Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сви 269 сви дить, замість того, щоб купити яку хвостяку або свиняку на хазяйство... (Коцюб.)]; 2) свинья, свинтус [Не будь свинюкою — пиши, не примушуй, щоб про тебе тут думали погано (Збан.)]. См. ещё свиня 1—2. свинятник обл. см. свинарник. свинячий свиной; разг. свинячий; (такой, как у свиньи; перен.: грубый; подлый) разг. свинский [Ночами Лукії снились великі, . пухкі паляниці, кучугури білого свинячого сала (Донч.); У роті зуби притьмом свинячі (Квітка)]; з ~чим писком та в пшеничне тісто погов. со свиным рылом да в калачный ряд; у ~чий голос прийти (з р о б и т и и т. п.) разг. слишком поздно прийти (сделать и т. п.) [Шибки б'є [Гришка], двері ламає, дітей обмазує в чорнило, до школи у свинячий голос приходить (Янов.)]; ~че ухо (в у- х о) (ругательство) свиное ухо [Нагаями Свиняче ухо! Жартувать, Чи що, ти хочеш? (Шевч.); — Ах ти, свиняче ухо! — гримнув на всю хату Чіпка (Мирн.)]. Свирйд Спиридбн. свирілка, свирілочка уменьш., ласк, от свиріль. свиріль, -лі поэз. свирель [Тихий, але проймаючий спів свирілі стелеться полониною (Л. Укр.)]. свиріпа, свиріпиця обл. см. суріпиця. свиснути, свисонути см. свистати. свист, -ту свист [Голосний свист розітнувся полем, вдарив луною в ліс (Куч.); Якусь хвилину чути було тільки пронизливий свист вітру і шум прибою (Донч.)]. свиставка, свистальце, свистілка разг. свисток; (игрушка разг. — ещё) свистулька, свистелка [Свиставка на паровозі засвистала так голосно, що що хлопці, а й сама Савчиха налякалася (Мак.); На возах діти свистали в закуплені в місті свиставки (Фр.); Вийнявши з-за ременя., мідяне свистальце, [Невеличкий] свиснув ним три рази (Фр.); Збирав хлопець малини, ..робив свистілку (Коцюб.)]. свистання, свистіння свист, свистёние; уст. свистание [Попробував [Євгеній] навіть тихенько свистати якусь арію, але його уста тремтіли і зо свистання не вийшло нічого (Фр.); Земля під ногами — мов стоплена. Свистіння куль, вибухи снарядів (Риб.)]. свистати (свищу, свищеш) и свистіти (сви- іцу, свистиш), свиснути и усилит, свисонути, -ну, -неш 1) свистать, свистеть, свистнуть; (только несоверш.: пронзительно, с присвистом и скрипом разг. — ещё) свиристеть [Карпо почав гикати, свистати (Мирн.); Шурка Понеділок раптом заклав два пальці до рота і пронизливо свиснув (Смол.); А Соловей аж горло надриває..: Щебече і свистить (Гл.); Навколо вітер свище, і в небі хмари злі... (Сос); Андрієві снилась фабрика. Часом він схоплювався серед ночі і спросоння., питав Маланку: —Ну, фабрика свистала? (Коцюб.); Нагаї свистіли, Це було колись, А тепер пшениці Лани розрослись (народна пісня); Свиснула стріла — і заревів звір, мов скажений {Фр.)\; вітер свище в голові разг. ветер ходит в голове; вітер гостить (гостів) у (по) кишенях разг. ветер свистит (свистел) в карманах [В її батька і в неї давно вітер свистів у кишенях f(H.-JIee.)]; І д у, 'іду — не свищу, а наїду — не спущу погов. еду, еду— не свищу, а наеду — не спущу; як (коли) рак свисне см. рак1; 2) (только соверш.: в экспрессивном употреблении) а) (сильно ударить) разг. свистнуть, хватить [А господар його ззаду Як вилами свисне!.. (Руд.); Вона вскочила в Лаврі- нову хату, вхопила кочергу та й свиснула нею по купі горшків (Н.-Лев.)]; б) (украсть) разг. свистнуть; вульг. стибрить [Данило поторгав свій клунок, таємниче прошепотів:— Тут повно хрому і юхти. У Бара- баша свиснув (Чаб.)]; в) (быстро убежать) разг. стрекануть, стрекнуть [Юнак тут же свиснув стрілою в кукурудзу (Козл.)]. свистачка, свйстик разг. свисток; (игрушка разг. — ещё) свистулька, свистелка [А я, викопавши як чималеньку ямку, склав туди гринджолки, вершу, нову пугу, ..сви- стачку (Вовч.); Купив за п'ятака свйстик та й свистить (Екатер. у. — Сл. Г р.)]. свистілка см. свиставка. свистілочка уменьш., ласк, свисточек; свистулька, свистелка [І цяцьок йому [Орищ- ка] надає, й іграшок яких там — полив'яного півника, свистілочку (Мирн.)]. Ср. свиставка, свистілка. свистіння см. свистання. свистіти см. свистати. свисток, -тка свисток; (реже — о звуке) свист [Він збив манометр.. Потому пустив пару в свисток (Коцюб.); Здалека чути свистки паровозів (Корн.); Нарешті, від соснового новенького будиночка почувся свисток, яким кличуть собак (Янов.)]. свистопляска разг. свистопляска, свистопляс. свисточок, -чка уменьш., ласк, свисточек [Іздаля, з лісопилки, Чути мирний свисточок (Мур.)]. свистуля бот. (Conioselinum Fisch.) гирчов- ник. свистун, -на 1) (любитель свистеть, а также перен.: бездельник) свистун (разг.) [Загін Янка пересвистувався, і пластуни теж не лишилися в боргу і прозвали своїх «ворогів» свистунами (Трубл.); Почув я позад себе таке противне, образливе хіхікання. Безумовно, хіхікав Хома. Свистун нещасний! (Мик.)]; 2) (игрушка) свисток; разг. свистулька, свистелка [—Якого свистуна із верболозу вирізав, — усміхнувся хлопець, виймаючи з кишені двобічного свистка (Cm.)]. свистунець, -нця, свистунчик уменьш., ласк. свистунок. свистуха разг. 1) свистунья; ср. свистун 1; 2) понос. свистючий свистящий [Шабля в повітрі зробила свистюче коло (Лє)]. свистячий свистящий [В її тіло впивалась гнучка, свистяча лозина (Донч.)]; 0 ^чі . приголосні лингв, свистящие согласные. свита1, свитка (крестьянская верхняя одежда из домашнего толстого сукна) сермяга; |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)