Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сві 277 сві світлорозсіяння физ. светорассеяние. світло-русий светло-русый [На стежці знову показався світло-русий юнак (Цюпа)]. світлосигнал, -лу светосигнал. світлосигналізація светосигнализация. світлосигнальний светосигнальный. світлосила физ., фот. светосила. світло-сйній светло-синий [3 неприхованою цікавістю своїми світло-синіми, чистими очима подивився [Гнат] Іванові в обличчя (Чорн.)]. світло-сірий светло-серый [Вчителька вдягла найкращу свою світло-сіру сукню (Донч.)]. світлостійкий хим. светостойкий. світлостійкість, -кості хим. светостойкость. світлотехнік светотехник. світлотехніка светотехника. світлотехнічний светотехнический. світлотінь, -ні жив. светотень [Кінематограф перейняв у живопису його мистецтво композиції, перспективи, особливо світлотіні (Мист., 1956, 5); Зійшло сонце і дивними світлотінями оживило долину, дуби та в'язи, пригорок (Іван.)]. світлотіньовий жив. светотеневой. світлофільтр, -ра физ., фот. светофильтр [В атмосфері Марса утворюються хмари, що складаються з льодових кристалів. їх добре видно на фотографіях Марса, зроблених крізь сині світлофільтри (Рад. Укр., 1956, IX)]. світлофор, -ра светофор [Авто рушило і зиикло серед сотень інших машин десь за перехрестям, позначеним червоним і зеленим вогниками світлофора (Собко)]. світлофорний светофорный. світло-червоний светло-красный [3 бляхою на світло-червоному кожусі увалився здоровенний., староста (Ст.)]. світлочолий подз. со светлым челом [Вони були всі світлочолі, і мова їх була дзвінка (Сос.)]. світлочутливий фот. светочувствительный [Жінка-мати, як на світлочутливій пластинці, навіки відбилася зараз в уяві Храпкова (ЛеЯ- світлочутливість, -вості фот. светочувствительность. світлуватий светловатый. світляк, -ка энт. светляк [Літають світляки, мов золоті іскорки (Фр.); В темноті світляками горіли широкі й круглі очі ситого кота (Шиян)]. світляний 1) световой; чаще передаётся сочетанием определяемого сущ. с род. п. сущ. свет [По зелено-синім морю Світляні гуляють плями (Рил.); Спереду вже нишпорять по небу світляні мечі прожекторів (Шиян)', Ясно якось на душі під спокійним, широким світляним колом від абажура (Смол.)]; ~на смуга световая полоса, полоса света [Сяйнули, схрещуючись, дві світляні смуги (Гонч.)]; 2) редк. освещенный [Вітре теплий, брате мій, Чи твоя се мова? Чи на гірці світляній Так шумить діброва? (Фр.)]; 3) светящийся [Шестаков дивиться в темряві на свого годинника з світляним циферблатом (Гонч.)]. світлячок, -чка уменьш., ласк. энт. светлячок [Пахло сіно скошене зелене, Світлячки горіли поміж трав (Шп.)]. світний светящийся [Світні бактерії під дією ультразвуку втрачають властивість світитися (Наука і життя, 1956, 11)]. світнути и усилит, світонути, -ну, -непі редк. сверкнуть [Світнувши хижими очима, при- ложивсь [Морозенко] до теплих ще устоньків Пилипкових (Мирн.); Щось тріснуло, світонуло (Мирн.)]. світобудова мироздание (книжн.) [Вчені GPCP.. роблять у науці про світобудову відкриття, які є епохальними (Рад. Укр., 1950,^ III)]. світовий1 1) мировой [Велика промисловість створила світовий ринок, що його підготувало відкриття Америки (Комун, ман.); Ленін ще в роки першої світової війни розробив питання про можливість перемоги соціалізму в одній, окремо взятій, країні (Літ. газ., 1946, XI); Тепер близько 80 процентів світової виплавки сталі припадає на мартенівський переділ (Наука і життя, 1957, 1); Кортить прочитати газету, щоб бути в курсі світової політики (Янов.)]; rw?a скорбота лит. ист. мировая скорбь; з ~вйм ім'ям с мировым именем [Тімірязєв був ученим з світовим ім'ям (Осн. даре.)]; 2) уст. редк. общеизвестный [Прилащиться підлиза хоч до кого: солодкії слова Приманюють великого й малого, — То вже така дурниця світова (Гл.)]; 3) (свойственный обычной, будничной жизни) редк. житейский [Сідай же, будь ласка, та посидь, погомонимо про се да те світове (Барв.)]; <^>ва річ, г^ве діло дело житейское [Ю д а: ..3 сусідами в той час я позивався за спаш, за оранку — річ світова! (Л. Укр.)]; 4) редк. земной [— Ой, Химо, — промовляє [Катря], — як усе світове минає! І кохання, і радощі, і горе (Вовч.); Які хороші малюнки і людей з їх горем та болем, і природи з її світовою красою (Мирн.)]; 5) уст. мирской [— Не хочеться проміняти світові розкоші на чернечу службу — га? — Нічого, — кажу, — нічого, можна (Вовч.); Патрицій: Брате мій, ти напути на нашу віру жінку, тоді вона вже плакати не буде по марних світових розкошах (Л. Укр.)]; 6) (принадлежащий к высшему обществу; отвечающий требованиям этикета) дорев. редк. светский [Бендер, як світовий чоловік, поскладав усім визначним людям міста Б. візити (Мак.)]. світовий2 1) рассветный, предрассветный [Тьма на морі. Не біліє ще й смужка в далекім просторі. Найчорніше на світі — се дощ світовий. День непевний, тремтячий встає, боязкий. Мов дитина, зоря, на- рождаючись, плаче (перекл. Л. Українки)]; ~ва зоря (зірниця, зоряниця) [утренняя] заря; поэз. уст. денница [За цілий довгий літній день, од світової зорі до вечірньої, спини не розгинаючи, тільки двадцять скопів і заробила [Мотря]!.. (Мирн.); Молоденькі [козаки], як зоряниця ранкова світова (Вовч.)]; ер. світ1 2; 2) редк. световой; чаще передаётся |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)