Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сві 278 сві сочетанием определяемого сугц. с род п. сущ. свет; промінь <-~вйй луч света [Часом ясний промінь світовий Не видко через порох шляховий... (Л. Укр.)]\ см. ещё світляний 1. світовідчування мироощущение [Соціалістична епоха сформувала нову людину, цілісну і цілеспрямовану, без роздвоєного світовідчування (Вітчизна, 1958, 8)]. світовідчуття мироощущение [П'єса О. Корнійчука [«Платон Кречет»] дала можливість Художньому театрові створити жит- тєстверджуючу виставу, виразити в ній нове, оптимістичне світовідчуття (Мист., 1955, 3)]. світогляд, -ду мировоззрение; миросозерцание, миропонимание [Я швидко переконався, що якогось., ясного світогляду у Лімбаха не було (Фр.)\ Світогляд Володі Кримського став значно ширший (Ле)]', марксйстськ о-л енінський ~д марксистско-ленинское мировоззрение. світоглядний мировоззренческий [Гнаний царським урядом, Міцкевич був гостинно й ласкаво прийнятий передовою російською інтелігенцією, і спілкування з нею набагато поширило його світоглядні обрЩРил.)]. Світозар, -ра Светозар. Світозара Светозара. світозорий поэз. светозарный [С і н о н: Тепер либонь ті світозорі очі сльозою пойнялись (Л. Укр.)]. світок1 (род. світку, разг. світка) уменьш., ласк, от світ1 [Ой уставай же, мій миленький, — ой вже надворі світок біленький (Чуб.)]\ світку! а) (ласкательное обращение) фольк. свет [мой]!; светик!; б) (восклицание, выражающее изумление) батюшки мой!, батюшки (матушки) свёты! [Намиста несуть до Ксені, світку! Молодий голубить, як лебідку (Мал.)]. світок2, -тку уменьш., ласк, от світ2 1 [— Така віхола крутить, що світку не видно, .. — оповідав ґазда сусідам (Коцюб.)]. світом нар. на рассвете [Щовечора [до Марини] ходив [Грицько], а світом вертавсь (Вовч.); У візника довідалась [Тася], що назад поїзд — світом (Вас.)]. світоносний поэз. светоносный іСлава сонцю молодому В світоносній вишині! (Рил.)]. світонути см. сві тнути. світонько уменьш., ласк, от світ2 1 [— Ой, горенько мені на світоньку, — мовляє, — За що мене так доля зневажає? (Г.-Арт.); Як його в світоньку з малими діточками прожити? (Мирн.)]. світопреставлення рел., перен. разг. светопреставление [А надворі світопреставлення — цілий день буря грає і дощ лупить! (Л. Укр.)]. світорозуміння миропонимание ІВ російській літературі першої половини XVIII ст. матеріалістичне світорозуміння виявилося найяскравіше у Ломоносова (Іст. укр. літ.)]. світоспоглядання миросозерцание. світосприймання, світосприйняття мировосприятие [Як письменника-реаліста, Мирного особливо цікавив процес формування людини, її світосприймання під впливом оточуючого соціального середовища (Рад. літер., 1955, 18)', Ранні твори поета [П. Тичини] свідчать про матеріалістичну, атеїстичну основу його світосприйняття (Рад. літер., 1958, 1)]. світосяйний поэз. светозарный, лучезарный [Прощай же, наш друже! Тебе не забуде Велика радянська сім'я, У вдячних серцях зберігатимуть люди Твоє світосяйне ім'я! (Рил.)]. світоч 1) (факел) уст. светоч; поэз. уст. пламенник [Я бачу, горді велетні, твої [землі] синове, — Одвічне плем'я, — повстають з безодні. Червоні світочі в руках палають (Л. Укр.)]; 2) перен. светоч; поэз. светильник [Сяє світоч ленінської мислі По., земних материках (Мал.)', Наша Батьківщина — світоч передової культури й прогресу (Рад. Укр., 1951, VIII)]. світочок, -чка уменьш., ласк, от світ2 1 [Ой, вийду я на шпилечок, Та гляну я на світочок: Ой, світе мій ясний, світе мій прекрасний! (народна пісня)]', світочку [мій]! (для выражения изумления) батюшки мой!, батюшки (матушки) свёты! [Як прийшла я в сахарню, світочку мій! Кругом мене обступили хлопці: зачіпають та бровами моргають (Н.-Лев.)]; н і в ~чку (в значении нар.) разг. ни в жизнь [Щоб там посвариться з ким, як другі, то ні в світочку! (Вовч.)]. світський 1) светский; (связанный с обыденной, «земной» жизнью) уст. мирской [Шкільна політика у робітників усіх націй єдина: свобода рідної мови, демократична і с в і т- ська школа (Ленін)', Те, що вона була «з духовних», — прищепило їй певну повагу до людей не з світського стану (Коцюб.)]', 2) (свойственный, принадлежащий высгиему обществу) дорев. светский [В авторській розповіді, в ліричних відступах Іпоеми «Слепая»] Шевченко давав широкі узагальнення, викривав розбещеність світської черні, що ламала й калічила душу, людини (Кир.)]. світськість, -кості светскость. Ср. світський 2. світун, -на обл. см. світляк. свіча 1) свеча, свечка [Грубі свічі тихо топились, опливаючи воском, неначе сльозами (Коцюб.); Вже білі свічі на каштанах зелений травень засвітив (Сос.)]', 2) техн., спорт, и пр. свеча, свечка [Толя раптом підкинув м'яч, підстрибнув і таку свічу вдарив, що у мене й картуз звалився з голови (Ряб.)]. свічадо уст., поэз. зеркало [Пані сиділа в своїй кімнаті перед свічадом, заплітала довгу чорну косу (Іван.)]. свічар, -ря, свічарник, свічкар, -ря спец. свечник. свічарня, свічкарня свечной завод [В Ковань- ка згоріли свічкарні, і він трохи не збанкрутував (Н.-Лев.)]. свічення свечение. свічечка, свіченька уменьш., ласк, свечечка, свеченька [Маріора поралась ще при світлі воскової свічечки біля мисника (Коцюб.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)