Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 607):
Попередня 
Наступна

сер 291 сер
кусував свої тонкі, безкровні губи (Фр.)].
Ср. сердитий.
сердито 1) нар. сердито; зло, рассерженно, раз-
гнёванно,гнёвно [Бариня сердито.,
подивилася на нежданих кумів (Мирн.); В хаті
було тихо. Сичав сердито самовар (Риб.)]; ср.
сердитий; 2) (в значении сказуемого): мені
«"^то зробилось (стало) безл. разг%
я рассердился, я разозлился; безл. меня
взяло зло, меня разобрало зло [Та й
сердито ж зробилось мені (Тесл.); Коли ж вона
вийняла з кишені шматочок засушеного
бублика і хруснула зубами так, що луна в
гаю покотилась, — мені стало сердито
{Вас.)].
сердоболець, -льця разг. сердобольный (сущ.)
[Яку копійку не кинуть йому сердобольці
в шапку — до корчми несе (Бурл.)].
сердобольний разг. сердобольный [Мене
провела жалісним поглядом сердобольна тьотя
Ліда (Збан.)].
сердолік, -ку мин. сердолик [Люстра у формі
обруча з підвішеними до неї на ланцюжках
олійними каганцями з рожевого сердоліку
тьмяно освітлювала його [намет] (Тулуб)].
сердоліковий мин. сердоликовый [На
скатерці, як дві квітки на піску, лежали
сердолікові сережки (Панч)].
сердюк, -ка ист. сердюк [Відблиск зір Вже
лився на гетьманський двір, І
стишено, віддалеки Перегукались сердюки
(Бажан)].
сердяга редк. см. сердега.
серебро редк. см. срібло.
серед предл. с род. п. среди, средь (кого,
чего), разг. уст. середи, середь (кого, чего);
(в числе других — ещё) между (кем, чем);
(в центре — ещё) посреди, посредине,
посередине (чего) [Серед троянок рух,
зітхання, декотрі втирають сльози (Л. Укр.)\
Стояв високий Дуб серед долини І
гордовито всюди поглядав (Гл.)]; ^д білого
дня см. білий 1; ~д друзів средй
друзей, в кругу друзей; ~д тиші
(темноти um. п.) в тишй, в тишине (в темноте
um. n.) [Серед великої тиші чулось тільки,
як шелестіли листочки (Коцюб.); Серед
тії темноти, неначе сови, перегукувалися
дочка й мати (Мирн.)].
середа среда [В середу знали, що се буде
в четвер (Коцюб.)]; скривився, як
~да на п'я т н и ц ю см. п'ятниця.
середвідомчий межведомственный,
междуведомственный.
Середземне море Средиземное море.
середземноморський средиземноморский.
Середземномор'я Средиземноморье.
середина 1) середина, средина [Блискавки
бігли з різних сторін до середини неба
(Фр.)\ Середина XX століття ознаменована
величезної ваги подіями в науці (Наука і
життя, 1956, 8); Не шукай ніколи
середини, Друзям вір, а ворога пали! (Павл.)];
золота г^на перен. золотая середина;
2) (пространство внутри чего-либо)
внутренность; разг. серёдка; (органы,
расположенные в брюшной и грудной полости)
внутренности (мн. ч.); (в стволе дерева —
обычно) сердцевина [Десь високо, під
небом, в п'ятиповерховім будинку,
завалилась тільки передня стіна, і середина
хати стояла одкрита, немов на сцені
(Коцюб.); Знайшов [Тодір] біля Синяви свою
худобину з виїденою серединою (Ст.); Так
гниє деревина на корені: уже й віти її
посохли, і середина випала, а вона все стоїть
(Мирн.)]; в ~ні внутри; разг. в серёдке
[Гнат зрозумів усе і враз почув, що в
середині в його щось обірвалось, кров
попливла з тіла, і він похолов, як мрець
(Коцюб.)].
серединка уменъш. серединка; разг. серёдка
[Розділили її [тараню] не надвоє, а натроє.
Василеві дали від голови, Грицько узяв
серединку, а Івасеві достався хвостик
(Мирн.)].
серединний серединный, срединный.
середкласовий внутриклассовый.
середнє нар. редк. средне; посредственно
[Живеться тут., так собі, середнє (Л. Укр.)];
см. ещё серёдньо.
серёдник техн., тип. средник.
середній средний, уст. середини; (невысокий
по качеству, заурядный — ещё)
посредственный [Якийсь час сцена порожня, далі
чутно, як хтось стукає в середні двері
(Л. Укр.); Нас було три брати.. Середній
одруживсь і покинув чумацтво (Вовч.);
Цехові майстри були витіснені
промисловим середнім станом (Комун, ман.);
Комуністична партія вжила всіх заходів, щоб
довести середньому селянству переваги
радянської влади і зробити його надійним
союзником пролетаріату (Ком. Укр., 1961,
9); 3 станиці вирушили на схід вісім
середніх танків (Ле і Левада); Маю чимало
матеріалу, почасти доброго, почасти
середнього (Коцюб.)]; <-~нє арифметичне
мат. среднее арифметическое; ^>ня в е-
личина мат. средняя величина; «^ні
віки см. вік1 3; ~нього віку, ~ніх
років средних лет; ~не геометр йч-
н є мат. среднее геометрическое; ~ній
на зріст, ~иього зросту см. зріст 1;
~ній стан, рід грам, средний
залог, род; ~ня школа средняя школа;
в ~ньому в среднем; голосний
«^нього підйому (підняття) см.
підйом, підняття 10; щось <-~не нечто
среднее [Лицар видає невиразний гук,
щось середнє між людським криком
і звірячим, потім зривається і раптом
біжить до брами (Л. Укр.)].
середняк, -ка 1) середняк [3 осені 1918 року
середняк почав повертати в сторону
Радянської влади (Біогр. Леніна)]; 2) (человек
посредственных способностей) разг.
середняк.
середняцтво собир. середнячество. Ср.
середняк 1.
середняцький середняцкий [Ти, Павле,
забуваєш, що село наше переважно бідняцьке
та середняцьке (Мик.)].
середнячка середнячка. Ср. середняк 1.
середнячок, -чка ласк. разг. 1) середнячок;
2) середнячок. Ср. середняк 1—2.
серёдньо нар. средне; посредственно [Почу-
19*

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)