Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 607):
Попередня 
Наступна

раз
11
раз
Нещадно він кривду разив І польські ряди
робітничі Зближав до російських рядів
(Рил.); Білі, чисті стіни разили його., очі
,{Фр.I
разінщина ист. разинщина.
разком нар. редк. сразу, за один раз [Живцем
в землі їх загромадим, Разком на той світ
одпровадим (Котл.); Вимету разком, та
вивезу візком (Чуб.)].
разливши см. разючий 2.
разно нар. обл. дружно [Разно бігли
мишасті коненята. Дорога була слизька, і
сани йшли в затоки (Коцюб.)].
разовий разовый [Невеликий, проте
хороший оркестр поповнювали для опер
разовими оркестрантами з інших
театрів (Минуле укр. театру); Тепер
ВЛКСМ має 164 друкованих видання,
загальний разовий тираж яких становить
понад тринадцять мільйонів примірників
(Рад. Укр., 1957, II)].
разовий: ~зова мука мука,
просеянная один раз через решето; «^зовйй хліб
хлеб из муки, просеянной один раз через
решето [Якась милосердна душа ввіткнула
йому в руку кусник чорного разового
хліба (Фр.)].
разовйк, -ка театр, разг. разовйк.
разовка мука, просеянная один раз через
решето [Вони., не відвертали носа від його
[діда] свити і не промацували руками
клунка, де лежали харчі і., медові
коржики, спечені з разовки (Ст.)].
разок1, -зка, разочок, -чка уменьш., ласк,
разг. разок, разик, разочек [— ДоркаІ —
крикнув він строго. — Руш мені тільки
ще хоч разок — я тобі дам!.. (Коцюб.);
Ой, оглянься хоч разочок, Моя доле, на
мене (Г.-Арт.)].
разок2, -зка 1) (о монисте) низка бус, нитка
бус; уст. пронизь [Мати справила дочці
червоні чоботи, купила шість разків
доброго різаного намиста (Н.-Лев.); На ній
був сірий легкий плащик, біла блузка, на
шиї — тоненький разок коралів (Смол.)];
~зок (і-~зкй) пацьорків см. пацьорки;
2) (о совокупности событий или явлений,
следующих одно за другим) ряд [Прикладів
таких Із давніх книг я б назбирати міг
Не два разки, не три разки червоні
(Рил.)].
разом нар. 1) вместе, совместно, сообща;
(реже) совокупно, в совокупности, купно
(уст.); (обобщённо) собирательно;
соединённо; (в один приём) разг. разом; (только при
глаголах збирати, збивати,
зливати и т. п. книжн. — изредка) воедино
[Разом з українським народом проти гніту
польських і литовських феодалів за
возз'єднання з 'Росією боровся братній
білоруський народ (Тези про 300-річчя);
Взялись за руки і йдуть до праці разом і шахти,
і заводи, і села, і міста (Тич.)]; ^м з
ким вместе с кем; книжн. в сообществе с
кем; все (усе) <^м всё вместе; книжн.
всё в совокупности; разг. всё вдруг [Сором,
досада, злість — усе разом прилило в
його голову, мутило його кров, гамселило
у висках (Мирн.); Жито, пшениця й овес —
усе разом поспіло й присохло (Н.-Лев.)]\
всі (усі) ~м все вместе; разг. все
вдруг [— Ні, гріх сказати, — загомоніли
всі разом. — Семен не такий! Він своїх
жінок жалував (Коцюб.)]; жити ^м
жить вместе (совместно, сообща),
сожительствовать ; О написання слів ^м
грам, слитное написание слов; писати
~м грам, писать слитно; 2) (в одно и то же
время) одновременно; вместе; (попутно)
разг. заодно; (мгновенно) сразу; разг.
разом, враз [Разом повставали, Коней
посідлали, Поїхали визволяти Катриного
брата (Шевч.); — Ой, дідусю, не вгадали, —
Діти разом закричали (Гл.); Думки його
повернулися назад — і перенесли його
разом на степ (Мирн.)]; ~м з тим разг.
вместе с тем, попутно [їй зробилося
весело: вона завважила, що сьогодні було і
гаряче і разом з тим легке повітря (Л. Укр.);
А разом з тим в тих оповіданнях [«Бори-
славських оповіданнях» І. Франка]
розсипані, як і в природі, розкішні картини, ясні,
повні сонця, повітря і красок пейзажі
(Коцюб.)]; 3) (неожиданно) редк. вдрур;
(непредвиденно— ещё) внезапно [Маруся аж
звалилася на піл від сліз, і Настя плачучи
сиділа над нею і дивувалася, що се старому
сталося, що разом загудив Василя (Квітка)];
4) бухг. итого, всего, в итоге.
разочок1 см. разок1.
разочок2, -чка уменьш. от разок2 1 [І внучатам
із клуночка Гостинці виймала: І хрестики,
й дукачики, Й намиста разочок Яриночці
(Шевч.)].
разуразний разг. редк. постоянный.
разюче, редк. разючо нар. поразительно;
разительно; потрясающе; сногсшибательно
[Зазнає великих змін і техніка у зв'язку
з використанням атомної енергії. Разюче
зміниться уже в найближчий час
енергетика (Рад. Укр., 1946, III); Карно
Васильович, разючо помолоділий, уже стояв на
ґанку (Гонч.)]. Ср. разючий 1.
разючий 1) поразительный; разительный,
разящий; (крайнє волнующий — ещё)
потрясающий; (ошеломляющий — об известиях,
новостях um. п.)разг. сногсшибательный;
(только о зрительном впечатлении: бросающийся
в глаза) разг. броский [Революція йде
вперед з разючою швидкістю, розгортаючи
надзвичайне багатство подій.. (Ленін);
Відтоді, коли його востаннє бачила Галина
Львівна, у нього сталось багато разючих
змін (Тур.)]; 2) (производящий сильное
действие) разящий, поражающий [I падали
снаряди Разючим грізним градом точно в
ціль (Мур.); Відомо, що Леся Українка
гартувала свій мужній хист, своє разюче
слово в чистому полум'ї творчості
Пушкіна і Чернишевського (Важан)]; см. ещё
вражаючий.
разючість, -чості поразйтельность;
разительность; сногсшибательность [Відкладаю досье
і беру Я перо, щоб писати промову. О, коли
б то надати перу Сили бурі й разючості
грому! (Дмитр.)]. Ср. разючий 1.
разючо см. разюче.

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)