рак 14 рам ракліст спец. раклист. раклб вулъг. ракло [Палашка: ..Казала я Химці: не вір раклові (Мири.)]. рак-неборак (род. рака-пеборака) фолък. бедняга, бедняжка, горемыка [Пішов зайчик, сів під дубком та й знову плаче. Коли це лізе рак-неборак та й питається: — Чого ти, зайчику-побігайчику, плачеш? {народна казка)]. раковйдний ракообразный. раковин1 раковый, рачий [Почуваю себе добре, хоч вчорашній обід був для мене незвичайним: сардини, балик, мариновані карасі, раковий холодець (Коцюб.)]; ер. рак1; «-^ві шийки бот. (Polygonum bistorta L.) раковые шейки, змеевик [Коли невірний вогник освітив низьку, врослу в грунт хатину, скрізь у очі полізло різне зілля: копитник і ракова шийка, ..деревій і ромен, хвощ і дивина (Ст.)]. раковий2 раковый [Вивчення функціональних змін вищих відділів центральної нервової системи в процесі розвитку ракової хвороби являє безсумнівний інтерес (Мед. ж., 1953, XXIII, 4)]; ~ва пухлина раковая опухоль. Ср. рак2. раковина 1) раковина [Стукнула щітка вби- ральниці об підлогу, гримнуло відро об раковину, і в порожнє, лунке залізо дзвінко задзюрчав струмінь води (Смол.); Кров шумувала в ушах, як море в раковині (Тулуб)]; вушна ~на анат. ушная раковина; 2) спец, раковина. раковинка з/женъш., ласк. разг. раковинка [Щоки Яркіна пунцово, як у дівчини, зашарі- лися, маленькі раковинки вух набрякли від крові (перекл. з Мальцева)]. Ср. раковина 1. раковистий раковистый. раком нар. разг. на четвереньках, на карачках [Не всім туди раком лізти, де зозуля кує (Ном.)]; ставати, стати г^м разг. становиться, стать раком (на четвереньки, на карачки) [3 Мессіни до Неаполя гойдало нас страшенно.., ніхто нічого не їв, тільки я та один грек, та ще капітани, як добрі моряки, почували себе чудесно, їли і гуляли, хоч доводилось і раком ставати на пароходній палубі (Коцюб.)]. ракоподібний ракообразный. ракоподібні, -них сущ. зоол. ракообразные. ракоскорпіон, (обычно мн. ч.) ракоскорпіони, -нів зоол. ракоскорпион, ракоскорпионы. ракостійкий ракоустойчивый [Для підвищення врожайності картоплі велике значення має поширення кращих ракостійких сортів (Колг. Укр., 1956, 4)]. ракотиця см. ратиця. ракурс, -су фот., кин. и пр. ракурс [Примруживши очі, вдивлявся [Роман Петрович] в обличчя, потім знову всідався на пеньок і знову креслив дівочу голову, але вже в іншому ракурсі (Козач.)]. ракушка ракушка [Та що я? Краб, ракушка чи медуза, Якою сивий грається прибій? Крізь книжні стоси видершися, муза Тут поламає розпорядок мій? (Рил.)]. ракушник, -ка обл. ракушечник, ракушник, ракуша [Курінь Птахи нічим не відрізнявся від усіх рибальських мазанок. Складений з ракушняка, критий толем і старою жерстю, він мав два віконечка (Смол.)]. ракша орн. ракша; разг. сизоворонка; обл. сиворонка [Блакитна ракша з верхівки високого дуба милується своїм райдужним відбитком у ясному плесі (Донч.)]. ралёць, -льця уст. подарок; (реже) приношение при поздравлении, подношение при поздравлении [Умирає... А я ж їй і весільний ралець приготував (Ільч.); А щоб котра [думка] не полетіла, приборкали усім їм крила — тепер буянню їх кінець! — Ніжки докупи пов'язавши, у кошик гарно повкладавши, несуть співцеві на ралець (Л. Укр.)]; іти (ходити) на ~ць идти с поздравлением и подарками [Взяла [Венера] очіпок грезетовий.., пішла к Зе- весу на ралець (Котл.)]. ралити, -лю, -лиш обл. уст. пахать ралом; (реже) перепахивать поле после вспашки на зябь [Впродовж орали і ралили впродовж, груддя не розробили, рівчаків наробили, огріхів, мілко орали... (Горд.)]. рало с.-х. уст. рало [Де машина походила — там пшениця уродила, а де рала волочили— там бур'яни зародили (прислів'я); Т і р- ца: Розкуй меча на рало. Час настав (Л. Укр.)]. ральце уменьги. от рало [Оце виїде, — сонце підіб'ється, розсіє на стерню, коровча- тами пошкрябає ральцем, в одну борону заволоче — роди, боже, як хоч! (Головко)]. рама 1) рама [Буйно зеленіла під скляними рамами парникова розсада капусти і помідорів (Шиян); На стіні у золотих рамах висіло здоровенне дзеркало (Мирн.); На скелях стояла жінка з блідим обличчям в золотій рамі волосся (Коцюб.)]; вікон- н а ^ма оконная рама; спец. оконный переплёт, оконница [Раптом т-ррах!.. трах!.. Віконна рама затремтіла, і всі шибки дико задеренчали (Коцюб.)]; 2) техн. рама [Схожа на дуло великої гармати труба із скреготом і вищанням сунулась по рейках і плавно скочувалась на раму причепа (перекл. з Ажаева)]. рамазан, -ну рел. рамазан. рамбулье нескл. сущ. м. р. с.-х. рамбулье [В мене вівці не прості, а рамбулье (Ст.)]. рамёно, (обычно мн. ч.) рамена, -мен поэз. уст. рамена (мн. ч.) [Вона довірливо сперлась на його рамено (Коб.); Уже тополі гордовиті, 3 рамен стрясаючи імлу, Радіють ранкові й теплу (Рил.)]; «-^ном стати до ^на арх. плечом к плечу. рамень, -ні обл. рамень, раменье. рамі нескл. сущ. ср. р. бот. (Boehmeria) рами. раміфікація спец. рамификация. рамка 1) рамка [Фото висіло в темній рамці (Скляр.); Навколо неї було ще досить неба весняного в тій рамці кам'яній (Л. Укр.)]; 2) (обычно мн. ч. перен.: рамки, -мок) рамки [Соціалізм вийшов за рамки однієї країни і перетворився у світову систему (Іст. КПРС)]\ О ввести в г^ки о п о в і да н н я
|