сиз 299 сил сизопёрець, -рця фольк. сизопёрыи (прил.) [Орли-сизоперці налетіли (народна пісня)]. сизоперий сизопёрыи [Дмитро, побачивши Галину: А, моя качечко сизопера! Ти тут полощешся, а я по цілому селу ганяю та шукаю... (Стар.)]. сп зо пёрка фольк. сизоперая птйца. сизо-сірий сйзо-сёрый. сизота, (реже) сизь, -зі сйзость; разг. сизина. Сизрань, -ні Сызрань. сизуватий сизоватый [Горіли вогні, і сизуватий дим, мов туман, плавав між деревами (Шиян)]. сизувато-синій сизовато-сйний [Перед схвильованим зором Романа тепер тільки чорніють вітряки, а навколо них ще краще сяють неміряні сизувато-сині полотна снігів (Ст.)]. сизь см. сизота. сик, -ку обл. шипение; разг. шип [Ворожий сик, прошибаючий, пронизливий свист оповістив його [поїзда] приїзд (Коб.)]. сикавка 1) разг. сикалка (обл.) [Набере було в сикавку маленький Олекса з калюжі біля колодязя чогось такого ріденького, що аж ніяк водою не можна назвати, і підкрадеться до кота, щоб його поцілити (Вишня)]; 2) обл. брандспойт [Панове, ратуш горить! До коновок і сикавок! (Фр.)]. сикатив, -ву спец. сиккатив. сикатися, -каюся, -каєшся см. сікатися. сйква ихт. голец. сикнути, -ну, -неш разг. 1) крикнуть; (не- вольно — ещё) вскрикнуть; (с угрозой, устанавливая тишину разг. — ещё) цыкнуть, шикнуть [Соломія провела рукою по його грудях і намацала мокру й липку сорочку, Остап сикнув од того дотику (Коцюб.)\ Обняв [Йон] Гашіцу за стан і міцно пригорнув до себе. — Сиди тихо! — сикнула та на нього (Коцюб.)]; 2) (брызнуть струёй) обл. цыркнуть [Жінка., оповідала, що їй снилось, ніби вона доїть корову. Одтяга дійки, а що сикне в дійницю, то насподі не молоко, а чиста вода (Коцюб.)]. сикоз, -зу мед. сикоз. сикомор, -ра, обл. сикомора бот. (Ficus syco- morus L.) сикомор [Сумно ти дивилась на високі гори, ..лаври й сикомори (Щог.); Коло самого берега Нілу видно було купку дерев і дві чи три сикомори хилилися гілками у воду, мов наші верби (Фр.)]. сикофант 1) знт. сикофант; 2) (перен.: доносчик, клеветник) сикофант. сикофантство сикофантство. Ср. сикофант 2. сикофантський сикофантский [Автор сикофантського листа, очевидно, не читав самої поеми, лише ті вирвані з неї місця, які цитує «віруючий мирянин» (Фр.)]. Ср. сикофант 2. Сиктивкар, -ра Сыктывкар. сила 1) сила; разг. мочь; книжн. мощность [Молода невитрачена сила потужними хвилями переповняла його тіло (Собко); Робітничий клас, писав Ленін, є передовою революційною силою суспільства (Віогр. Леніна); Читаю Шекспіра. Що за сила слова, що за глибина думки! (Мирн.); Сили миру в усьому світі ростуть і безупинно ростимуть (Рад. Укр., 1950, IX); Яка ж в сій байці, братця, сила? А та: ніколи не хвались, Поки гаразд не зробиш діла (Гл.)]; г^ла волі сила воли [Він знав, що саме сила волі і бажання виграти часто дають змогу слабшим перемагати сильніших (Собко)]; ~лою обставин см. обставина 2; [бути] в <^лі [быть] в силах, [быть] в состоянии [Старий вогонь вояцький не гасне. Я ще в силі Завзятіше й сильніше роздмухати його (Бажан)]; [бути] не в ~лі [быть] не в силах, [быть] не в состоянии [Смутніш вони [очі] бути не в силі, Бо й так вже вільготні й сумні (Л. Укр.)]; вбиратися в ~лу см. убиратися 2; вибиватися із ^л см. вибиватися; в міру ~л, по мірі ~л по мере сил [Спасибі за переслані листи, по мірі сил моїх буду на них відповідати (Л. Укр.)]; в ~лу чого в силу чего [У 1861 році в силу економічної необхідності і під загрозою зростаючих селянських заворушень царському урядові довелося скасувати кріпосне право (Іст. КПРС)]; збиратися з ~лою (з ^лами, в <^>лі, на і-^лі) см. збиратися 1; з усієї «--'Ли (ударить um. п.) (в значении нар.) изо всех сил, изо всей мочи; (бежать — обычно) со всех ног, во весь опор, во всю мочь, вовсю, фам. во все лопатки [Комар присів на лоб, щоб з усієї сили Свій гострий носик устромить (Гл.)]; мірятися гулами мериться силами [Я хотів чесно мірятись з тобою силами (Мик.)]; на (через) превелику ^лу см. превеликий; над (понад) г~лу а) через силу [Майор над силу посміхнувся (Ле)]; б) сверх сил, выше сил, свыше сил [М і р і а м: Мушу всіх любити? М є с с і я: Так, всіх. М і р і а м: Всіх, окрім тебе, — се можливо. Але тебе і всіх—се понад силу (Л. Укр.)]; на повну «-~лу на полную силу, во всю мочь; н є ~ла нет сил; мочи нет [Мати просить Олесю вплинути на В л аса, щоб він одружився, бо не сила вже їй одній вправлятися з трьома малими дітьми (Минуле укр. театру)]; н є в тому *-~ла, що кобила сива, а в тому, що не везе погов. не в том сила, что кобыла сйва, а в том, что не везёт; н е під г^лу а) (в значении нар.) не под силу, не по плечу; уст. не в силу [Одній— не під силу боротись людині (Hex.)]; б) предик, разг. невмоготу, невмочь [I вдруге дівчина йому відмовила. І ще гірш не під силу стало козакові (перекл. з Вовчка)]; не своєю ~лою разг. не по своей воле; нечиста ~ла см. нечистий 1; під ^лу под силу, по плечу; уст. в силу; п о ^лі можливості по мере возможности; разг. по силе возможности [Хлоп'ята почали одповідати по силі можливості на всі боки. Комісар сам стріляв з передньої установки (Янов.)]; почуватися на ~лі см. почуватися 3; при ~лах в силах [Він любив старість не так, як інші селяни, що й рідного батька поти слухає і поважає, поки той при си-
|