Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сер 293 сер Вересневий страйк московських робітників [у 1905 році] був серйозною політичною школою для пролетаріату (Іст. КПРС); Марія дивилась серйозними темними очима (Смол.); «Полтава» його [О. G. Пушкіна] написана на підставі серйозного вивчення джерел, з проникненням в дух історії українського народу (Рил.)]. серйозність, -ності серьёзность; степенность; основательность; нешуточность [Звичайний підрахунок показував усю серйозність становища (Вл.); А в очах [у Каті] ніякої серйозності. Завжди смішки (Багм.)]. Ср. серйозний. серйознішати, -шаю, -шаєш становиться более серьёзным, становиться серьёзнее [Якось серйознішає [Сашко], задумується (Гонч.)]. серйозно нар. серьёзно; степенно; основательно; (по-деловому) всерьёз [По обличчю сержалта не можна було вгадати — жартує він чи говорить серйозно (Гонч.); Я себе вважаю сливе здоровою, а мене всі вважають серйозно хворою (Л. Укр.)]. Ср. серйозний. серм'яга редк. 1) (сукно) сермяга; разе, сермяжина; 2) (одежда) сермяга; разг. сермяжка [Вона хутенько накинула серм'ягу, зав'язала хустку і вийшла з хати (Л. Укр.)]. серна см. сарна. серненя, -няти, серненятко см. сарненя. серозний физл. серозный; О ~на оболонка анат. серозная оболочка [Складається [шлунок] з трьох шарів: серозної, м'язової і слизової оболонки (Наука і життя, 1959, 8)]. серологічний спец. серологический. серологія спец. серология. серотерапія мед. серотерапия. серп, -па серп [Харитя поклала торбинку, взяла в руки серп і почала жати (Коцюб.); Село Веселе розкинулося в долині широким серпом (Воронько)]; ^п і молот см. молот; ~п місяця серп луны (месяца), лунный серп [В центрі глибокого темно-синього неба плив тонкий сріблястий серп місяця (Собко)]. серпанковий 1) кисейный; дымковый [Простора, з великими вікнами, серпанковими занавісками позавішуваними, хата була прибрана не по-мужичому (Головко)]; ср. серпанок 1; 2) перен. дымчатый [В серпанковій імлі морозного неба проступає диск., сонця (Ю. Бедз.)]. серпанок, -нку 1) кисея; (лёгкая, прозрачная ткань уст. — ещё) дымка [Місяць виплив з легкої, мов серпанок, хмарки (Трубл.)]; 2) уст. прозрачное покрывало (убор женщин); (иногда) вуаль [Матері своїй, вже й старенькій, теж принесе коли платок, ..пояс, чобітки, а коли й серпанок (Квітка); Бачу, єгиптянок очі сміються з-під чорних серпанків [Л. Укр.)]; 3) (лёгкая, похожая на дым, застилающая пелена чего-либо, а также перен.) дымка [Над рікою тихо гойдається сизий серпанок туману (Чорн.); Наслухавшись від дорослих розмов про Каховку, Данько щедро оповив її серпанком власних мрій (Гонч.)]. серпантин, -ну серпантин [Летять срібні й золоті стрічки серпантину, конфетті, спалахують різнокольорові огні (Мик.)]. серпантинний, серпантиновий серпантинный, серпантиновий [Серпантинові кучері об- \ плутували ноги танцюючим (перекл. з Полевого)]. серпастий серпастий [Допитливість Іванова була невситима.. Чому сонце сходить і чому заходить? Чому місяць буває то серпастий, то в повні? (Кол.)]. серпентин, -ну 1) мин. серпентин; 2) см. серпантин. серпень, -пня август [Звелося літо, і не знать, Як день за днем минув, І серпень дав, що можна дать, І вересень майнув... (Щог.)]. серпик см. серпок. серпій, -пію бот. (Serratula L.) сёрпий, серпуха. серпневий августовский [Стояла чудова, ледь свіжа, серпнева ніч (Смол.)]. серповидний серповидный. серпок, -пка, серпик, серпочок, -чка уменьш.у ласк, серпок, серпик [Мати: ..Давай вже, любко, мені серпочка — другого ж немає (Л. Укр.); Ніч глуха, зорі зорять, серпок високо підбився (Вовч.); І стелиться пісня юнача Отам, де пройшли орачі, І місяця серпик гарячий Блищить за комбайном вночі (Мал.)]. серпоподібний серпообразный. серпочок см. серпок. серп'янка текст, серпянка. серсо нескл. сущ. ср. р. спорт, серсо. сертифікат фин. и пр. сертификат [Одержуючи нові партії хімікатів.., слід вимагати сертифікати на них (Колг. вироби, енцикл.)]. сертук, -ка разг. сюртук [Підняв [Кирило Іванович] подоли сертука та чимдуж до порога (Мирн.)]. серум, -му спец. серум. серце 1) сердце; (фольк. — ещё) ретивое (сущ.) [Вже другий місяць лежу в клініці, слабий на серце і навіть сидіти ще не можу (Коцюб.); Іржа їсть залізо, а горе — серце (приказка); Панна Зоня хутко знайшла дорогу до Юзиного серця (Л. Укр.); Москва — це серце нашої могутньої соціалістичної Батьківщини (Бажан)]; ~це крається перен. сердце разрывается [Е д і- т а: ..У мене серце аж крається, що він на згубу йде (Л. Укр.)]; ~це не камінь погов. сердце не камень; ~це н є лежить до кого, до чого разг. сердце не лежит к кому, к чему; ~цем ч у т и см. чути 2; б є з «-^ця (жестоко) бессердечно [Та без серця і без жалю, Без сльози гіркої Поспішає розбіяка До до- бичі свої (Руд.)]; бере за ~це см.. брати 1; брати [близько] до ~ця щ о принимать [близко] к сердцу что [—Чого ви, мамо, так близько берете це до серця? — підійшов до неї Роман (Ст.)\; віддати г^це перен. отдать сердце [Вичуняла [Уляна] і серце і душу віддала своїй дитині (Мирн.)]; о дійшло від ~ця см. відходити 1; відлягло від ~ця разг. отлегло от сердца; від повноти ~ця от полноты сердца; від щирого ~ця см. щирий 1; дама ~ця иіутл. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)