Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
рам 15 ран ряд описів ввести в рамки рассказа ряд описаний; вийти з г^мок, вийти за г^ки выйти за рамки [Буржуазна революція є така революція, яка не виходить з рамок буржуазного, тобто капіталістичного суспільно - економічного ладу (Ленін)]', р о злп й р и т и ~ки расширить рамки, раздвинуть границы [Наявність нових слів у творах Старицького пояснюється тим, що виступив він у літературі за нової доби, коли виникла особливо гостра потреба розширити рамки поетичної мови (Іст. укр. літ.)]; 3) радио рамка, рамочная антенна. рамковий, разг. рамочний рамочный [Тепер на пасіках застосовуються рамкові вулики двох типів — вертикальні (стояки) і горизонтальні (лежаки) {Коле, вироби, ен- цикл.)]. рамний рамный. рамник спец. рамочник. рамолі нескл. сущ. м. р. рамолй. рамблік рамолик. рамооборот, -ту с.-х. рамооборот. рамочка уменьш. рамочка [Морж: ..Я вам рамочку зробив для вашої великої фотографії... (Корн.)]. рамочний см. рамковий. рампа театр., техн. рампа [Передо мною, через залу, на кону, в світлі рампи стояла Наталка Полтавка (Смол.); Біля високої рампи зупинилося кілька вагонів. Почалося їх розвантаження (Веч. Київ, 1957, ШI рамс карт. рамс. рамтя см. рам'я1. рамці, -ців, рамця разг. рамки [Близько будинку пролітають трамваї, виблискуючи райдугами скла в золотих рамцях (Мик.)\ Над очима [Килини] чорні бровенята дугами послалися, мов бархатні рамця зверху ясні очі оточили (Мирн.)]; см. ещё рямці/ рам'я1, редк. рамтя (ветхая одежда) рубище; (только о рваной одежде — ещё) лохмотья, разг. отрепье [Не світило тепер дрантя та рам'я на старих плечах: воно пішло на ганчірки, а Мотря в усьому новому ходила (Мирн.)', Тірца: ..Нагрій і нагодуй, щоб не квилило коло сухих грудей твоє дитя, щоб не тремтіло з холоду під рам'ям (Л. Укр.)]. рам'я2 арх. плечо, плечи [Вольф стрепенувся, зирнув незначно довкола і стиснув Германа за рам'я (Фр.); Вона мовчки зносила ті любощі, й лише голова її опадала чимраз, то глибше на його рам'я (Коб.)]. рана рана; (только прям. — ещё) ранение [Соломія напоїла Остапа, оглянула й обмила його рану (Коцюб.); І куди я не погляну, І про віщо не згадаю, — Рідне місто, твою рану Я в своєму серці маю (Нагн.)]. ранг, -гу ранг [В унтер-офіцера ІИілінга завжди товариський тон в розмові з солдатами і зовсім немає тієї дурнуватої пихи, яка особливо властива офіцерам нижчого рангу (Кол.)]; капітан першого *~гу мор. капитан первого ранга. ранговий ранговый; ~ві землі ист. ранговые земли [У свою чергу Хмельницький, а потім і наступні гетьмани роздавали землі по рангу генеральній і полковій козацькій старшині. Оскільки в перші роки після визвольної війни користування ранговими землями мало тид;часовий характер (до кінця служби), то й існував термін «державці» (Іст. Укр. РСР)]. рангоут, -ту мор. рангоут. рангоутний мор. рангоутный. Рангун Рангун. рандеву нескл. сущ. ср. р. разг. гиутл. рандеву [Щоб скоротити це непотрібне рандеву, він пішов швидше (Шовк.)]. ранений 1) прич. раненный; 2) прил. разг. раненый [На перон помалу на милицях, з забинтованою головою вийшов ранений солдат (Корн.)]; 3) (род. раненого) сущ. раненый [Стара циганка віджила, коли принесли раненого (Коцюб.)]. ранёнький разг. [очень] ранний [Оре наймит, оре бідний Із стареньким дідом... Нема його господині 3 раненьким обідом (народна пісня)]. раненько нар. разг. раненько; (несколько рано) рановато; (как можно раньше) пораньше [У недільку раненько Збиралася громадонька (Шевч.); Приїдьте раненько, то я скажу кожному, що й як хто має говорити (Фр.)]. ранёсенький разг. [очень] ранний; р а н- к о м ^ким разг. ранним утром, раным- рано [Чи хто з вас, діточки, доїздив рідненького містечка коли-небудь ранком ранесеньким до рідненької селитьби (Вовч.)]. ранесенько, ранісінько нар. разг. ранёхонько, ранёшенько, очень рано, ранним утром, раным-рано [Вчора ранесенько — прокинулися, вже її нема! Усе своє покинула, пішла! (Вовч.); Гапка ще рано сказала мені, що він був тут ранісінько (Фр.)]. ранет, ренет, ренета сад. ранет, ренет [Зніми золоте павутиння з туманного скла, щоб в імлі розглядів я ніжне тремтіння ра- нетівна тонкім гіллі (Мур.); Вона підійшла до столу, де стояла тарілка з яблуками, і вибрала собі запашну ренету (Донч.)]. ранетовии, ренетовий сад. ранетовый, рене- ТОВЫЙ. ранець, -нця ранец [За плечима в його теліпався ранець та торбина з сухарями (Н.-Лев.)]. ранжир, -ру воен., перен. ранжир [Микола Дмитрович вишикував спортсменок за ранжиром і з подивом відзначив, що Ярина не опинилась на лівому фланзі (Собко)]; підвести під один ^р равг. подвести под один ранжир; п о ^ру разг. по ранжиру. ранимий редк. ранимый. ранити, -ню, -ниш ранить [Часами тільки бомба огнева Могильну тишу розбивала гучно І всіх навколо ранила скалками (Л. Укр.); Раїса чула в серці гостру й холодну крицю. Та криця різала її, ранила серце, доводила до розпуки (Коцюб.)]. ранісінько см. ранесенько. раніш, раніше 1) нар. раньше, ранее; (сна- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)