крендель, намазаний маслом (Смол.)]. ряження ряжение. ряжечка уменьш. шаечка. ряжка, ряжа шайка; (иногда — ещё) ушат [В лазні — під теплим душем або при лаві над ряжкою з окропом — відбувалися конспіративні побачення підпільників-матро- сів (Смол.)]. ряжковий шаечный; ушатный. Ср. ряжка. Рязанська область Рязанская область. рязанський рязанский. Рязань, -ні Рязань. ряма обл. см. рама. рямці, -ців, рямця уст. рамка (ед. ч.); (перен. —ещё) рамки (мн. ч.) [Все то-то — само життя, оброблене в невеличкі рямці дотепною рукою мастака-художника (Мирн.); У Степана Семеновича дочки — кожну хоч у рямця вправ! (Мирн.); І йому захотілося пустувати, бо важко було стримувати молодечу кров у рямцях покори й лагідності (Ле)]. ряпушка ихт. ряпушка [Особливо добрі консерви з корюшки, ряпушки, оселедців (Укр. страви)]. ряса ряса [В довгій рясі по келії Старий чернець ходить (Шевч.); Мати кажуть: бога бійся! Я кажу: чого це ви? Доки будуть мене мучить ваші ряси та церкви! (Тич.)]. ряска бот. (Lemna L.) ряска [Хлюпощуться качаточка Поміж осокою. А качечка випливає 3 качуром за ними, Ловить ряску, розмовляє 3 дітками своїми (Шевч.)]. ряскові, -вих сущ. бот. рясковые. рясненький уменьш. у ласк. разг. густенький; (сплошной — ещё) частенький [За хаткою буде зелений садочок, Навколо із квітіj рясненький віночок (Коцюб.)]. рясненько нар. уменьш., ласк. разг. густенько; (в избытке, во множестве) обильно [Зійшов горох, підріс, зацвів увесь рясненько (Г.-Арт.); На її долоню рясненько посипались шажки та копійки (Н.-Лев.)]. рясний 1) густой; (сплошной, плотный; следующий один за другим — егце) частый; (о плодах, а также перен. — еще) обильный [Рясним кущем росли перед вікнами жоржини (Шиян); 3 рясним пурханням крил знімається з очеретів сполохана зграя пернатих і на мить застигає в височині (Смол.); Моя Батьківщина — це поле борні За волю труда і трудящих, Вона виногради плекає рясні В пустелях і хащах (Рил.); Рясний піт усіяв його біле, незасмагле чоло (Ряб.)]; г^нё волосся густые волосы; ~нйй дощ (сніг) частый дождь (снег), обильный дождь (снег) [За вікном падав сніг, рясний, безупинний (Риб.)]; i-whjhu урожай обильный урожай, богатый урожай [Колгосп хазяйнує добре, збирає рясні врожаї зернових і технічних культур (Вишня)]; 2) (об одежде) со множеством складок, складчатый; [слишком] широкий, просторный [На пероні замайоріли рясні спідниці, кольорові сарафани дівчат (Шиян); Кулина нарядилася в рясну материну сукню (Чорн.); Рядом з Мелашкою стояв Лаврін у широких рясних синіх з білими смугами штанях, у чоботях (Н.-Лев.)]; 0 ^на хустка разг. платок яркой расцветки, цветистый платок [Розливалася посмішка — серед поля мила дівчина, рясна хустка, ставна постать (Горд.); Купив [Гнат] гарну рясну хустку, з червоними рожами (Коцюб.)]. ряснйстий редк. полновесный; (богатый — ещё) обильный [Давно не було такого врожаю. Будуть і копи пашнисті, і снопи ряснисті (Гонч.)]. рясніти, -hig 1) (чем) пестреть; (плодами, цветами um. п., а также перен.) покрываться [обильно (густо)]', (иметь в избытке — обычно) изобиловать, уст. обиловать [Читанки для учнів рясніють писаннями наших дитячих поетів М. Пригари, Г. Бойка, М. Познанської (Мал.); Це дерево рясніє яблуками (Сл. Г р.); Земля молодими
|