Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сал 247 сам селянина — очкур, чубрій; а селянин міщанина -- салогуб (О., 1862, VIII — Сл. салол, -лу фарм. салол. саломас, -су спец. саломас, саломйн. салом'як, -ка обл. нашатырь. салон, -ну салон [Заспокоєна Юзя вернулась додому, але не до Зоні, а до салону, де були старші (Л. Укр.); Всі пасажири сиділи в каютах і салонах (Куч.)]; літературний rwH литературный салон. салон-вагон ж.-д. салон-вагон [В салон- вагоні біля вікна сидів Боженко (Довж.)]. Салоніки, -нік Салоники. салонний, салоновий салонный [Вій не боявся остракізму з боку салонних дам (Гонч.); Рішуче не можна було в цій бідно, хоч чисто зодягненій людині признати колишнього салонового панича (Коцюб.); Соня почала грати якусь салонову п'єсу (Л. Укр.)]. салоп уст. салоп [Позаду всіх, ледве переступаючи ногами, плентався з дамським салопом на плечах жебрак (Смол.)]. салопниця разе. уст. салопница.' салотовка обл. 1) деревянная ступка для толчения сала [Товкачем товчуть сало в салотовці задля борщу Дерном. — Сл. Гр.)]; 2) бран. глупая башка. салотоп спец. салотоп. салотопка см. салотопня. салотопний салотопенный, салотопный [Судна ладнались іти на Мурманськ, щоб там здати здобич на салотопний та шкіряний заводи (Трубл.)]. салотопня, (реже) салотопка салотопня; разг. салотопка [Порядкував [обозний] ..на пороховому млині, в пекарнях, салотопнях та кузнях (Ільч.); Скажену пам'ять мав його батько: гендлюючи або вибираючи для салотопки щоярмарку десятки свиней, запам'ятовував і масть, і ціну, і навіть гандж кожної (Cm.)]. салфетка салфетка [Тонка скатерть, тонкі салфетки, нові ножі й виделки, нові тарілки й чарки — все аж блищало (Н.-Лев.)]. салфетковий салфеточный. салют, -ту салют [На палубі гримнув трикратний салют (Куч.); Сотні разів спалахували вогні салютів над Москвою, вістуючи про нові і нові перемоги радянської зброї (Бажан); Стьопа Васькін, третій підручний, зустрів його, як завжди, вітанням, дуже схожим на піонерський салют (Собко)]. салютний салютный. салютування салютование, салютйрование. салютувати, -тую, -туєш салютовать, салютй- ровать [Корабель салютував гарматними пострілами (Трубл.); Коли ввійшов капітан, вони салютували по-військовому (Фр.)]. сальва уст. залп [У Черкасах знову стрічали посольство гарматними сальвами (Риб.)]. Сальвадор, -ру Сальвадор. сальварсан, -ну фарм. сальварсан [П. Ерліх винайшов для лікування сифілісу свій перший препарат «606» — сальварсан (Наука і життя, 1956, 12)]. сальварсанний, сальварсановий фарм. саль- варсанный. сальвінієві, -вих сущ. бот. сальвйниевые. сальвінія бот. (Salvinia Mich.) сальвйния. сальвія редк. см. шальвія. сальдо нескл. сущ. ср. р. бухг., торг. сальдо. сальдований бухг., торг. сальдированный. сальдовий бухг., торг. сальдовый. сальдувати, -дую, -дуєш бухг. сальдировать. сальдуватися, -дується бухг. сальдироваться. сальза геол. сальза. сальний 1) сальный [А який кабан, сальний? (Горд.)]; О ~на залоза анат. сальная железа; 2) (непристойный) сальный; ~ний анекдот сальный анекдот. сальник 1) анат. сальник; 2) техн. сальник [Андрій Дубченко припасовував кільця сальника (Войч.)]. сальниковий 1) сальниковый; 2) сальниковый. Ср. сальник 1—2. сальність, -ності 1) сальность; 2) сальность; говорити юності говорить сальности. Ср. сальний 1—2. сальпа ихт. сальна. Сальськ Сальск. сальтисон, -ну, сальцесон кул. зельц [Набрала [Соломія] і сала, й ковбаси, і сальтисону (Куч.); Раніше він торгував ковбасами й сальцесонами на передмісті (Козл.)]. сальто нескл. сущ. ср. р. сальто. сальто-мортале нескл. сущ. ср. р. сальто-мортале [Вони [моржі] то переганяли один одного, то, пірнаючи, підкидались, виробляючи у воді якісь дивні сальто-мортале (Трубл.)]. сальце уменъш., ласк, сальце [Сусід до себе кликав кума: «Приходь лиш, брате, на часок: По чарці вип'ємо, сальця з'їмо шматок» (Гл.)]. сальцесон см. сальтисон. сам, (реже) самий (ж. р. сама, ср. р. само и саме, мн. ч. сами и самі) 1) (действующий лично, без посторонней помощи, непроизвольно) сам [До школи прийшов Павлик сам, не тримався за руку материну (Горд.); Фіалку, барвінок і сон ніхто ніколи не сіяв і не садив — вони виросли самі (Смол.)]; ~м не при собі, ^м н є свій сам не свой; разг. не в себе [Увійшла, та й стою сама не при собі (Вовч.)\ Чіпка — сам не свій. Дивиться то на писаря, то на бумагу (Мирн.)]; ~*м по собі сам по себе [Кава була чорна — тільки не сама по собі, а од не дуже чистої склянки... (Коцюб.)]; ~м собі сам себе [Сам собі хазяїн, а добра усякого, хоч скотини, хоч поля, чимало (Квітка)]; <-~>і собі пан см. пан 3; ~м собою сам собой [Очі самі собою упали на графин (Мирн.)]; ~мо собою розуміється само собой разумеется; ходить ^>м не свій ходит сам не свой; разг. ходит как потерянный [Ваша звістка зовсім прибила мене, ходжу сам не свій, не знайду місця собі (Коцюб.)]; 2) (без других, в одиночестве) один [Соломія тепер могла залишити Остапа На день самого (Коцюб.); Пустуючи, дурне Ягня Само забилося до річки — Напитися водички (Гл.)]; ~м д у- шею разг. одйн-одинёхонек, одйн-одинё- шенек; ~м н а ^м наедине, один на один, с |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)