Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сад 244 сад ещё) саживать [Не бачиш, кого можна садити у чорну, а кого ні? (Мирн.)]; 3) (хлеб в печь um. п.) сажать, разг. садить, усаживать; (в прош. вр. мног. разг. — егцё) саживать [— Вони [діти] пишуть, щоб ми були веселі, коли міситимемо і садитимемо хліб. — Пхе! — засміявся Майстер Найсолодших Булок. — Це ще моя прапрабабуся знала, що хліб у веселої хазяйки завжди найкращий (Іван.)]', 4) (нашивать заплаты, пуговицы и т. п.) сажать, насаживать; (в прош. вр. мног. разг. — ещё) саживать [Лату на лату сади, а копійку на горілку держи (Ном.)]; 5) (в экспрессивном употреблении — об энергичном действии) разг. а) (истрачивать, расходовать) просаживать [Вбиралась [Мася], як павич; останню краплю крові, як то кажуть, тягла з матері, та все садила на крами (Свидн.)]; б) (бить с силой) садить, гвоздить, дубасить, тузйть [Його [Піхтіра] хапають, давлять за шию, рядном затуляють йому рота. Садять у боки, в спину, — він кавкає, пирскає (Вас.)]', в) (стрелять) садить [Гармата знову ожила. Комісар садив із неї сам, як професор точних наук (Янов.)]', г) (быстро бежать) садить [Звір садив просто, грозячи вже тепер своїми страшними зубами (Фр.)]\ д) (танцевать) садить, отплясывать, отхватывать, откалывать [Музики заграли, і Микола пішов садить гопака (Н.-Лев.)]; е)(двигатъся массой) валить [3 вікон літньої кухні, що припирала до її кімнати, садить чорний густий дим (Коб.)]. садитися (садиться) 1) сажаться; садиться; саживаться [Чи садиться в полі нова лісосмуга, Чи першою вийшла артіль на жнива — Ніщо і ніде не мине мого друга! Він скрізь мусить бути. І завжди бува! (Ол.)]; 2) сажаться; садиться; саживаться; 3) сажаться; садиться, усаживаться; саживаться; 4) сажаться, насаживаться; саживаться. Ср. садити 1—4. садібня обл. питомник для растений. садівник1, -ка (специалист) садовник [Біля газонів його спинив садівник (Сміл.)]. садівник2, -ка энт. садовник, лубоед. садівникувати, -кую, -куєш садовничать (разг.) [Подивлюсь, чи складно садівникуватимеш... Я до тебе незабаром навідаюсь (Гонч.)]. садівництво садоводство [Дивувалися громадяни його знанню в садівництві (Фр.); Садівництво на Україні стало однією з високопродуктивних галузей колгоспного виробництва (Київська пр., i960, X); Поміщик видурив у вашого батька щепу нової яблуні, одвіз до садівництва (Янов.)]. садівниця садовница [ІРІЇ дні, що ти була в Полтаві На весняних курсах садівниць, Промайнули у твоїй уяві, Наче зграйка перелітних птиць... (Вирг.)]. садівницький 1) садоводческий [Є в радгоспі трирічна садівницька школа (Колг. Укр., 1960, 11); Садівницька бригада підпушила землю навколо кожного деревця (Донч.)]; ер. садівництво; 2) садовнический, садовничий [Він ходить, обдивляється крону молодої вишні і своїм садівницьким ножем, з гачкОхМ на кінці, відтинає галузки (Чорн.)]; ер. садівник1. садівничий 1) прил. садоводческий [—Люблю сад... Дядько Гаврило казав, що мене на садівничі курси пошле, — довірливо глянув мені в очі Степан (Коп.)]; ср. садівництво; 2) прил. садовнический, садовничий [Ще не бачили [клумби] садівничих граблів і лопат (Руденко)]; ер. садівник1; 3) (род. садівничого) сущ. садовник [Л ю- ц і й: ..Попробуй укупі з нами садівничим бути! (Л. Укр.); Мій дід був садівничим у панськім садку (Канев. у. — Сл. Гр.)]. садівнйчити, -чу, -чиш редк. см. садівникувати. садіння садка, посадка [Щоб прискорити розвиток виноградарства, треба механізувати трудомісткі роботи, зокрема садіння (Колг. Укр., 1956, 9)]. садка1 с.-х. садка. садка2 охотн. садка. садка3 техн., хим. садка [В результаті реконструкції цеху і переведення конверторів на так звану підвищену садку продуктивність цеху набагато зросла (Рад. Укр., 1961, II)].' садковий садовый. саднити, -нить безл. разг. саднить, саднеть [Від образи., у нього саднило в горлі і кров підступала до очей (Панч)]. садиб ссадина [Він дивився на садно на лобі Смирнова, на кров за вухом (Смол.)]. саднути и усилит, садонути, -ну, -нёш разг. садануть [Як садоне мене у груди, так я аж під лавою опинився (Стор.)\. садовий садовый [Польова билина, вона не призвичаєна до густої садової тіні (Мирн.); Тут тільки садові квітки (Л. Укр.)]; ~вий н і ж садовый нож [Садовий ніж використовують для робіт у саду і розсаднику (Колг. вироби, енцикл.)]; <-^ва шкілка питомник; О ~ва голова разг. бран. голова садовая [— Ех ти, садова голова, — накидався він на Микиту Торгаша (Руденко)]. садовина собир. 1) плоды, фрукты [їдять [вартові] м'ясо, батуючи мечами, їдять садовину (Л. Укр.); Садовина лежала на скрині, на полицях і наповнювала комору приємними пахощами (Десн.)]; 2) садовые деревья, плодовые деревья [Тут і там видні лась садовина, а на її вершках гойдались недбало ворони (Коб.)]. садовити, -довлю, -довиш 1) сажать, разг. садить; (в прош. вр. мног. разг.—ещё) саживать; (заставлять или помогать усесться — ещё) усаживать [Я садовлю її в сани, наче пакую дороге скло, кутаю ноги (Коцюб.); Поки молодих садовили за стіл і самі розсаджувалися, дівчата тихо заспівали (Кач.)]; 2) (подвергать заключению) сажать, разг. садить; (в прош. вр. мног. разг.— ещё) саживать [Бурлака:..Я питаю вас, за що чоловіка в холодну садовить? (Тоб.)]; 3) (хлеб в печь um. п.) сажать, разг. садить, усаживать; (в прош. вр. мног. разг. — егцё) саживать [Жінки, уквітчавшися хрещатим барвінком, садовили коровая в піч (Смол.)]; 4) (растения) сажать, разг. садить; (в прош. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)