Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сер 292 сер ваю себе поки що середньо (Коцюб.)]. Ср. середній. середньоазіатський среднеазиатский [Великих успіхів у господарському й культурному розвитку досягли Україна, Білорусія, закавказькі і середньоазіатські союзні республіки (Іст. КПРС)]. середньовічний, (реже) середньовіковий средневековый [Середньовічною в Росії є не тільки поміщицька, але й селянська надільна власність.. (Ленін); Суворий Дант, вигнанець флорентійський, Встає із темряви часів середньовічних (Л. Укр.); — Середньовіко- ва поема! пишна, пахуча поема! — сказав Павлусь палко (Н.-Лев.)]. середньовіччя средневековье [3 кріпаків середньовіччя вийшло вільне населення перших міст.. (Комун, ман.); Тут було справжнє середньовіччя. Високі будинки зі стрімкими гостроверхими дахами і вежами (Тулуб)]. середньодобовий среднесуточный [На кінець 1940 року значно підвищилося середньодобове виробництво металу в порівнянні з 1937 роком (Іст. КПРС)]. середньоєвропейський среднеевропейский. середньокаліберний среднекалиберный. середньолатинський дЗилол. среднелатйнский. середньомісячний среднемесячный. середньопіднебінний лингв, средненёбный; см. ещё середньоязйчний. середньопрогресивний среднепрогрессйвный. середньорічний среднегодовой [Середньорічні темпи зростання промисловості за всі роки Радянської влади в три—п'ять раз перевищували темпи зростання промисловості в розвинутих капіталістичних країнах (Матер. XXI з. КПРС)]. середньоросійський среднерусский. середньосибірський среднесибирский. середньосортний среднесортный. середньостиглий с.-х. среднеспелый [В останні роки на Україні виведено чимало., ракостійких ранньостиглих і середньостиглих сортів картоплі (Колг. Укр., 1956, 4)]. середньоязйчний лингв, среднеязычный. середовий 1) редк. серединный, срединный [Слова з наголосом в однині на середовому складі мають такий самий наголос і в множині (Курс укр. мови)]; 2) внутренностный; сердцевинный. Ср. середина 1—2. середовище среда [Вивчаючи залежність між розвитком живих істот і умовами середовища, мічурінська наука встановлює закони і конкретні форми цієї залежності (Наука і життя, 1959, 2); Український народ висунув з свого середовища багато талановитих народних поетів-співців, музикантів, художників (Нар. твори, та етн., 1957у 3); Почуття братньої дружби і пошани до великої російської літератури завжди жило в українському літературному середовищі (Кундз.)]; живильне ~ще см. живильний 1. середодня нар. обл. среди дня [Більша половина робітників, між ними всі несмілі, слабовиті, багато жінок та недорослих тої-таки неділі громадою виступили з Борислава.. «Вихід з неволі єгипетської» відбувся середодня (Фр.)\. середопістя церк. крестопоклонная неделя. середостіння анат., перен. средостение. середохресний: ~ний тиждень церк. крестопоклонная неделя. середохрестя 1) крестовина [Сновигали попідвіконню [прикажчики] і стукали в середохрестя рам окоренками нагайок (Ст.)]; 2) (место, где расходятся дороги) обл. распутье, раздорожье; 3) церк. крестопоклонная неделя [Склав я за зиму ще півсотні і так ото в середохрестя подався додому (Коцюб.)]. середпартійний редк. внутрипартийный. середульший, середущий разг. средний [Було у матері їх, синів, троє. Максим — найстарший, Петро — середульший, третій — той Андрійко безталанний (Вас); Марко був середущий у родині (Трубл.)]. сережечка ласк, серёжечка [От узяла я ті гроші в калиточку, чотири карбованці братові послала, за п'ятого купила то намистечка дівчаткам, то сережечки, то хрестики (Вовн.)]. сережка 1) серёжка, серьга [Ой надіну я сережки І добре намисто, Та піду я на ярмарок В неділю на місто (Шевч.)]; для милого дружка й ~ка з вушка погов. для милого дружка и серёжка из ушка; 2) (для животных) кольцо [В наших дослідах добрі результати були одержані при застосуванні сережки, яку надівали на носову перетинку теляті (Соц. тварин., 1956, 3)]; 3) бот. и пр. серёжка [Над водою гірко і п'янко пахло осиковими сережками, вербовими котиками і соком (Ст.); Сережки у порід з високою несучістю великі, шовковисті, без зморщок і складок (Птахівн.)]. сережкоцвіті, -тих сущ. бот. серёжкоцвётные. серенада муз. серенада [Хутко в неї під віконцем Мандоліна залунала, Із потоку гуків чулих Серенада виринала (Л. Укр.)]. сержант сержант [Коли Черниш підходив до поста, його увагу привернув кремезний плечистий сержант (Гонч.); Сержант міліції., час від часу кректав: — Ну й погодка! (Мур.)]. сержантський сержантский. серицит, -ту мин. серицит. серійний серийный [У Радянському Союзі організовано серійне виробництво міжконтинентальних балістичних ракет (Матер. XXI з. КПРС)]. серійність, -ності серийность. серія серия [До вашої серії видань для молод іжі я поки що намітив лише біографію Джузеппе Гарібальді (Коцюб.)]. серйоз, -зу разг. серьёз; на [повному] <-~зі на [полном] серьёзе [Звик [хлопчак] на повному серйозі відповідати на запитання старших (Ст.)]. серйозний серьёзный; (солидный, рассудительный — ещё) степенный; (глубокий; веский — о доводах и т. п.; положительный — о человеке — ещё) основательный; (немалозначительный разг. — ещё) нешуточный [Гри- цька — молодого, серйозного, Що кращий в селі тракторист, — Гуртом охрестили на Возного, Бо має до слова він хист (Ол.)\ |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)