Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ряс 241 рят містами рясніє, шумить і цвіте (Сос.у, Демид глянув у небо, що справді рясніло короткими спалахами (Шиян); Зелена затока рясніла пароплавами, катерами, баржами, човнами і човниками (Панч)]; книга (книжка) ~ніе друкарськими помилками книга пестрит опечатками; 2) (без дополнения) пестреть, виднеться [В садах рясніють пізні яблука і груші, жовтіє наливний виноград (Куч.)] На білих аркушах рядочки Рясніють виведених літер (Піп.)', В неї [Катерини] мліли руки, нила спина, а на чолі рясніли краплі поту (Чорн.); Праворуч від шляху, трохи віддаля, рясніли електричні вогні (Смол.)]. ряснішати, -шав редк. становиться более густым, густеть; становиться более пышным, пышнёть [Дерева, посаджені три й чотири роки тому, тепер добре почали розростатись, ряснішати (Сміл.); А квітки наростали та ряснішали (Н.-Лев.)]. рясно нар. густо; (о плодах, а также перен. — ещё) обильно; (в избытке — ещё) в изобилии [Батьки зустріли молодих аж на воротях і до самого порога рясно посипали їх пшеницею і хмелем (Куч.); Того літа груша вродила, та ще й дуже рясно (Н.-Лев.)\ Як рясно пересипані оповідання й повісті Горького приказками, прислів'ями (Рил.); Волосся мав коротко обстрижене, чорне, рясно припорошене на скронях сивизною (Шовк.)]. ряснозоряний поэз. звездистый, звёздный, усеянный звёздами. ряснолистий густолиственный, густолистый [Ось липа ряснолиста розкинула намет (Забіла)]. ряснота, (реже) рясота 1) пестрота; (о плодах, а также перен. — ещё) обилие, изобилие [А над покрівель ряснотою, Над переливами садів Знялися зграєю легкою Платочки білих голубів (Рил.); Буйно вона [земля] заколосилася того року, ряснотою плодів укрила сади (Цюпа); І незчувсь, як опинився аж в садку; а там груші — рясота, аж гілля гнуть, та пахощі такі! (Свидн.)]; 2) (в одежде) уст. обилие' складок. рясноцвітий, рясноцвітний поэз. густоцвет- ный, обильно цветущий [О, моя сторона, в дружбі нашій міцна, Ти в мені, як весна рясноцвітна (Сос.)]. рясота см. ряснота. рясофорний церк. рясофорный. ряст, -ту 1) бот. (Corydalis Vent.) ряст, хохлатка [Встала й весна, чорну землю Сонну розбудила, Уквітчала її рястом, Барвінком укрила (Шевч.); Юрко з Катею часто бродили грузьким берегом. Топтали м'ясисті соковиті стебла рясту (Козл.)]; білий ~т (Galanthus L.) обл. подснежник; 2) уст. земля, покрытая травой; О недовго г^т(^ту) топтати перен. недолго осталось жить (кому), дни сочтены (чьи) [Бридка мені смерть, — ну, та все колись вмирати треба; я ж до того хворію усе на боки, — кажуть, що недовго ряст топтатиму й так (Вовч.у, — Ну, І цьому недовго ряст топтати! — почувся з-за дверей його [сторожа] голос (Мирн.)]; не топтати [більше] ~ту перен. не жить, не быть в живых [На них [панів] би Максима Кривоноса, то, чув, такий, на кого розгнівається, тому вже рясту не | топтати (Панч); Вам більше рясту не топтать! (Котл.)]; пустити (кого) ~т топтати перен. подарить жизнь (кому), пощадить жизнь (чью), пощадить (кого) [І меч піднятий опустив [Еней]; ..І Турна ряст топтать пустив (Котл.)]. рястка бот. (Ornithogalum L.) птицемлечник. рятівний, редк. рятівничий 1) (приносящий спасение) спасительный; книжн. избавительный [Нічого рятівного не приніс ні ранок, ні нескінченно довгий день (Риб.); Василь Васильович, мов крізь сон, відчув укол, рятівна рідина влилась під шкіру, і йому стало легше (Дмитр.); Карно, відчувши погоню, з усіх сил загрібав воду. Та... Що ж сталось? Прохор виринув попереду, одрізавши йому шлях до рятівничого берега (Шиян)]; 2) (служащий для спасания) разг. спасательный [3 палуби спустився санітар, несучи жмут рятівних поясів (Куч.)]; см. ещё рятувальний, рятівник, -ка 1) спаситель; (освободитель — ещё) избавитель [— Капітан! — різко зупинився майор [Воронцов] перед полоненим. — ..А чи відомо вам, хто такий цей сержант, який сьогодні узяв вас? ..Рятівник Європи, рятівник світової цивілізації... (Гонч.); Усатенко й Папуша обняли свого рятівника, як рідного брата (Воскр.)]\ 2) (занимающийся спасанием) спасатель. рятівниця спасительница; избавительница [Поки я добіг, мій хлопчик уже був на руках у своєї рятівниці (Мур.); В'язень: ..Одважна рятівнице, прости мені, що я так мало шани і дяки склав тобі (Л. Укр.)]. Ср. рятівник 1. рятівничий см. рятівний, рятівничість) -чості спасительность. рятувальний спасательный [Через двадцять п ять хвилин після того, як з'явилася вода, у шахту спустилася перша рятувальна команда (Трубл.)]; «-^ний пояс (к р у г) спец. спасательный пояс (круг) [Матроси показують нам свої рятувальні пояси — дотепний витвір солдатської невтомної винахідливості (Гонч.); Дорощу- кові вдалося впіймати на хвилях і вдягти на себе рятувальний круг (Донч.)]. рятувальник уст. см. рятівник, рятування спасание, спасение; избавление; выручка [Смерть нещасного товариша., уявлялась їй чомусь виключно чи не конечним наслідком його колишнього рятування її маєтку з полум'я (Коб.); Іван Вишен- ський у зображенні Франка — це людина, яка у зреченні від світу., шукає рятування своєї власної душі (Рил.); Стерв'ятник кинувся тікати на одному моторі. Два його фашистських дружки припустили попереду, не думаючи про рятування колеги (Янов.)]; ^ня потопаючих спасение утопающих. Ср. рятувати. 16-2225 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)