Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сам 258 сам уединении, жить одиноко, жить уединённо [А я самотію у Новогрудку (Сл. Г р.)]. самотканий домотканый; разг. самотканый [Мої хусточки самотканії (Гр.)]. самотна см. самотня. салютний, самотнйй см. самотній. самотник см. самітник. самотниця см. самітниця. самотній, самотнйй, (реже) самотнйй 1) прил. одинокий; (живущий, расположенный обособленно от других — ещё) уединённый; (всеми забытый — ещё) сиротливый; (ставший сиротой уст. — ещё) сирый [Самотній професор.. Уже не заводив нової сім'ї (Hex.); Ніяк не можу звикнути до самотнього життя (Коцюб.); Самотній парусник маячить на обрії (Гонч.); І не був поет са- мотним (Л. Укр.); Підкрадешся, наробиш лиха... Запалиш рай мій самотнйй (ПІевч.)]; 2) ірод, самотнього, самотного) сущ. одинокий [Рясні сльози в матері на щоках як благословення стояли йому в очах і неначе бадьорили самотнього на степовому шляху (Ле)]. самотність, -ності одиночество, одинокость; уединение, уединённость; сиротливость; сирость [Не завжди удається мені задовольнити мій нахил до самотності, бо маю тут близьких людей, які шукають мого товариства (Коцюб.); Він [Начко] бажав тиші, самотності (Фр.)]. Ср. самотній 1. самотно см. самотньо. самотня, самотна і) прил. см. самотній 1; 2) (род. самотньої, самотної) сущ. одинокая. самотньо, самотно 1) нар. одиноко, в одиночестве; уединённо, в уединении; сиротливо; сиро [Оксана самотньо стояла на скелі (Бат); Жив [Романко] самотно, не маючи й межи хлопцями приятелів (Коцюб.)]; ср. самотній 1; 2) (в значении сказуемого) одиноко, сиротливо [Так було тепло, самотньо і лячно у віковічній тиші (Коцюб.); В кімнаті так самотньо, безлюддя в ній лякає (Ле)]. самотою нар. 1) в одиночестве; в уединении [А Проценко, зоставшись самотою, зітхнув вільніше (Мирн.); Плакала дівчина самотою (Ільч.)]; 2) (отдельно от других) в одиночку, по одному, поодиночке [— Що ж, — сказав він, — дурна звірюка той мед- відь, самотою держиться (Фр.)]. самотрісок, -ска обл. силок [Ну, пташок нам в самотрісок влетів! (Фр.)]. самотужки нар. своими силами, собственными силами; (без посторонней помощи — ещё) самостоятельно, сам, один; (без систематического обучения — обычно) самоучкой [Хай краще я самотужки всі лямки тягтиму, аніж маю нарікання терпіти!.. (Гонч.); Тут і вродилися каша до молока, гречаники гарячі до масличка. Уписав їх Хома самотужки аж зо три (Квітка); Закінчивши семирічку, вона вже самотужки здобула спеціальну освіту і стала агротехніком (Вологи.)]. самотяг техн. самотаска. самоубйвство см. самовбивство. самоук самоучка (разг.) [Нерідко в листах надсилають мені й ноти, написані обдарованими самоуками (Тич.)]. самоуком нар. разг. самоуком. самоуправа редк. самоуправление [— Оце так! — підскакує третій полупанок. —Цього ще не було, щоб без сорому, прилюдно, у вічі казали: хто має на десять рублів,— з того бери руб; а хто на тисячу — копійку! А тепер, при самоуправі, діждали... (Мирн).]. самоуправління самоуправление [В період розгорнутого будівництва комунізму в політичній організації суспільства все більшого значення набувають функції суспільного самоуправління (Наука і життя, 1959, 8)]. самоуправний самоуправный. самоуправно нар. самоуправно. самоуправство самоуправство [Сподіваюся, що й мама і Ви мені вибачите моє самоуправство (Л. Укр.)]. самоусування самоустранение. самоусуватися, -ваюся, -ваешся, самоусунутися, -нуся, -нешся самоустраняться, самоустраниться. самоусунення самоустранение. самоусунутися см. самоусуватися. самоутвердження самоутверждение [Між епохою самоутвердження капіталізму й національної держави і епохою загибелі національної держави й передодня загибелі самого капіталізму — дистанція величезного розміру (Ленін)]. самоучитель, -теля см. самовчитель. самоучка разг. самоучка [Тисячі серед народу різних майстрів, художників-самоучок (Вишня)]. самоучкою нар. разг. самоучкой [Самоучкою я не можу вивчитись по-англійськи (Л. Укр.)]. самоущільнення самоуплотнение. самоущільнюватися, -нююся, -нюєшся, самоущільнитися, -нюся, -нйшся самоуплотняться, самоуплотниться. самохвал, самохвалець, -льця самохвал (разг.) [А півники-самохвали І собі пристали, Як горохом обсипають, Сміються, гукають (Гл.); І в великому натхненні [Атта Троль] Хоче ділом доказати, Що не марний самохвалець, А митець великий справді (перекл. Л. Українки)]. самохвальба, самохвальство самохвальство (разг.) [Сам лицемірству є з собою, Хто людським горем і журбою Турбується з самохвальбою (Фр.); Словам самохвальства утративши лік, П'янів він від успіху цього. Тримався бундючно, немов той індик, Закоханий... в себе самого! (Ол.)]. самохід 1) (род. самоходу — действие) спец. .самоход; пущений на ^>д пущенный на самоход [Доки верстат Стьопи, пущений на самохід, обробляв велику деталь, Таня встигала на своєму просвердлити десяток деталей дрібніших (Донч.)]; 2) (род. самохода — машина с собственной тягой) техн., воен. самоход; разг. самоходка. самохідка воєн. разг. самоходка [Головна похідна застава самоходок вилетіла на узлісся і зупинилася (Ст.)]. самохідний техн., воен. самоходный [Весною |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)