Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сид 298 сиз сумка с продуктами [Саньків батько., кожної неділі привозив синові кількапудового сидора (Збан.); О-о, паничику! То в твоєму сидорі всякого добра повно! (Кол.)]. Сидір, -дора Сйдор, Исйдор. сидіти, -джу, -дйш 1) сидеть, книжн. восседать; (многократно разг. — ещё) сиживать; (время от времени разг. — ещё) посиживать [Сидить батько кінець стола, На руки схилився (Шевч.); Сиділа у печі хороша Паляниця (Гл.); Переписала Я Гейнові пісні, Сиділа як заклята Над ними я три дні (Л. Укр.); Не схибнув [Кирило Іванович] ні разу, так що через рік сидів уже на місці помічника столоначальника (Мирн.); В дядьковім старім тілі сидить молода, свіжа, тепла душа (Коцюб.); Третій рік він сидить вже у другому класі (Мирн.); Вбогі дівки заміж ідуть З чорними бровами. А багаті дівки сидять З кіньми та волами (народна пісня); 'Довго сиділи в тюрмі рибалки, доки їх покликали на суд (Н.-Лев.); Костюм сидів на ньому бездоганно (Собко)]; ^ти в боргах сидеть в долгах [Поміщики, думаєте, не сидять у боргах? (Ст.)]; ~ти дома см. дома; —'ти на двох стільцях (між двома стільцями) см. стілець 1; ~ти як на голках (на жару) см. голка, жар 1; отут (ось тут) ^дйть хто, що вот где сидйт кто, что [— За тим проклятим земством — ні поговориш ніколи, нічого... — Та таки правда, що воно в мене отут сидить! — показав [Чіпка] на серце (Мирн.)]; сйдь- м а ^ти см. сйдьма; у печінках «~ти см. печінка 3; 2) (проживать где- либо) разг. жить; уст. жительствовать; (за- нимать место для жилья) селиться, поселяться [Хата наша — 2 кімнати — нічого собі. На другому поверсі. Над нами — третій, де сидить хазяїн (Коцюб.); Бодай ніхто не дочекав в чужім кутку сидіти (Ном.); Привіз Іван свою молоду жінку до себе, а сидів він далеко уверху (Федьк.)]; ~ти на віру разг. уст. жить в браке без венчания в церкви [Сусіда сказала Явдосі, що Настя пішла сидіти на віру до Гната (Коцюб.)]; ~ти хутором уст. жить на хуторе [Козак Захарко Драч сидів хутором недалеко від Корсуня (Панч)]. сидітися, -дйться безл. сидеться [— Як же сидиться тобі тут, товаришок? — розпитував Петро (Вас); У хаті не сиділоря. Тягло у садок, на свіжу прохолоду (Мирн.)]. сидні, -нів разг. сиденье; t/cm., гиутл. седалище [Берова куртка на грудях і на спині настовбурчилась, а поясок штанів з'їхав аж на самі сидні (Кол.)]. сидня разг. 1) сидение [Поблідли Ідівчата] від сидні в душній хаті за марудною роботою (Л. Укр.)]; 2) безделье, праздность [У тестя не буде йому сидні: тесть дурно не годуватиме, скаже: роби (Сл. Гр.)\. Сидорів, -рова, -рове: бити (лупцювати, латати и т. п.) як ~рову к о- з у разг. бить (лупить, драть um. п.) как Сидорову козу [Недоросток: Та було б тобі, моя нене, довгий батіг брати, та щоранку, щовечора, як Сидорову козу, ла- [ тати, та змалечку оті норови з мене виганяти (Вас.)]. сидр, -ру сидр [До плодоягідних вин треба також віднести слабеньке газоване вино — | сидр, яке виготовляють з яблучних соків І (Укр. страви)]. сидровий сйдровый. сидуха разг. торговка [По другий бік сиділи І перепічайки та сидухи з бубликами, паляницями (Н.-Лев.)]. сидячи, (реже) сидя (в значении нар.) сйдя [Гребці і весла положили, Та сидя люлечки курили (Котл.)]. сидячий сидячий [Якийсь гурт молоді ходить між яток і співає.. Таким робом, окрім сидячих і стоячих, є ще й ходячі хори (Коцюб.)]; «^>че життя сидячий образ жйзни [її каліцтво і сидяче життя придали її характерові якусь надзвичайну рівність (Фр.)\. сидячка разг. 1) сидение; 2) безделье, праздность Г— Пора цю музику кінчать, — сказав Петро похмуро, — набридла всім сидячка ця, та ще у кожній зміні (Дор.)]. f сйдьма нар. разг. сидя [Підступивши до тих, що працювали сйдьма в кутку, і помітивши серед них Данька та Валерика, дівчинка раптом відсахнулась назад (Гонч.)]; ~ма сидіти разг. сйдмя (сиднем) сидеть [Сімейство в Березняка велике, зима настала, сиділи сйдьма в хаті (Ле)]. сизенький уменыи., ласк, сизенький [— Яка красива. Ну — лялечка! — ніжно і зворушено промовила мати. — І позіхає, глянь. Голубонько ж ти моя сизенька, квіточка... (Довж.)]. сизий сизый [Займали великі простори будяки, сині, аж сизі (Коцюб.); Над річкою підіймався легенький сизий туман (Збан.); Сиза хмарка диму попливла по кімнаті (Ільч.)]; г^зий голуб сизый голубь; разг. сизяк, сизарь [Сизий голуб тремтів у цупкій руці (Козач.)]. сйзитися, -ться редк. сизеть (разг.) (Біля ставу у лопухах густо блимали вогники і сизився.. димок (Панч)]. сизіти, -зіє сизеть (разг.) [Ліси зеленіють, а далі сизіють, а ще далі чорніють, як пооране поле, вкрите туманом (Н.-Лев.)]. сизо нар. сизо [Од вибухів — багряно, чорно, сизо навколо простір дибився в диму... (Гончаренко)]. сизо-блакитний, сизо-голубий сйзо-голубой [Далекі шпилі, сизо-блакитні, здавались зубцями застиглих хмар (Коцюб.); Наближалась Асканія. Вже була не сизо-голубою, як здалеку, — зводилась в небо яскраво-зелена (Гонч.)]. сйзо-зелёний сйзо-зелёный [Голі дерева немов курились сизо-зеленим димом (Коцюб.)]. сизокрилий поза, сизокрылый [К о т є н к о., приграє на бандурі й співає: «Ой ширя орел, орел сизокрилий Та попід небесами» (Стар.); Чому не спиш ти уночі Моя голубко сизокрила? (Шевч.)]. сизоокий сероглазый [Саме на зелені сьятки осадник привіз собі з міста якусь сизооку шляхтянку (Козл.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)