Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сам 259 сан потужні електроплуги перевертають масний чорнозем, а влітку по неосяжному морю пливуть самохідні комбайни (Літ. газ., 1950, IX); На вимогу комбата артилерійський підтримуючий полк вислав дві самохідні гармати (Гонч.)]. самохітний разг. добровольный. самохіть, разг. самохітно, самохіттю нар. 1) добровольно, по доброй воле; разг. волей, волею [Т і р ц а: Хто раб? Хто подоланий? Тільки той, хто самохіть несе ярмо неволі (Л. Укр.); Се ж безумство — тиснутися нам Самохітно до пастки! (Фр.)\; 2) (непроизвольно) невольно; сам (сама, само, сами) собой [Казати чи не казати, то вже своя воля, а подумати, то думка наперед не питається, а самохіть навертається (Вовч.); Руки самохіть стиснулись в кулаки (Коцюб.)]. самоцвіт, -ту самоцвет [На столі — уральські самоцвіти, Райдужні, зелені,багряні (Мал.); Кому я віддав дорогі самоцвіти Найвищого чистого хисту? (Л. Укр.)]. самоцвітний, (реже) самоцвітовий самоцветный [Зелена трава горить-лалає зеленим огнем, на її довгих листочках грає і сяє, мов самоцвітне каміння, чиста роса (Мирн.)]. самоціль, -лі самоцель [Новаторство в драматургії вкрай необхідне, але воно не може бути самоціллю (Літ. газ., 1963, XI)]. самоцільний являющийся самоцелью; (имеющий ценность сам по себе) самодовлеющий [Пейзаж у нього [А. Малишка] не індиферентний, не самоцільний, не позачасовий, а тісно пов'язаний з розповіддю у творі (Рад. літер., 1955, 18)]. самочерпалка техн. самочерпалка, самочёрп- ка. самочинний самочинный [— Товаришу гвардії капітан! — звернувся сержант, підсилюючи звання Билини зовсім несподіваним отут «гвардії».. В першу мить Захар порвався зауважити сержантові за самочинне піднесення його в гвардійці (Ле)]. самочинність, -ності самочинность. самочинно нар. самочинно [Чиновник: Своєї кари він не втече, а самочинно судить його не можна (Вас.)]. самочинство самочинство [Ви думаєте, що як паровий млин ваш, так усяке самочинство тут робити можна? (Шиян)]. самочка уменъги., ласк, самочка [Соловейко стих біля своєї самочки (Квітка)]. самочуттй редк. самосознание. сам-самісінький разг. одйн-одинёхонек, одйн- одинёшенек [Він жив, мов у тюрмі, самісінький з своєю тривогою і мукою (Фр.); Зосталась я сама-самісінька, недугуючи. Ні сну мені, ні одпочинку (Вовч.)\. Самсон Самсон. самум, -му самум [Порив гарячого самуму Відбушував. Сахара спить (Мур.)]. самурай самурай [Багато років боровся героїчний корейський народ проти японських самураїв (Літ. газ., 1950, VIII)]. самурайський самурайский. самчик уменъги., ласк, от самець [Самчики ззивають самочок (Квітка)]. самшит, -ту самшит [Самшит — це дуже цінне дерево (Трубл.)]. самшитовий самшитовый [Стали в золото розшитими Мандаринові сади. Вище — зарості самшитові, Вище — скелі та льоди. (Дор.); Треба взяти з собою костура, привезеного з Кавказу, міцного, самшитового (Собко)]. сан, -ну сан [Він вже проголосив себе старшим боярином, і на знак цього високого сану рукав його червоної сорочки був перев'язаний білою хусткою (Смол.)]. санаторій, -рію, (реже) санатбрія, -рії санаторий; уст. санатория [Після закінчення цієї роботи вона збиралась їхати лікуватися в санаторій (Трубл.); Дуже прикре враження у мене від тії санаторії (Л. Укр.)]. санаторний санаторный [Санаторний лікар, завгосп ходять, ..щось планують, вирішують (Ле)]. санаторник разг. санаторник. санаторниця разг. санаторница. санаторно-курортний санаторно-курортный. санаторський санаторский [Життя чисто санаторське: нічого не роблю і все нема часу (Л. Укр.)]. санація мед., эк. санация. * санбат, -ту (санітарний батальйон) воен. санбат (санитарный батальон) [Санбат цієї армії не мав якогось постійного місця розташування, як і сама армія (Ле)]. санвузол, -зла (санітарний вузол) санузел (санитарный узел). сангвін, -ну, сангвіна жив. сангвин, сангвина [Де-не-де спалахували жовтогарячі вогники, окреслюючи червоним сангвіном неголені щоки і підборіддя (Тулуб)]. сангвінік сангвйник [Батько мій був сангвінік (Коцюб.)]. сангвінічка разг. сангвиничка. сангвінічний сангвинический [Гіппократ поділив всіх людей за їх поведінкою, за їх реакціями на зовнішнє подразнення., на чотири основні типи: сангвінічний, холеричний, меланхолічний і флегматичний (Мед. ж., 1953, XXIII, 4)]. сандал1, сантал 1) (род. сандала, сантала> бот. сандал, сантал; 2) (род. сандалу, санталу) хим., техн. сандал, сантал. сандал2, -ла (небольшое турецкое судно) уст. сандал [Швидкоплавні сандали раз у раз випереджали його човен (Тулуб)]. сандалета сандалета; (чаще мн. ч.: сандалети, -лёт) сандалеты. сандалик, (чаще мн. ч.) сандалики, -ків уменьш. от сандалія, сандаля [Коли нарешті Ігор добився до озера, він був уже босоніж, бо сандалики розкисли, і їх дог велося покинути... (Донч.)]. сандалія, сандаля сандалия; (чаще мн. ч.: сандалії, -лій, сандалі, -даль) сандалии [Ти стратив дім і рід. Сандалії твої побились об каміння (Рил.); Вася скинув сандалі і попробував ногою воду (Трубл.)]. сандаловий, санталовий 1) сандаловый, санталовый; г^далове (егалове) дерево сандаловое (санталовое) дерево [В широкому дзеркалі, яке нависало над туалетним 17* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)