Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сві 271 сві продуктивних сил країни соціалізму — безперечне свідчення корінної переваги соціалізму над капіталізмом (Рад. Укр., 1951, VIII)]. свідчий, -чого сущ. уст. см, свідок. свідчити, -чу, -чиш 1) свидетельствовать; (юр. — ещё) показывать, давать показания [— Хто може свідчити, нехай вийде перед громаду і свідчить, — сказав Захар (Фр.)', Цей час [70-і роки XIX ст.] в Галичині був самим мертвим, як свідчать історики (Коцюб.)]; 2) (про що и с союзом що: подтверждать что-либо) свидетельствовать (о чём), говорить (о чём); (означать что-либо— ещё) знаменовать (что) [«Чумак» звучало в устах генерала поблажливим жартом і свідчило про те, що сьогодні «хазяїн» у доброму гуморі (Гонч.); Клунки з прив'язаним до них казанчиком, що лежали осторонь на пісочку, запорошені чоботи й одіж свідчили, що то подорожні (Коцюб.)]; 3) (выражать что-либо) уст. свидетельствовать (Свідчу Вам, дорогий Добродію, свою повну симпатію і найсердечніші бажання здоров'я та сили (Коцюб.)]', 4) канц. свидетельствовать. свідчитися, -чуся, -чишся 1) призывать в свидетели (кого), брать в свидетели (кого); уст. свидетельствоваться [Джонатан: Ні! Свідчусь моїм життям: і я не краще жив (Л. Укр.)]; 2) страд, з. свидетельствоваться; ср. свідчити 4. свідчиця редк. свидетельница. свіжак, -ка разг. свежак [Ви, здається, свіжаки тут, не брали ще участі в наших грачиних війнах (Гонч.)]. свіженький ласк. разг. свеженький [Він [вовк] бажав М'ясця свіженького давненько (Гл.); — Югинко, принеси свіженької водиці! — гукнула мати в сіни {Ст.)]. свіжий свежий [Отаман возив рибу в Акерман і продавав її свіжою на базарі. На лимані не солили риби (Н.-Лев.); Квіти були свіжі й пишні (Козач.); Свіжий, дужий вітер віє (Мур.); Мені тепер сумно, я прагну розваги, Прошу тебе, свіжої рани не руш! (Л. Укр.); Вийняв [Аркадій Петрович] з шафи свіжу сорочку (Коцюб.); Хороша вона була, молода і свіжа, як ранок (Вовч.); — Товариші! — пролунав на диво свіжий і міцний, як вистояний, Саїдів голос (Ле); Почувши на лекції якусь нову, свіжу думку, він не міг всидіти на стільці (Гонч.); Серед свіжих газет і кількох листів [Оксана] помітила конверт з Ленінграда (Авт.); Пишу до Вас [О. Кобилян- ської] під свіжим вражінням од Вашої повісті «Земля» (Коцюб.); Так і жили тут [козаки], у трав'янім курені, свіжої людини не стрічаючи по кілька тижнів (Ільч.); Батько коні запріг свіжі й поїхав зараз (Вовч.)]; ~жа копійка разг. свежая копейка [За що продать, то продать, аби свіжа копійка! (приказка)]; не дуже ~жий не очень свежий; разг. не первой свежести; їж, поки рот свіж погов. ешь, пока рот свеж. свіжина 1) (прохлада) свежесть [У повітрі І несло холодком, свіжиною (Мирн.)]; 2) (о продуктах) свежьё; (о мясе разг. — ещё) свежатина, свежина, свеженина; спец. убоина [Ваші кабанчики їдять, аж за вухами лящить! Восени буде свіжина (Авт.)]. свіжити, -жить свежйть [Холодне повітря свіжило, весною пахло навкруги (Ле)]. сві житися, -житься редк. освежаться. свіжісінький (разг.), свіжіський (обл.) све- жёхонький (разг.) [У нього є різні переконання, так сказати, про запас. Одно зноситься, він собі байдуже, виймає друге, свіжісіньке (Фр.)І- свіжість, -жості свежесть [Свіжість така округи, і широта, й благодать, що не надихаєшся (Вовч.); Верба вражала всіх свіжістю свого листя (Сенч.); Поезія з-поміж усіх родів літератури передбачає., граничну точність, свіжість і лаконічність вислову (Нович.)]; не першої ~жості разг. не первой свежести [Власне, і це вже не першої свіжості — ранішні вісті, та коли кращого нічого нема, то спасибі й за це (Головко)]. свіжіський см. свіжісінький. свіжіти, -жію, -жієш и свіжішати, -шаю,. -шаеш 1) (становиться более свежим) свежеть [Од вітрів свіжіють небосхили (Дмитр.)]; 2) (обычно безл. — о погоде) свежеть [Стало свіжіти, з Дніпра потягнув вітрець (Вовч.); Надворі почало свіжішать (Н.-Лев.)]. свіжо нар. 1) свежо [Вже торкає [гармоніст] баси своєї незмінної трьохрядки. Вони звучать дзвінко і свіжо (Гур.); Журавлі кричать за далиною, свіжо так і мрійно так кругом... (Сос.)]; 2) (при глаголах и причастиях) разг. только что, недавно; при причастиях переводится ещё сложными словами, первая часть которых свёже, а вторая — соответствующее причастие [М и- к и т а: ..Ти знаєш, що я сватаю Одарку? Семен: Чув, чув! Оце ж свіжо вона мені хвалилась (Кроп.); Стежечки., були свіжо усипані сіяним піском (Мирн.); —О! тут копали, — думав він, наглянувши свіжо розкопану землю (Коцюб.)]. свіжовйбілений свежевыбеленный. свіжовйголений свежевыбритый [Походжав між ними [бійцями] свіжовйголений Денис Блаженко (Гонч.)]. свіжовидоєний свеженадоенный. свіжовйдрукований свежеотпечатанный [Бійці роздавали їм свіжовй друковані листівки, останні зведення Раділформбюро (Шер.)]. свіжовиструганий свежевыстроганный, свеже- выструганный [Зашурхотіла завіса, перед глядачами відкрилась свіжовистругана соснова сцена клубу (Збан.)]. свіжозораний свежевспаханный [Навкруги хороше запахло свіжозораною вогкою землею (Ст.)]. свіжозрубаний свежесрубленный [На кузові метлялось десятків зо два свіжозрубаних ялин (Козач.)]. свіжоморожений свежемороженый, свежезамороженный. свіжонадоєний свеженадоенный [Молоко згодовують молоднякові від цілком здорових |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)