Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
све 267 сви бёть; (безл. — ещё) саднить, саднеть (разг.) [Свербить спина так, що немає сил терпіти (Коп.)]', Ой за вухом не ~бйть кому разг. и ухом не ведёт кто [Вода раз греблю просмоктала.. Мірошник спить та спить. Вода біжить.. Хомі й за вухом не свербить (Гл.)]\ мені це (те) й не ~бйть разг. меня ото не волнует, мне [это] безразлично [— А отже громада каже, що буде жаліться, — ще лукавіше додав писар. — Нехай! Мені те й не свербить. А ось я їм покажу! (Гр.)]; р _у к и ~блять перен. разг. руки чешутся [Йому аж руки свербіли до бійки (Коц юб.)]\ що в кого губить, то він те й чухає погов. что у кого болит, тот о том и говорит [Пилип: Що в кого свербить, то він те й чуха. С в и р и д: Кожному своє на думці (Крон.)]; язик ~бйть перен. разг. язык чешется. сверблячий зудящий [I знову щось темне підіймалося в ньому, як пара понад гнилим болотом, стирало думки, млоїло тіло і виганяло на чоло холодний, сверблячий піт (Коцюб.)]. сверблячка зуд; разг. чесотка, свербёж [Від сверблячки дурним робишся, ради собі не можеш дати (Мур.); Нема нічого гідного уваги в моєму житті, крім тієї сверблячки до писання (Фр.)]. сверготіти, -гочу, -готйш разг. чирикать [Попід стріху горобчики сверготять (Чуб.)]. свердел, -дла, свердло, обл. свердель, -для сверло, бурав; (для ручного сверления отверстий в древесине) коловорот [Він [бурильник] натискує на пневматичний свердел (Я нов.)', Свердло швидко нагрівалося (Трубл.); — Іди здоров, синашу!— сказав Дід і, закрутившися млинком на однім місці, пірнув у землю, мов той свердель (фр.)]. свердельце уменьш. буравчик [Буданов., глянув так своїми маленькими гострими очима, немов прошив наскрізь двома свердельцями (Ткач)]. свердлення, свердління сверловка, сверление; бурение [В прогін поставили кращих майстрів свердління (Бажан)]. Ср. свердлити 1. свердлик 1) уменьш. буравчик, навёртка [Приложив [черв'як] свій червоний роток — як невеликим свердликом проточив дірочку в тілі (Мирн.)]; 2) энт. сверлило. свердлильний техн. сверлильный, сверловочный, вертельный [В лабораторії сталь потрапляла під свердлильний верстат, де з неї бралося кілька грамів стружки (Ру- денко)]. свердлильник сверловщик, сверлильщик; бурильщик. Ср. свердлити 1. скердлилышця сверловщица, сверлйлыцица; бурильщица. Ср. свердлити 1. свердлити, -лю, -лиш 1) техн. сверлить, буравить; (грунт, горную породу) бурить [її цікавило, для чого дід Тиміш з колгоспниками свердлять грунт (Минко)]; 2) перен. сверлить [Серце кожному свердлила одна і та ж думка — Полоз ще не знає про смерть Віри Михайлівни (Собко)]. І свердлитися, -литься сверлиться, буравиться; буриться. Ср. свердлити 1. свердлій, -лія сверловщик, сверлильщик; І бурильщик [Свердло., з гуркотом видувало струмені пороху, вкриваючи ним свердлія (Досв.)]. Ср. свердлити 1. свердління см. свердлення. свердло см. свердел. свердловий сверловой. свердловина техн. буровая скважина [Наявність багатьох руд тут [у Криворізькому басейні] встановлено навіть у найглибших свердловинах — на глибині 1000 і більше метрів (Наука і життя, 1957, 7)]. Свердлбвськ Свердловск. Свердловська область Свердловская область. свердловський свердловский. свердлувальний техн. сверлильный, сверловочный, вертельный [її стали вчити роботі на свердлувальному станку, і вчителем прикріпили свердлувальника Стьопу Шемшу- ру (Донч.)]. свердлувальник сверловщик, сверлильщик; бурильщик [— Я ж свердлувальником був, — доводив він. — Візьміть мене, не пошкодуєте. Я вам золото знайду в тайзі (Донч.)]. Ср. свердлувати 1. свердлувальниця сверловщица, сверл йлыцица; бурильщица. Ср. свердлувати 1. свердлування сверловка, сверление; бурение [На основі глибокого свердлування та геофізичних досліджень радянськими геологами вивчено складну будову маловідомих у минулому передгірських районів Карпат (Рад. Укр., 1958, IX)]. Ср. свердлувати 1. свердлувати, -лую, -луєш 1) техн. сверлить, буравить; (грунт, горную породу) бурить; 2) перен. сверлить [Здавалося йому, що в голосі його власних слів дзвенів якийсь інший, чужий голос, острий, що свердлував його душу і наповнював її дивним неспокоєм (Фр.I свердляр, -ра сверловщик, сверлильщик; бурильщик [Микола Цапигін, свердляр вишки № 3, посміхнувся (Донч.)]. Ср. свердлити 1. свердлярка сверловщица, сверл йлыцица; бурильщица. Ср. свердлити 1. свердлячий сверлящий [Се вони [жайворонки], невидимі, кидають з неба на поле свою свердлячу пісню (Коцюб.)]', ~чий біль сверлящая боль. сверщок, -щка, свершок, -шка, сверщик, -ка, сверщук, -ка обл. сверчок [Сверщок самотній між піском цвіркоче (Фр.)', Сверщики в травах тріщать (Фр.)]', см. ещё цвіркун. светр, -ра свитер [В хаті у светрі, в чорній спідничині, сиділа з Линькою дівчина (Шиян)]. светрик уменьш. от светр [3 кола на середину; зали вийшла незнайома Бронкові.. дівчип- ка у нитяному біленькому светрику (Біль- де)]. свидина бот. (Cornus sanguinea L.) свидина [Свидина — високоросла, посухостійка, ґрунтозахисна рослина (Колг. вироби, ен- цикл.)]. свинар, -ря 1) свинарь [Багато уваги свинарі |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)