раз 11 раз Нещадно він кривду разив І польські ряди робітничі Зближав до російських рядів (Рил.); Білі, чисті стіни разили його., очі ,{Фр.I разінщина ист. разинщина. разком нар. редк. сразу, за один раз [Живцем в землі їх загромадим, Разком на той світ одпровадим (Котл.); Вимету разком, та вивезу візком (Чуб.)]. разливши см. разючий 2. разно нар. обл. дружно [Разно бігли мишасті коненята. Дорога була слизька, і сани йшли в затоки (Коцюб.)]. разовий разовый [Невеликий, проте хороший оркестр поповнювали для опер разовими оркестрантами з інших театрів (Минуле укр. театру); Тепер ВЛКСМ має 164 друкованих видання, загальний разовий тираж яких становить понад тринадцять мільйонів примірників (Рад. Укр., 1957, II)]. разовий: ~зова мука мука, просеянная один раз через решето; «^зовйй хліб хлеб из муки, просеянной один раз через решето [Якась милосердна душа ввіткнула йому в руку кусник чорного разового хліба (Фр.)]. разовйк, -ка театр, разг. разовйк. разовка мука, просеянная один раз через решето [Вони., не відвертали носа від його [діда] свити і не промацували руками клунка, де лежали харчі і., медові коржики, спечені з разовки (Ст.)]. разок1, -зка, разочок, -чка уменьш., ласк, разг. разок, разик, разочек [— ДоркаІ — крикнув він строго. — Руш мені тільки ще хоч разок — я тобі дам!.. (Коцюб.); Ой, оглянься хоч разочок, Моя доле, на мене (Г.-Арт.)]. разок2, -зка 1) (о монисте) низка бус, нитка бус; уст. пронизь [Мати справила дочці червоні чоботи, купила шість разків доброго різаного намиста (Н.-Лев.); На ній був сірий легкий плащик, біла блузка, на шиї — тоненький разок коралів (Смол.)]; ~зок (і-~зкй) пацьорків см. пацьорки; 2) (о совокупности событий или явлений, следующих одно за другим) ряд [Прикладів таких Із давніх книг я б назбирати міг Не два разки, не три разки червоні (Рил.)]. разом нар. 1) вместе, совместно, сообща; (реже) совокупно, в совокупности, купно (уст.); (обобщённо) собирательно; соединённо; (в один приём) разг. разом; (только при глаголах збирати, збивати, зливати и т. п. книжн. — изредка) воедино [Разом з українським народом проти гніту польських і литовських феодалів за возз'єднання з 'Росією боровся братній білоруський народ (Тези про 300-річчя); Взялись за руки і йдуть до праці разом і шахти, і заводи, і села, і міста (Тич.)]; ^м з ким вместе с кем; книжн. в сообществе с кем; все (усе) <^м всё вместе; книжн. всё в совокупности; разг. всё вдруг [Сором, досада, злість — усе разом прилило в його голову, мутило його кров, гамселило у висках (Мирн.); Жито, пшениця й овес — усе разом поспіло й присохло (Н.-Лев.)]\ всі (усі) ~м все вместе; разг. все вдруг [— Ні, гріх сказати, — загомоніли всі разом. — Семен не такий! Він своїх жінок жалував (Коцюб.)]; жити ^м жить вместе (совместно, сообща), сожительствовать ; О написання слів ^м грам, слитное написание слов; писати ~м грам, писать слитно; 2) (в одно и то же время) одновременно; вместе; (попутно) разг. заодно; (мгновенно) сразу; разг. разом, враз [Разом повставали, Коней посідлали, Поїхали визволяти Катриного брата (Шевч.); — Ой, дідусю, не вгадали, — Діти разом закричали (Гл.); Думки його повернулися назад — і перенесли його разом на степ (Мирн.)]; ~м з тим разг. вместе с тем, попутно [їй зробилося весело: вона завважила, що сьогодні було і гаряче і разом з тим легке повітря (Л. Укр.); А разом з тим в тих оповіданнях [«Бори- славських оповіданнях» І. Франка] розсипані, як і в природі, розкішні картини, ясні, повні сонця, повітря і красок пейзажі (Коцюб.)]; 3) (неожиданно) редк. вдрур; (непредвиденно— ещё) внезапно [Маруся аж звалилася на піл від сліз, і Настя плачучи сиділа над нею і дивувалася, що се старому сталося, що разом загудив Василя (Квітка)]; 4) бухг. итого, всего, в итоге. разочок1 см. разок1. разочок2, -чка уменьш. от разок2 1 [І внучатам із клуночка Гостинці виймала: І хрестики, й дукачики, Й намиста разочок Яриночці (Шевч.)]. разуразний разг. редк. постоянный. разюче, редк. разючо нар. поразительно; разительно; потрясающе; сногсшибательно [Зазнає великих змін і техніка у зв'язку з використанням атомної енергії. Разюче зміниться уже в найближчий час енергетика (Рад. Укр., 1946, III); Карно Васильович, разючо помолоділий, уже стояв на ґанку (Гонч.)]. Ср. разючий 1. разючий 1) поразительный; разительный, разящий; (крайнє волнующий — ещё) потрясающий; (ошеломляющий — об известиях, новостях um. п.)разг. сногсшибательный; (только о зрительном впечатлении: бросающийся в глаза) разг. броский [Революція йде вперед з разючою швидкістю, розгортаючи надзвичайне багатство подій.. (Ленін); Відтоді, коли його востаннє бачила Галина Львівна, у нього сталось багато разючих змін (Тур.)]; 2) (производящий сильное действие) разящий, поражающий [I падали снаряди Разючим грізним градом точно в ціль (Мур.); Відомо, що Леся Українка гартувала свій мужній хист, своє разюче слово в чистому полум'ї творчості Пушкіна і Чернишевського (Важан)]; см. ещё вражаючий. разючість, -чості поразйтельность; разительность; сногсшибательность [Відкладаю досье і беру Я перо, щоб писати промову. О, коли б то надати перу Сили бурі й разючості грому! (Дмитр.)]. Ср. разючий 1. разючо см. разюче.
|