Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
cec 295 сив чора проводились заняття (Ткач)]; м и л о- с ё р д н а ~ра уст. сестра милосердия [І віднесли в шпиталь зомлілую дівчину. І прийняли її там сестри милосердні («77. Укр.)]; хірургічна ~ра хирургическая сестра; 3) рел. сестра [Сестра Аркадія, скромно спустивши вії над пісним видом, спішилась до матушки з букетом троянд (Коцюб.)]. сестрин, -на, -не сестрин (разг.), сестры (род. п. от сестра) [Ірина приступила й собі до вікна, і її погляд задержався на сестринім лиці (Коб.)]. сестрйнець, -нця, сестрінець, сестрич обл. племянник (сын сестры)\ уст. сестрйчич [Пішов [швагер] до хати, щоб умовитися з жінкою, як би порятувати сестру і сестринців (Фр.)]. сестрйниця, сестріниця обл. племянница (дочь сестры) [Мені вже кілька разів пришилося від старших почути: «У вас дуже інтересна сестріниця!» (Коб.)]. сестритися, -рюся, -ришся редк. сёстриться [Колись божились та клялись, Братались, сестрились зо мною, Поки, мов хмара, розійшлись (Шевч.)]. сестрйцин, -на, -не сестрицын, сестрицы (род. п. от сестрица). сестрйця ласк, сестрица [Нема в мене ні батенька, ні братика, ні сестриці (Квітка); Весняного ранку Співаймо, сестрице, веснянку! (Л. Укр.)]. сестрич см. сестрйнець. сестриченька ласк, сестрйчушка [Мавка: Ой сховай мене, ти, сестриченько! (Ховається під березу, обіймаючи її стовбур) (Л.^ Укр.)]. сестричка уменьш., ласк, сестричка; (о родственнице — ещё) сестрёнка [Батько та дві сестрички сидять за столом, мати подає вечерю... (Коцюб.); — Що там ио радіо передають, сестричко? — запитував він медичну сестру кожного ранку (Ткач)]. сестриччин, -на, -не сестрички (род. п. от сестричка) [Михайло на сю річ сестриччину мовчить (Вовч.)]. сестрінець см. сестрйнець. сестріниця см. сестрйниця. сестронька ласк, сестрица, сестричка [Прихилюся до берези, А береза — то не сестронька: Шумить, гуде, гілля ломить, А до мене та й не говорить (народна пісня)]. сеструня ласк, сестричка, сестрйца [Потім іще., [в сім'ї] знайшлися дві сеструні (Вишня)]. сет спорт, сет. сетер, -тера сеттер [Колись нам доводилось бачити, як єгер навчав сетера науки полювання (Вишня)]. сетльмент, -ту сеттльмент [По набережній височать будинки колишнього англійського сетльменту (Козл.)]. сеча, редк. сеч, -чі моча [Рідкі органічні добрива — сеча, гноївка, розбавлений у воді пташиний послід та інші дають великий ефект, якщо їх вносять у суміші з мінеральними добривами (Коле. Укр., 1956, 4I сечівник, -ка анат. мочеиспускательный канал [Сеча, яка утворюється в нирках, через сечоводи потрапляє в сечовий міхур, а звідти назовні через сечівник (Шкільна гігієна)]. сечовивідний анат. мочетбчниковый. сечовиділення физл. мочевыделение, мочеотделение. сечовиділяння физл. мочевыделение, мочеотделение, мочеиспускание. сечовидільний анат. мочеотделительный, мочеиспускательный. сечовий мочевой. сечовина хим. мочевина [Сечовина., добре використовується мікрофлорою передшлунків жуйних тварин (Наука і життя, 1956, 12)]. сечовипускальний анат. мочеиспускательный. сечовипускання физл. мочеиспускание. сечовід, -вода анат. мочеточник. сечовідний анат. мочетбчниковый. сечогінний фарм. мочегонный. сечокислий хим. мочекйслый. сечоприймач, -ча мед. утка. сечостатевий анат. мочеполовой. сибарит сибарит. сибаритка сибаритка. сибаритство сибаритство [Я колисався в колисці сибаритства та егоїзму (Фр.)]. сибаритствувати, -ствую, -ствуєш сибаритствовать, сибаритничать. сибаритський сибаритский. сибілянт лингв, сибилянт. сибілянтний лингв, сибилянтный. Сибір, -ру Сибирь. сибірка хвет., мед. сибирская язва; разг. сибирка [Придбав [Тодір] лошата, полюбувався ними з рік, а потім і закопав на своєму ж подвір ї: обох сибірка замордувала (Ст.)]. сибірковий вет., мед. сибиреязвенный. сибірний разг. уст. сиб ирный [Василина сміється: Що ти вдієш із таким сибірним парубком! (Вас.)]. сибірський сибирский [Сибірські вітри приносили хвищу й морози (Десн.)]. сибіряк, -ка сибиряк [Не вміли сибіряки динь їсти, і Яресько, сміючись, мусив навчати їх, як це робиться* (Гонч.)]. сибірячка сибирячка [Товаришці твоїй (сибірячці) шукаю роботи, та все не можу знайти (Л. Укр.)]. сивавий разг. 1) седоватый [Сивавий заріст на небритих щоках робить його зовсім старцем (Вільде)]', 2) сероватый; седоватый; сизоватый [Над водою стояла легка сива- ва мла {Фр.)]. Ср. сивий 1—2. сиваський сивашский. сиваш, -ша, сивець, -вця (о лошади) разг. сйвка, сивко [Ой коні наші сиваші, чи були ви на паші? (Чуб.); Не першина сивцю війна (Ном.)]. Сиваш, -ша Сиваш. сивенький уменьш., ласк. 1) седенький; сивенький [Підходить майстер — старенький, сивенький чоловічок, чистий, охайний (Янов.)]; 2) серенький; седенький; сизенький; сивенький [Сивеньким суконцем покрита [кожушанка], чорним смушком об- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)