Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 607):
Попередня 
Наступна

сві 271 сві
продуктивних сил країни соціалізму —
безперечне свідчення корінної переваги
соціалізму над капіталізмом (Рад. Укр.,
1951, VIII)].
свідчий, -чого сущ. уст. см, свідок.
свідчити, -чу, -чиш 1) свидетельствовать;
(юр. — ещё) показывать, давать показания
[— Хто може свідчити, нехай вийде перед
громаду і свідчить, — сказав Захар (Фр.)',
Цей час [70-і роки XIX ст.] в Галичині
був самим мертвим, як свідчать історики
(Коцюб.)]; 2) (про що и с союзом що:
подтверждать что-либо) свидетельствовать (о
чём), говорить (о чём); (означать что-либо—
ещё) знаменовать (что) [«Чумак» звучало
в устах генерала поблажливим жартом і
свідчило про те, що сьогодні «хазяїн» у
доброму гуморі (Гонч.); Клунки з
прив'язаним до них казанчиком, що лежали
осторонь на пісочку, запорошені чоботи
й одіж свідчили, що то подорожні (Коцюб.)];
3) (выражать что-либо) уст.
свидетельствовать (Свідчу Вам, дорогий Добродію, свою
повну симпатію і найсердечніші бажання
здоров'я та сили (Коцюб.)]', 4) канц.
свидетельствовать.
свідчитися, -чуся, -чишся 1) призывать в
свидетели (кого), брать в свидетели (кого);
уст. свидетельствоваться [Джонатан:
Ні! Свідчусь моїм життям: і я не краще жив
(Л. Укр.)]; 2) страд, з. свидетельствоваться;
ср. свідчити 4.
свідчиця редк. свидетельница.
свіжак, -ка разг. свежак [Ви, здається,
свіжаки тут, не брали ще участі в наших
грачиних війнах (Гонч.)].
свіженький ласк. разг. свеженький [Він
[вовк] бажав М'ясця свіженького
давненько (Гл.); — Югинко, принеси
свіженької водиці! — гукнула мати в сіни
{Ст.)].
свіжий свежий [Отаман возив рибу в
Акерман і продавав її свіжою на базарі. На
лимані не солили риби (Н.-Лев.); Квіти
були свіжі й пишні (Козач.); Свіжий,
дужий вітер віє (Мур.); Мені тепер сумно,
я прагну розваги, Прошу тебе, свіжої
рани не руш! (Л. Укр.); Вийняв [Аркадій
Петрович] з шафи свіжу сорочку (Коцюб.);
Хороша вона була, молода і свіжа, як
ранок (Вовч.); — Товариші! — пролунав на
диво свіжий і міцний, як вистояний, Саїдів
голос (Ле); Почувши на лекції якусь нову,
свіжу думку, він не міг всидіти на стільці
(Гонч.); Серед свіжих газет і кількох
листів [Оксана] помітила конверт з
Ленінграда (Авт.); Пишу до Вас [О. Кобилян-
ської] під свіжим вражінням од Вашої
повісті «Земля» (Коцюб.); Так і жили тут
[козаки], у трав'янім курені, свіжої
людини не стрічаючи по кілька тижнів (Ільч.);
Батько коні запріг свіжі й поїхав зараз
(Вовч.)]; ~жа копійка разг. свежая
копейка [За що продать, то продать, аби
свіжа копійка! (приказка)]; не дуже
~жий не очень свежий; разг. не первой
свежести; їж, поки рот свіж погов.
ешь, пока рот свеж.
свіжина 1) (прохлада) свежесть [У повітрі
І несло холодком, свіжиною (Мирн.)]; 2) (о
продуктах) свежьё; (о мясе разг. — ещё)
свежатина, свежина, свеженина; спец.
убоина [Ваші кабанчики їдять, аж за вухами
лящить! Восени буде свіжина (Авт.)].
свіжити, -жить свежйть [Холодне повітря
свіжило, весною пахло навкруги (Ле)].
сві житися, -житься редк. освежаться.
свіжісінький (разг.), свіжіський (обл.) све-
жёхонький (разг.) [У нього є різні
переконання, так сказати, про запас. Одно
зноситься, він собі байдуже, виймає друге,
свіжісіньке (Фр.)І-
свіжість, -жості свежесть [Свіжість така
округи, і широта, й благодать, що не
надихаєшся (Вовч.); Верба вражала всіх
свіжістю свого листя (Сенч.); Поезія з-поміж
усіх родів літератури передбачає.,
граничну точність, свіжість і лаконічність
вислову (Нович.)]; не першої ~жості
разг. не первой свежести [Власне, і це вже
не першої свіжості — ранішні вісті, та
коли кращого нічого нема, то спасибі й
за це (Головко)].
свіжіський см. свіжісінький.
свіжіти, -жію, -жієш и свіжішати, -шаю,.
-шаеш 1) (становиться более свежим)
свежеть [Од вітрів свіжіють небосхили
(Дмитр.)]; 2) (обычно безл. — о погоде)
свежеть [Стало свіжіти, з Дніпра потягнув
вітрець (Вовч.); Надворі почало свіжішать
(Н.-Лев.)].
свіжо нар. 1) свежо [Вже торкає [гармоніст]
баси своєї незмінної трьохрядки. Вони
звучать дзвінко і свіжо (Гур.); Журавлі
кричать за далиною, свіжо так і мрійно так
кругом... (Сос.)]; 2) (при глаголах и
причастиях) разг. только что, недавно; при
причастиях переводится ещё сложными
словами, первая часть которых свёже, а
вторая — соответствующее причастие [М и-
к и т а: ..Ти знаєш, що я сватаю Одарку?
Семен: Чув, чув! Оце ж свіжо вона мені
хвалилась (Кроп.); Стежечки., були свіжо
усипані сіяним піском (Мирн.); —О! тут
копали, — думав він, наглянувши свіжо
розкопану землю (Коцюб.)].
свіжовйбілений свежевыбеленный.
свіжовйголений свежевыбритый [Походжав
між ними [бійцями] свіжовйголений Денис
Блаженко (Гонч.)].
свіжовидоєний свеженадоенный.
свіжовйдрукований свежеотпечатанный [Бійці
роздавали їм свіжовй друковані листівки,
останні зведення Раділформбюро (Шер.)].
свіжовиструганий свежевыстроганный, свеже-
выструганный [Зашурхотіла завіса, перед
глядачами відкрилась свіжовистругана
соснова сцена клубу (Збан.)].
свіжозораний свежевспаханный [Навкруги
хороше запахло свіжозораною вогкою
землею (Ст.)].
свіжозрубаний свежесрубленный [На кузові
метлялось десятків зо два свіжозрубаних
ялин (Козач.)].
свіжоморожений свежемороженый,
свежезамороженный.
свіжонадоєний свеженадоенный [Молоко
згодовують молоднякові від цілком здорових

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)