Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 607):
Попередня 
Наступна

сві 278 сві
сочетанием определяемого сугц. с род п.
сущ. свет; промінь <-~вйй луч света
[Часом ясний промінь світовий Не видко
через порох шляховий... (Л. Укр.)]\ см.
ещё світляний 1.
світовідчування мироощущение
[Соціалістична епоха сформувала нову людину, цілісну
і цілеспрямовану, без роздвоєного
світовідчування (Вітчизна, 1958, 8)].
світовідчуття мироощущение [П'єса О.
Корнійчука [«Платон Кречет»] дала
можливість Художньому театрові створити жит-
тєстверджуючу виставу, виразити в ній
нове, оптимістичне світовідчуття (Мист.,
1955, 3)].
світогляд, -ду мировоззрение;
миросозерцание, миропонимание [Я швидко
переконався, що якогось., ясного світогляду у
Лімбаха не було (Фр.)\ Світогляд Володі
Кримського став значно ширший (Ле)]',
марксйстськ о-л енінський ~д
марксистско-ленинское мировоззрение.
світоглядний мировоззренческий [Гнаний
царським урядом, Міцкевич був гостинно й
ласкаво прийнятий передовою російською
інтелігенцією, і спілкування з нею
набагато поширило його світоглядні обрЩРил.)].
Світозар, -ра Светозар.
Світозара Светозара.
світозорий поэз. светозарный [С і н о н:
Тепер либонь ті світозорі очі сльозою
пойнялись (Л. Укр.)].
світок1 (род. світку, разг. світка) уменьш.,
ласк, от світ1 [Ой уставай же, мій
миленький, — ой вже надворі світок біленький
(Чуб.)]\ світку! а) (ласкательное обращение)
фольк. свет [мой]!; светик!; б)
(восклицание, выражающее изумление) батюшки
мой!, батюшки (матушки) свёты! [Намиста
несуть до Ксені, світку! Молодий
голубить, як лебідку (Мал.)].
світок2, -тку уменьш., ласк, от світ2 1
[— Така віхола крутить, що світку не
видно, .. — оповідав ґазда сусідам
(Коцюб.)].
світом нар. на рассвете [Щовечора [до
Марини] ходив [Грицько], а світом вертавсь
(Вовч.); У візника довідалась [Тася], що
назад поїзд — світом (Вас.)].
світоносний поэз. светоносный іСлава сонцю
молодому В світоносній вишині! (Рил.)].
світонути см. сві тнути.
світонько уменьш., ласк, от світ2 1 [— Ой,
горенько мені на світоньку, — мовляє, —
За що мене так доля зневажає? (Г.-Арт.);
Як його в світоньку з малими діточками
прожити? (Мирн.)].
світопреставлення рел., перен. разг.
светопреставление [А надворі
світопреставлення — цілий день буря грає і дощ лупить!
(Л. Укр.)].
світорозуміння миропонимание ІВ російській
літературі першої половини XVIII ст.
матеріалістичне світорозуміння виявилося
найяскравіше у Ломоносова (Іст. укр. літ.)].
світоспоглядання миросозерцание.
світосприймання, світосприйняття
мировосприятие [Як письменника-реаліста,
Мирного особливо цікавив процес формування
людини, її світосприймання під впливом
оточуючого соціального середовища (Рад.
літер., 1955, 18)', Ранні твори поета [П.
Тичини] свідчать про матеріалістичну,
атеїстичну основу його світосприйняття (Рад.
літер., 1958, 1)].
світосяйний поэз. светозарный, лучезарный
[Прощай же, наш друже! Тебе не забуде
Велика радянська сім'я, У вдячних
серцях зберігатимуть люди Твоє світосяйне
ім'я! (Рил.)].
світоч 1) (факел) уст. светоч; поэз. уст.
пламенник [Я бачу, горді велетні, твої [землі]
синове, — Одвічне плем'я, — повстають з
безодні. Червоні світочі в руках палають
(Л. Укр.)]; 2) перен. светоч; поэз.
светильник [Сяє світоч ленінської мислі По.,
земних материках (Мал.)', Наша
Батьківщина — світоч передової культури й прогресу
(Рад. Укр., 1951, VIII)].
світочок, -чка уменьш., ласк, от світ2 1
[Ой, вийду я на шпилечок, Та гляну я на
світочок: Ой, світе мій ясний, світе мій
прекрасний! (народна пісня)]', світочку
[мій]! (для выражения изумления) батюшки
мой!, батюшки (матушки) свёты! [Як
прийшла я в сахарню, світочку мій! Кругом
мене обступили хлопці: зачіпають та
бровами моргають (Н.-Лев.)]; н і в ~чку
(в значении нар.) разг. ни в жизнь [Щоб там
посвариться з ким, як другі, то ні в
світочку! (Вовч.)].
світський 1) светский; (связанный с обыденной,
«земной» жизнью) уст. мирской [Шкільна
політика у робітників усіх націй єдина:
свобода рідної мови, демократична і с в і т-
ська школа (Ленін)', Те, що вона була
«з духовних», — прищепило їй певну
повагу до людей не з світського стану
(Коцюб.)]', 2) (свойственный, принадлежащий
высгиему обществу) дорев. светский [В
авторській розповіді, в ліричних відступах
Іпоеми «Слепая»] Шевченко давав широкі
узагальнення, викривав розбещеність
світської черні, що ламала й калічила душу,
людини (Кир.)].
світськість, -кості светскость. Ср.
світський 2.
світун, -на обл. см. світляк.
свіча 1) свеча, свечка [Грубі свічі тихо
топились, опливаючи воском, неначе сльозами
(Коцюб.); Вже білі свічі на каштанах
зелений травень засвітив (Сос.)]', 2) техн.,
спорт, и пр. свеча, свечка [Толя раптом
підкинув м'яч, підстрибнув і таку свічу
вдарив, що у мене й картуз звалився з
голови (Ряб.)].
свічадо уст., поэз. зеркало [Пані сиділа в
своїй кімнаті перед свічадом, заплітала
довгу чорну косу (Іван.)].
свічар, -ря, свічарник, свічкар, -ря спец.
свечник.
свічарня, свічкарня свечной завод [В Ковань-
ка згоріли свічкарні, і він трохи не
збанкрутував (Н.-Лев.)].
свічення свечение.
свічечка, свіченька уменьш., ласк, свечечка,
свеченька [Маріора поралась ще при світлі
воскової свічечки біля мисника (Коцюб.)].

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)