Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сив 297 сид сивоусий см. сивовусий. сивуватий 1) седоватый; с проседью [Сивувате волосся спадало на опуклий лоб (Ільч.)]; 2) сероватый; седоватый; сизоватый [Ніби жар, вкритий сивуватим попелом, жевріють неяскраві зорі (Пере.)]. Ср. сивий 1—2. сивуха сивуха [Гнат сидів у корчмі за столом.. На столі перед ним стояла пляшка з двома-трьома чарками недопитої мутної сивухи (Коцюб.)]. сивуч, -ча зоол. сивуч. сивушний сивушный; rwHe масло сивушное масло [Спиртова рідина, яку одержують при варінні самогону, не піддається очищенню і містить вчетверо більше сивушного масла, ніж горілка (Коле. Укр., 1959, 2)]. сиг, -га ихт. сиг [В 194Э р. завезена з півночі цінна риба сиг для акліматизації в ставках і річках УРСР (Вісник АН УРСР, 1949, 8)]. сигара сигара [Старов ткнув сигару в попільничку (Ільч.)]. сигарета сигарета [В кімнаті синів іще дим сигарет (Важан)]. сигаретка уменьги. сигаретка [Вийняв [Бро- дій] сигаретку, вставив її в мундштук (Скляр.)]. сигаретний сигаретный. сигарка разг. сигарка [Перегодя о. Хведор закурив сигарку (Н.-Лее.)]. сигарний сигарный [Сигарний тютюн в порівнянні з цигарковим має вищу міцність (Техн. культ.)]. сигарник спец. сигарочник. сигарниця 1) спец. сигарочница; 2) (коробка для хранения сигар) сигарочница [У неї алюмінієва сигарниця, а в сигарниці завжди повно цигарок (Донч.)]. сигароподібний сигарообразный. Сигізмунд Сигизмунд. сигма сигма [Лист був написаний українською мовою, але подекуди траплялися грецькі літери. Тут були сигми, омеги, іпсилони... (Руденко)]. сигматичний лингв, сигматический. сигнал, -лу сигнал [Дзвоник дав сигнал, і публіка почала збираться до платформи (Н.-Лев.); В раптовій тиші стало чути навіть сигнали машин далеко на шляху (Панч); В пресі були сигнали про незадовільний стан вирубки буку у ваших лісах (Чаб.)]. сигналити, -лю, -лиш сигналить, сигнализировать, сигнализовать [Із вишки.. Сигналять хлопці: турки мчать! (Піп.); Увечері на вулицях людно, сигналять машини (Гонч.)]. сигналізатор, -ра сигнализатор. сигналізація сигнализация [— Що це таке? — обернувся Вольдемар до управителя. — Сигналізація між токами? (Гонч.)]. сигнал ізбваний сигнализированный, сигна- лизбванный. сигналізувати, -зую, -зуєш сигнализировать, сигнализовать [Копач погиб через власну необережність — чом не сигналізував швидше? (Фр.)\ Шкіра постійно і точно сигналізує в кору головного мозку про всі зміни середовища (Фізіол. ж., 1956, II, 3)]. сигналізуватися, -зується сигнализироваться, сигнализоваться. І сигналіст сигналист, сигнальщик І Ніч стояла тиха, світили зорі, від шахти чулось, як видзвонюють сигналісти (Гур.)]. сигнал істка сигнал йстка, сигнал ьщица. сигнальний, редк. сигналовий 1) прил. сигнальный [Зринули вгору одна по одній три сигнальні ракети (Кач.)\ Важко перевалюючися з боку на бік, [клуби пари) котилися вниз. Інші підіймалися вгору, де займалися рожевим світлом, немов дивовижні сигналові огні (Фр.)]; 0 ~ний примірник полигр. сигнальный экземпляр [М а л и н і н: Сигнальний примірник! От саме тому й подарую, що перший (Собко)]; ~на система дЗизл. сигнальная система; 2) (род. сигнального) сущ. редк. сигнальщик, сигналист [— Людина за бортом! — вигукнув з щогли сигнальний (Тулуб)]. сигнальник сигнальщик, сигналист [Він постояв трохи біля сигнальників, які стежили за морем і небом (Ткач)]. сигнальниця сигнал ьщица, сигнал йстка. сигнатура дЗарм., тип. сигнатура. сигнатурка уменьги. дЗарм. сигнатурка іОфі- цер узяв пляшечку, мружачись від сонця, прочитав напис на сигнатурці (Пере.)]. сигнатурний фарм., тип. сигнатурный. сигнатурник спец. сигнатурщик, сигнарант. сигнатурниця спец. сигнатурщица, сигнарантка. сиговий ихт. сиговый [Особливо добрі консерви з корюшки, ряпушки, оселедців та сигових риб (Укр. страви)]. сигуранца ист. сигуранца [— Будемо відверті, отче, — твердо сказав Брезяну, витягаючи з потайної кишені знак агента сигуранци (Чаб.)]. сидень, -щіяразг. сидень (уст.); 0 «-^днем сидіти сиднем (сйдмя) сидеть [Ніяких тобі турбот — сиди сиднем та втішайся тишею... (Руденко)]. сидеральний с.-х. сидеральний. сидерат с.-х. сидерат [Кращі сидерати для зрошуваних садів Криму — овес, суміш вівса з ярою викою (Колг. Укр., 1956, Щ . сидерація с.-х. сидерация [Для забезпечення високих урожаїв на Поліссі треба широко застосовувати сидерацію (Колг. вироби, ен- цикл.)]. сидерит, -ту мин. сидерит. сидеричний астр, сидерический [Синодичний місяць більший за сидеричний (Астр.)]. сидеростат астр, сидеростат. сйдження см. сидіння. сиділка разг. сиделка [Досить літня вже сиділка, довідавшись, чий він чоловік, сказала, що народився син (Борз.)]. сидіння, обл. сйдження 1) (действие) сидение [Оте сидіння в редакції цілий день — дратує мене без кінця (Коцюб.); За сйдження нема їдження (Ном.)]; 2) (предмет) сиденье; уст., шутл. седалище; (иногда) место [Віз- . ники, підпершись батожилнами, закам'яніли на своїх високих сидіннях (Мик.); І всі, пополуднувавши, ще раз стукнули ложками та посудою, повставали з сиджень І сидір, -дора разг. шутл. запас съестного; |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)