сак 246 сад на в звичайну одежу верховинки і через плече несла сакви з овечою бринзою (Смол.)]. саквояж саквояж [Назустріч їм вийшла висока чорнява молода жінка з саквояжем у руці (Ron.)]. саквояжик уменъш. саквояжик [Устя принесла маленький, гарненький, як цяцька, саквояжик (Н.-Лев.)]. Сакій см. І сак. саккос церк,^ саккос [Скинув [епіскоп], хапаючись від нетерпіння, й блискучий саккос із золотими дзвіночками (Ільч.)]. саклак, -ку обл. см. бруслина, гсакіїя сакля [Чурек і сакля — все твоє (іІІевч.)]. сакман, -ну с.-х. сакман. сак манни к с.-х. сакманщик [На час окоту на допомогу чабанським бригадам виділяються сакманники (Колг. еиробн. енцикл.)]. саковки, -вок уменъш. от сакви [А там і сама яка господиня, міщанка або козачка, поспішала з саковками, щоб набити їх зарані всякою овощю (Мирн.)]. сакрамент, -ту церк. причастие. сакраментальний сакраментальный [Мов сонечко з хмар, Має з цюпи зійти Наш мученик сакраментальний (Фр.)]. сакраментальність, -ності сакраментальность. сакраментувати, -тую, -туеш (несоверш. и соверш.) церк. причащать, причастить, приобщать, приобщить [Уже його, лукавого, Сакраментували (Шевч.)]. сакристія церк. сакристия. сакс ист. сакс. саксаган: тут (там) йому ~н обл. тут (там) ему и смерть (разг. капут) [Там йому саксаган (Ном.)]. саксаул, -лу саксаул [Цвіте у затишку аул... Скубуть верблюди саксаул, Пасуться кози та ягнята (Граб.)]. саксауловий саксауловый, саксаульный [Між саксауловими кущами він стриножив коня, а сам заліг у хащах (Десн.)]. саксаульник саксаульник. сакси, -сів ист. саксы. саксонець, -нця саксонец. Саксонія ист. Саксония. саксонка саксонка. саксонський саксонский [Свирид Суботня ходив аж у Межигір'я за Києвом, де тоді були гончарні, вироби яких знали в усьому світі і які були не згірш від славнозвісних саксонських (Скляр.)]. саксонці, -ців саксонцы. * саксофон саксофон [Завивання саксофонів і оглушний перестук барабанів мало заважали йому (Риб.)]. саксофонний саксофонный. салака ихт. салака, салакушка. саламандра зоол., миф. саламандра [Сунув [Іван] ліву руку в дупло і вхопив двома пальцями за хребет величезну саламандру (Кол.)]. саламандровий зоол., миф. саламандровый. саламандрові, -вих сущ. воол. саламандровые. саламаха кул. уст. саламата [Саламаха й тетеря були постійною їжею козаків (Панч)]. Саламін, -ну Саламйн. салангана орн. салангана. салат, -ту, салата салат [Салат, ромен, цибуля., добре і довго зберігаються при температурі 2—3 градуси тепла (Колг. Укр., 1954, 1); Він., з побільшеним апетитом накладав на тарілку цілу купу салати (Коцюб.)]. салатний салатный. салатник, салатниця салатник, салатница [їй хочеться голосно закричати, побити ці пляшки, салатники і тарілочки, але вона мусить подавати (Іван.)]. салатовий салатный [На руду, з чоловічими рисами обличчя дівчину в салатовому платті., звернув [Безбородько] увагу тільки тому, що поведінка її здалася йому надто нахабною (Вільде)]. салган, -на обл. 1) скотобойня с салотопней; 2) спец. салотоп [Мій батько мав свою різницю і продавав м'ясо, але більш того він був салганом і заробляв на салі чимало грошей (Н.-Лев.)]. салеп, -пу фарм. салеп. Саливбн Селивон. салити, -лю, -лиш салить. салитися, -люся, -лишся салиться. салій, -дія обл. личинка майского жука. салінг мор. салинг [Гойдаючись на салінгу, Прокіп Касаткін бачить, як на палубі збираються матроси й офіцери (Доеж.)]. саліпірин, -ну фарм. салипирин. салітра обл. см. селітра. саліцилка фарм. разг. салицилка [— Пробував додавати до води саліцилку, — сказав учитель, — не хочуть визнавати [бджоли], давай їм чисту джерельну воду (Янов.)]. саліциловий: ^вий натр хим., фарм. салициловый натр [3 медикаментів [при ревматизмі] застосовують здебільшого саліциловий натр, аспірин, пірамідон (Наука і життя, i960, 2)]; ~ва кислота хим., фарм. салициловая кислота. сало 1) сало [Микола порізав шматки сала на четвертини (Н.-Лев.); Висіли в ятках баранячі туші., з білим застиглим салом (Коцюб.); Поглядає [писар], як кіт на сало (Квітка)]; вбитися у~ло перен. ирон. разжиреть, раздобреть [Коли біскуп був не біскуп, А плебан убогий, То і пара добре везла, А часом і ноги. А як біскупом зробився Та вбився у сало, То вже йому і чотирьох Зробилося мало (Руд.)]; дурне ~ло [без хліба] перен. разг. тупица, дурак; залити (залляти) за шкуру ~ла см. заливати; нашим г^лом та по нашій шкурі см. шкура 1;не сіло, не впало — дай, мамо, ^>ла! погов. ни село, ни пало — дай бабе сала!; н^жда навчить коржі з ^>лом їсти посл. нужда научит калачи есть; 2) (ледяная кашица на реке) сало [Волгою йшло сало (перекл. з Симонова)]. саловар, -ра спец. саловар. салогон обл. салотопня; разг. салотопка [Восени став він до одного різника у салогон, щоб топити (Мирн.)]. еалогуб презр. уст. торгаш [Міщанин узивав
|