Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сер 294 сес дама сердца; дати ~цю волю дать сердцу волю; дійняти до ~ця разг. задеть (затронуть, забрать, взять) за живое [Вони мене дражнили, До серця дійняли, Одні тим, що любили, Другі тим, що кляли (перекл. Л. Українки)]] запасти в ~це кому см. западати 2; запеклося ^це чим см. запікатися 3; запропонувати руку і ~це см. запропонувати; з легким «^>цем см. лёгкий; з щирим ~цем см. щирий 1; муки ~ця муки сердца, сердечные муки; н а ~ці на сердце [На серці в нього було погано (Коцюб.)]', невразливе ~це см. невразливий 1; не до ~ця кому не по сердцу (по сердцу) кому; ніж у ~це нож в сердце [А Кармелю з нею про- щаватися усе одно, що ніж гострий у серце (Вовч.)]; поклавши руку на ~це см. покласти1 1; покорити ~це чиє см. покоряти; порок ~ця см. порок; п о ~цю кому по сердцу (по сердцу) кому [Мене батько викупив із неволі; хороший чоловік із козаків трапився по серцю, — він нас і одружив (Баре.)]; приймати, прийняти до ~ця см. приймати 1; припадати, припасти до ~ця см. припадати; скріпивши ~це см. скріплювати; узяти д о ^ця см. узяти 1; ухопити за ~це см. ухопити 3; як ножём у ~це (п о ~цю) как ножом в сердце (по сердцу) [Як же ви мене вразили, як ножем у серце!.. (Стор.)]; 2) (ласковое обращение) сердце [моё] [Оддай мене, моя мамо, Та не за старого, Оддай мене, моє серце, Та за молодого (Шевч.); Ти щось неначе знов хвора. Випий, серце, хіни (Л. Укр.)]', 3) (гнев, раздражение) перен. сердце (разг.) [Кинулись один на одного. Він був кремезний парубок, але й мені серце додало сил (Смол.); Голос у Каленика Романовича був хоч і сердитий, але звучало в ньому більше батьківського бурчання, ніж серця (Сенч.)]; без ~ця разг. не сердясь [Коли б йому ще вранці хто сказав про це [про смерть], бігме, не повірив би. Осміхнувся б до жартівника, одказав би без серця: «Чоловіче! ..Ходімо краще до корчми» (Янов.)]', зігнати (зірвати) ~це сорвать сердце, выместить зло [Здихне [дяк] важко, увійде у хату та й стане різки в'язати на школярів, щоб., серце своє зігнати... (Квітка)]; з ^цем (в значений нар.) с сердцем [3 серцем рвонувши двері контори, Каринський мало не налетів на Васюту (Шовк.)]; з ^ця (в значений нар.) в сердцах, рассердившись [Колісник з серця махнув рукою і сплюнув (Мирн.)]; м а- ти ~це на (проти) кого иметь (держать) сердце на кого [— Оце, сусідо, маю на вас серце, — скаржиться жартом Пет- риха моїй матері (Вас.)]; не класти (не мати) ~ця на (проти) кого не иметь (не держать) сердца на кого [— Не заважайте мені! Я покличу вас, коли ви будете мені потрібні. — І він потонув у натовпі, а я залишився на місці. 1 я не мав проти нього серця: він був гострої вдачі (Смол.); Один старий із облави: ..Ти на нас серця не клади! Не самі вийшли на тебе, неволя вигнала! (Вас.)]; 4) (стержень в колоколе) язык; (в колокольчике) язычок [Видно великий дзвін. Від серця дзвона падає вірьовка (Мик.)]; 5) (в стволе дерева) сердцевина. серцебиття мед. сердцебиение. серцевидний сердцевидный [Квітки [черешні] крупніші, ніж у вишні, плоди переважно дрібні, різної форми (здебільшого округлі та серцевидні) (Садівн. і ягідн.)]. серцевий сердечный [Дремлюга: Чому він вийшов із кабінету мов п'яний? П и- л и п: Серцевий припадок, знепритомнів у прийомній... (Корн.); Знову [лікарі] вдаються до серцевих ліків (Сміл.)]; ~вий м'я з сердечный мускул. серцевина сердцевина; (перен.: основная часть чего-либо — ещё) стержень [Почався процес зварювання. Обидві частини зварювалися., серцевиною (Сенч.); На вищий ступінь піднімається машинобудування — серцевина важкої індустрії (Наука і життя, 1957, 4)]. серцевинний сердцевинный; стержневой [3 коренів гриб швидко проникає в стовбур і спричиняє серцевинну гниль (Шкідн. і хвор. с.-г. рослин)]. Ср. серцевина. серцевідець, -дця сердцевед; уст. сердцеведец [Поклав йому в душу свій скарб Серцевідець Єгова (Фр.)]. серцево-судинний мед., анат. сердечно-сосудистый [Алкоголь., негативно впливає як на нервову і серцево-судинну систему, так і на печінку (Наука і життя, 1956, 12)]. серцеі'д разг. шутл. сердцеед [Такий серцеїд, як Павло, не міг пропустити нагоди, щоб не позалицятися до молодої жінки (Збан.)]. серцеїдка разг. шутл. сердцеедка. сесійний сессионный; ~ний зал сессионный зал. сесія сессия [Ось повістка: на сесію міськради треба їхати (Панч); Коли я повернувся з сесії заочників, районна учительська конференція вже закінчилась (Збан.)]. сестерцій ист. сестерций. сестра 1) прям., перен. сестра [Сестра з братом розмовляє, сльозами доливаючи горе... (Мирн.); Росія і Вкраїна — Нерозлучні дві сестри (Рил.); Як на звіра під Москвою встав народ грозою, — встала й ти за рідну землю, сестро наша Зою (Тич.)]; ваша <-~ра (вы и вам подобные — о женщинах) ваша сестра; наша ~pa (я и мне подобные — от лица женщины) наша сестра [К а т р я: ..Нашій сестрі тільки й на думці, аби з хлопцями пожирувати (Вас.)]; 2) мед. сестра [Кипить робота в медсанбаті. Стіни палатки здіймаються від вибухів. Сестра впала непритомна (Довж.)]; ~pa- жалібнйця уст. сестра милосердия [Я теж їду на війну сестрою-жалібницею (Шиян)]; ~ра-х а з я й к а (должность) сестра-хозяйка [Спершу Вікторія, а потім Тамара непомітно, поодинці прийшли в кімнату сестри-хазяйки (Хижн.)]; м е- д й ч н а ~ра медицинская сестра [В землянці медичних сестер з ранку й до ве- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)