саг 243 сад щена з туго натягнутого сагайдака (Панч)]; 3) (футляр из материи, кожи um. п.) редк. чехол [Я відв'язав від облавка [човен] і витяг із сагайдака дубельтівку (Досв.)]. сагайдачний сагайдачний. саган, -на обл. котёл; большой горшок. саганйстий (о лошади) обл. с длинными ногами. сагиб саиб, сагиб. сагітальний анат. сагиттальный. саго нескл. сущ. ср. р. саго [На верхніх поличках знаходжу в слоїках саго і макарони (Коцюб.)]. саговий бот. и пр. саговый; «-^ва пальма бот. саговая пальма. саговник бот. 1) (Cycas L.) саговник; 2) (саговники, -ків: класс тропических растений) саговники, саговниковые. саговникові, -вих сущ. бот. саговниковые, саговники. сад, -ду сад [Село потопає в густих садах (Куч.)]; г~дй Семіраміди перен. сады Семирамиды [Коли процесія вступила врешті в село, всі пласкі покрівлі вкрились барвними масами жінок та дітей і виглядали, як сади Семіраміди (Коцюб.)]; ботанічний ~д ботанический сад; зоологічний ~д зоологический сад. саджа орн. саджа. саджалка с.-х. сажалка [В останні роки сконструйовано спеціальну саджалку для садіння кореневищ м'яти з одночасним внесенням органічних і мінеральних добрив (Колг. Укр., 1955,г 4)]. саджальний с.-х. сажальный. саджальник с.-х. сажальщик [Саджальники, сидячи на машині, закладають розсаду в карманчики так, щоб кінці рослин з корінцями, які виступають з карманчиків, були однакові (Колг. вироби, енцикл.)]. саджанець, -нця с.-х. саженец [У сусідньому містечку в розсаднику вже замовлено саджанці яблунь і груш (Донч.)]. саджанка (о луке, картофеле) с.-х. саженец. саджанковий, саджанцевий с.-х. саженцевый. саджання 1) сажание; усаживание; 2) сажа- ние; 3) сажание; садка, усаживание; 4) сажание. Ср. саджати 1—4. саджанцевий см. саджанковий. саджати, -джаю, -джаєш 1) (кого) сажать, разг. садить; (в прош. вр. мног. разг. — ещё) саживать; (заставлять или помогать усесться — ещё) усаживать [П рісці л л а упалим голосом: Посади мене... (Руфін саджає її) (Л. Укр.); — Не ми його саджали за писаря, не нам його й скидати з місця, — обізвався дід Яків (Н.-Лев.)]; 2) (подвергать заключению) сажать, разг. садить; (в прош. вр. мног. разг. — ещё) саживать [Вже й по тюрмах їх [співців] саджали, Та ніщо не помагає, їх пісні ідуть по людях, Всяк пісні їх переймає (Л. Укр.)]; 3) (хлеб в печь um. п.) сажать, разг. садить, усаживать; (в прош. вр. мног. разг. — ещё) саживать [Тричі на день пекла хліб.. Одна [діжа] зійшла, саджаю, другу замішую, третю розчиняю фаре.)]; 4) (растения) сажать, разг. садить; (в прош. вр. мног. разг. ¦— ещё) саживать [Ми саджаєм сади молоді, Наші руки в роботі тверді (Hex.)]. саджатися, -джається 1) сажаться; садиться; саживаться; усаживаться; 2) сажаться; садиться; саживаться; 3) сажаться; садиться, усаживаться; саживаться. Ср. саджати 1—3. саджений 1) прич. саженный [Вродили яблуні в саду, Моїми саджені руками (Дмитр.)]; ер. садити 1; 0 ~ний чим уст. унизанный чем [Спинився нагло кінь. Повисла піна біла На садженім сріблом, коштовнім ремінці (Бажан)]; 2) (выросший из саженцев) прил. саженый [Ростуть Наші саджені ліси Несказанної краси (Воронько)]. садження 1) сажание; 2) сажание; 3) сажание; садка, усаживание; 4) сажание, насаживание. Ср. садити 1—4. садиба усадьба [Вся Кайдашева садиба ніби дихала холодком (Н.-Лев.); Толя спинився перед ворітьми шкільної садиби (Збан.)]. садибка уменьш., ласк, усадебка (разг.) [Марія крадькома ввійшла в подвір'я садибки (Смол.)]. садибний усадебный. садивний с.-х. посадочный [Працівники лісгоспу вирощують високоякісний садивний матеріал (Колг. Укр., 1956, 7)]. садизм, -му садизм. садильний (служащий для посадки растений) посадочный, сажальный [Садильний механізм складається з сошника для утворення садильної щілини, ланцюгового транспортера для подачі розсади у сошник і котків для загортання щілини (Колг. вироби, енцикл.)]; г~на машина посадочная (сажальная) машина. садйльник с.-х. 1) (работник) сажальщик [Зворотним ходом плуга борозна загортається, після чого садильники оправляють сіянці, а землю навколо них притоптують (Колг. вироби, енцикл.)]; 2) (машина) сажалка. садильниця с.-х. сажальщица. садист садист [В новелі «Отець гуморист» письменник [І. Франко] створив образ учителя-садиста, для якого катування дітей стало професіональною звичкою (Іст* укр. літ.)]. садистичний, садистський садистский, садистический; книжн. садйческий [Так зруйнувати велике місто [Варшаву] можна була тільки за планом, жорстоким, садистичним планом (Дмитр.); Повз них пробігла медична сестра Берта, прозвана [в концтаборі] хворими гієною за садистське знущання з хворих (Хижн.)]. садистично нар. садистически. садистка садистка [Катований падав на підлогу й крутився під сильними ударами садистки (Ле)]. садистський см. садистичний. садити (саджу, садиш) 1) (растения) сажать,. разг. садить; (в проги. вр. мног. разг. — ещё) саживать [Стрункими рядами садили ми молоді яблуньки (Донч.); Прийшла пора садити кукурудзу (Минко); Саме садити розсаду, Як трохи чорнозем протряхне (Бажан)]; 2) (подвергать заключению) сажать, разг. садить; (в прош. вр. мног. разг.—
|