сві 273 сві ~т, а невчёному тьма поел. ученье—свет, а неученье—тьма; не тіль- к и ~ту, що в вікні погов. не только свету, что в окошке или свет не клином сошёлся; см. ещё світло1 1; 2) (время перед восходом солнца) рассвет; (в некоторых выражениях разг. — ещё) свет; (яркая окраска горизонта перед восходом солнца) заря [Вже світ. З постелі встав я (Тич.); Ми йдемо, ранковий світ займається (Дор.)]; благословлятися на ^т см., благословлятися; до [самого біло- г о] «-'ту до [самого] рассвета; разг. до света (до свету) [До самого білого світу не втихала колотнеча (Мирн.)]; на ~т займатися см. займатися2 2; ні «-^т ні зоря см. зоря 2; о д <^ту д о ~ту от зарй до зарй [Чи збираються ще й досі Веселії гості Погуляти у старої, Погуляти просто. По-давньому, по-старому, Од світу до світу? (ПІевч.)]; перед г^том перед рассветом, под утро [Якось перед світом Раду вніс в хату побитого, скривавленого Гіцу (Коцюб.)]; скоро (редк. чуть) ~т разг. чуть (чем) свет [На другий день, скоре світ, зібралися звірі до походу (Фр.); Батрак вже його не застав. «Чуть світ він вже і поїхав», — сказав денщик (Квітка)]. «віт2 (род. світу, разг. світа) 1) (земной шар, окружающие люди) свет; (вселенная и всё существующее в ней — ещё) мир, поэз. уст. подсолнечная (сущ.) [Хмари то сходяться, то розходяться, обіймають світ тьмою (Мирн.); Світ вітає бойову славу і великий воєнний труд радянського народу (Смол.); Леніна заповіт має силу на весь світ (прислів'я)]; ^т замакітрився кому см. замакітритися; ~т за очі см. око1; ~т не без добрих людей поел, свет не без добрых людей; ^т не милий [ком у] жизни не рад [кто], опоетылел свет [кому] [Маруся: ..Мені світ не милий, радощі не милі, важка туга моє серце сушить (Мирн.)]; білий ~т см. білий 1; вийти у <-~т (о книге um. n.) выйти в свет [Книжка так хутко розійшлася, що я не встиг її купити'. Тепер вийде вона у світ другим виданням (Коцюб.)] ; випускати, випустити в ~т см. випускати 1; відколи (я к) ~т ~том испокон веку (веков) [Відколи світ світом не бувало того, щоб тільки одного [чоловіка] триматись (Коцюб.); Цехи — то для міст, для ремісників, а у нас по селах, як світ світом, цехів ніяких не бувало та й не буде (Фр.)]; з а- в'я зувати, зав'язати ~т кому см. зав'язувати 1; зводити, звести з <—'f у см. зводити 7; кінець ~ту см. кінець1 1; край ~ту (разг. світа) край света [їм [бурлакам] так допекли пани, що вони були ладні втекти од їх як можна далі, хоч на край світа (Н.-Лев.)]; народитися на ^т см. народжуватися 1; на чім (на чому) ^т стоїть разг. на чём свет стоит [Про себе Ткачук на чому світ стоїть кляв сусідські заздрісні очі (Збан.)]; не близький ~т см. близький 1; немає на <^>ті (об умершем) нет на свете [А й ш а: ..Хіба не все одно тепер для неї? Стара чи молода, бридка чи гарна була вона, коли за тебе йшла, —однаково ж її нема на світі (Л. Укр.)]; нізащо в «-^ті ни за что на свете; разг. ни в жизнь; фам. ни за какие коврижки [Р у ф і н: ..Я думав хоч тебе порятувати, упередивши... Прісцілла: Як? Мене саму?І ти міг думать — я на се пристану? Нізащо в світі! (Л. Ук]р.)]; ніколи в ~ті (н і в ~т) см. ніколи; Новий, Старий ~т Новый, Старый свет; нудить ~том хто см. нудити 2; піти у ~та, У ~тй 4разг. пойти по свету [— Піти б мені справді у евіта, — говорю якось Лукашеві, сміючись (Вовч.); Минуло два десятки год од того часу, як пішов в світи Микола (Н.-Лев.)]; подорож кругом (навколо) ~ту путешествие вокруг света; поки ~т (~та) [й] сонця вечно; книжн. до скончания века (мира); п у с т и- т и п о ~ту разг. пустить по миру; сторони ^ту см. сторона 1; такий ~т (далеко) [в] такую даль [Христина: ..А звідки ти, хлопчику? Хлопчик: Яз Головчинців. Христина: Бідне —такий світ перло проти ночі! (Вас.)]; той ~т разг. тот свет [Позводила [Пріська] на той світ аж трьох мужиків (Квітка)]; х о- дйти (їздити um. п.) по ~ту (п о ~тах, у <-~тах, ^тами) разг. ходить (ездить um. п.) по свету [Якби не та панщина, може б і мати ваша була б жива і я не тинявся б у світах більше двадцяти год (Н.-Лев.)]; цей (сей) г~т разг. этот свет [Чи вернеться він коли-небудь до неї, чи побачиться коли з нею на цім світі? (Н.-Лев.)]; 2) (отдельная область явлений, предметов; сфера жизни; человеческое общество) мир [Коли стародавній світ ішов до загибелі, стародавні релігії були переможені християнською релігією (Комун, ман.); В статті «Слов'янська солідарність чехів» Франко вказував, що., чехи зуміли встояти [у боротьбі проти німецької експансії] тільки завдяки тому, що почували за собою слов'янський світ (Вітчизна, 1956, б); О, дорогий мій! Я створю тобі світ, новий світ, нової мрії (Л. Укр.)]; рослинний г^т растительный мир; 3) (ограниченный круг людей, принадлежащих к привилегированным классам) до рев. свет [Треба до баронеси поїхати.. Вона поважна пані і має зв'язки в світі (Л. Укр.)]; вивозити, вивезти в ~т вывозить, вывезти в свет [Мама вивезе Юзю в світ (Л. Укр.)]; вищий ~т высший свет, высшее общество. світа геол. свита [Криворізька серія порід чітко ділиться на три світи: нижню, середню і верхню (Вісник АН УРСР, 1957, 1I світанковий рассветный; утренний; предрассветный [В світанкових присмерках скоро замайоріли крізь рідкі переліски високі вежі Варшави (Тулуб)]; ^>ва зоря утренняя заря [Зоре ж моя світанкова, Палай наді мною! (Мал.)]. 18-2225
|