Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сві свічка 1) свеча, свечка [У хаті свічка горить. Хазяїн шиє (Вовч.); Осінь танула, як воскова свічка (Коцюб.); В той 1941 рік весна запалила на київських каштанах ще небаченої краси свічки (Риб.)]; з ~кою [удень, серед дня] не знайдеш (не можна знайти) разг. днём с огнём не найдёшь [Заховав так, що й з свічкою не знайдеш! (приказка)', Були такі древні, такі старі [живопис і різьба у церкві].., котрих вже не можна знайти на Україні і з свічкою серед дня (Н.-Лев.)]; ні богові г^ка, ні чортові кочерга (ладан) погов. ни богу свечка, ни чёрту кочерга; 2) техн., спорт, и пр. свеча, свечка [Доки Павловський колупається в моторі, протираючи свічки, ми теж чепуримо себе, зчищаємо з ніг багнюку (Гонч.); Юрко., прийняв м'яча і сильно вдарив, пославши в небо чудову свічку (Куч.)]; запальна ~ка см. запальний 1. свічкар см. свічар. свічкарня см. свічарня. свічковий свечной [Багато промислових підприємств — суконних, свічкових, скляних, дзеркальних, шкіряних.. — заснували у своїх маєтках гетьман К. Разумовський і П. Румянцев (lern. Укр. РСР)]. свічний свечной [Свічну фабрику дума заводити [Яків] (Мири.)]. свічник, -ка подсвечник [Блимають свічки в мідних високих свічниках (Риб.)]. свіязь, -зі ори. свиязь, свияга [Жирують табуни крижнів, свіязів (Коп.)]. свобідний, (реже — в значении: независимый) свободний свободный [Себе я чую сильним і свобідним, Мов той, що вирвався з тюрми на світ (Фр.); Радісно нам стало — Так ще не бувало, Бо Західна Україна Свобідною стала! (народна пісня); Розкріпа- чений народ, спробувавши смак волі, розгорнув свої крила, показав, на що здатний народ, якщо він справді свободний (Чаб.)]. свобідно 1) нар. разг. свободно [її туге тіло, що не знало ще материнства, свобідно і гордо пливло в молодих травах (Коцюб.)]; 2) (в значении сказуемого) редк. легко [На серці було любо, свобідно та радісно (Фр.)]. свобода свобода [В твоїх руках тепер, народе, Твоя судьба, твій рівний шлях, Бо світоч гордої свободи Палає у твоїх руках (Рил.)]; ^да волі филос. свобода воли; ~да морів полит, свобода морей; ~да совісті полит, свобода совести [3 метою забезпечення за громадянами свободи совісті церкву в Українській РСР відокремлено від держави і державу від церкви (Конст. У РСР)]; демократичні ~ди полит, демократические свободы. Свобода (имя) Свобода. свободний см. свобідний. свободолюб, свободолюбець, -бця свободолюбец [Свободолюби — що й казать, Свободу бідну захищать Приїхали з-за океану (Павл.); Показово, що саме література соціалістичного реалізму продовжує розвивати образ великого свободолюбця [Прометея] (Рад. літер., 1957, 2)]. сво свободолюбний свободолюбивый [Грузія причарувала поета, як причаровувала вона своєю природою, вдачею свого свободолюбного, рицарського й широкого народу вже не одне покоління поетів (Пере.)]. свободолюбність, -ності свободолюбие [Ніцца! Вже через те, що це місто народило і зростило такого народного велетня, як Джузеппе Гарібальді, Лужінський ще під час перших своїх відвідин повірив у його свободолюбність (Ле)]. свободолюбство свободолюбие [Український народ, як про це свідчать пісні та перекази, ..пишається свободолюбством своїх предків (Літ. газ., 1958, VIII)]. свободомислячий свободомыслящий [У роки столипінської реакції, в жорстоких умовах придушення всього свободомислячого, Горький створює п'єсу 1«Останні»] про те, як рушиться підгнилий трон російської монархії (Бучма)]. своєволя редк. своеволие, своевольство [І ваша злая своєволя Сама скупається, сама В своїй же крові (Шевч.)]. своєвольний редк. своевольный. своєкорисливий своекорыстный (книжн.) [Своєкорислива політика князів і бояр, загострення міжусобної боротьби на Русі, роздроблення Київської держави, ослаблення Києва і влади київського князя — все це давало половцям можливість безперешкодно нападати на Руську землю, розоряти і грабувати її (Іст. укр. літ.)]. своєкорисливість, -вості, своєкористя своекорыстность (книжн.), своекорыстие (книжн.) [В комунізм люди повинні прийти звільненими від приватновласницьких звичок, від егоїзму, своєкорисливості — від усього того, що заважає людям жити по- комуністичному (Літ. газ., 1959, IX)]. своєкорисливо нар. своекорыстно (книжн.). своєкористя см. своєкорисливість. своєкоштний уст. своекоштный. своєкоштник разг. уст. своекоштный ученик; своекоштный студент [Зібралось нас вісім чоловіка своєкоштників на квартиру до одного столяра (Свидн.)]. своєрідний своеобразный, своеобычный; (иногда — ещё) своего рода [На фоні лісу де- не-де проглядали скелясті урвища, надаючи дикому краєвидові своєрідної краси (Трубл.); У нас радіо стало своєрідним університетом (Літ. газ., 1951, V)]. своєрідність, -ності своеобразие, своеобразность, своеобычие, своеобычность [Багато своєрідності в справі соціалістичного будівництва вносить Китайська Народна Республіка (Матер. XX з. КПРС)]. своєрідно нар. своеобразно [Як на чужоземця, українською мовою Петушек говорив цілком пристойно, лише своєрідно інтонував речення (Шовк.)]. своєумець, -мця, своєум своевольник (разг.), самовольник (разг.), своенравный (сущ.) [Н е- рей: ..Хоч своєум і напита біди, Держиться він свого ума завжди (перекл. Лукаша)]. своєумка своевольница; самовольница; своенравная [Така вона своєумка непокірлива І (Вовч.)]. Ср. своєумець. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)