Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 607):
Попередня 
Наступна

сиз
299
сил
сизопёрець, -рця фольк. сизопёрыи (прил.)
[Орли-сизоперці налетіли (народна пісня)].
сизоперий сизопёрыи [Дмитро,
побачивши Галину: А, моя качечко сизопера! Ти
тут полощешся, а я по цілому селу ганяю та
шукаю... (Стар.)].
сп зо пёрка фольк. сизоперая птйца.
сизо-сірий сйзо-сёрый.
сизота, (реже) сизь, -зі сйзость; разг. сизина.
Сизрань, -ні Сызрань.
сизуватий сизоватый [Горіли вогні, і
сизуватий дим, мов туман, плавав між деревами
(Шиян)].
сизувато-синій сизовато-сйний [Перед
схвильованим зором Романа тепер тільки
чорніють вітряки, а навколо них ще краще
сяють неміряні сизувато-сині полотна снігів
(Ст.)].
сизь см. сизота.
сик, -ку обл. шипение; разг. шип [Ворожий
сик, прошибаючий, пронизливий свист
оповістив його [поїзда] приїзд (Коб.)].
сикавка 1) разг. сикалка (обл.) [Набере було
в сикавку маленький Олекса з калюжі
біля колодязя чогось такого ріденького,
що аж ніяк водою не можна назвати, і
підкрадеться до кота, щоб його поцілити
(Вишня)]; 2) обл. брандспойт [Панове,
ратуш горить! До коновок і сикавок! (Фр.)].
сикатив, -ву спец. сиккатив.
сикатися, -каюся, -каєшся см. сікатися.
сйква ихт. голец.
сикнути, -ну, -неш разг. 1) крикнуть; (не-
вольно — ещё) вскрикнуть; (с угрозой,
устанавливая тишину разг. — ещё) цыкнуть,
шикнуть [Соломія провела рукою по його
грудях і намацала мокру й липку сорочку,
Остап сикнув од того дотику (Коцюб.)\
Обняв [Йон] Гашіцу за стан і міцно
пригорнув до себе. — Сиди тихо! — сикнула та на
нього (Коцюб.)]; 2) (брызнуть струёй) обл.
цыркнуть [Жінка., оповідала, що їй
снилось, ніби вона доїть корову. Одтяга
дійки, а що сикне в дійницю, то насподі не
молоко, а чиста вода (Коцюб.)].
сикоз, -зу мед. сикоз.
сикомор, -ра, обл. сикомора бот. (Ficus syco-
morus L.) сикомор [Сумно ти дивилась на
високі гори, ..лаври й сикомори (Щог.);
Коло самого берега Нілу видно було
купку дерев і дві чи три сикомори хилилися
гілками у воду, мов наші верби (Фр.)].
сикофант 1) знт. сикофант; 2) (перен.:
доносчик, клеветник) сикофант.
сикофантство сикофантство. Ср. сикофант 2.
сикофантський сикофантский [Автор
сикофантського листа, очевидно, не читав
самої поеми, лише ті вирвані з неї місця,
які цитує «віруючий мирянин» (Фр.)].
Ср. сикофант 2.
Сиктивкар, -ра Сыктывкар.
сила 1) сила; разг. мочь; книжн. мощность
[Молода невитрачена сила потужними
хвилями переповняла його тіло (Собко);
Робітничий клас, писав Ленін, є передовою
революційною силою суспільства (Віогр.
Леніна); Читаю Шекспіра. Що за сила
слова, що за глибина думки! (Мирн.);
Сили миру в усьому світі ростуть і
безупинно ростимуть (Рад. Укр., 1950, IX);
Яка ж в сій байці, братця, сила? А та:
ніколи не хвались, Поки гаразд не зробиш
діла (Гл.)]; г^ла волі сила воли [Він
знав, що саме сила волі і бажання виграти
часто дають змогу слабшим перемагати
сильніших (Собко)]; ~лою обставин
см. обставина 2; [бути] в <^лі [быть]
в силах, [быть] в состоянии [Старий вогонь
вояцький не гасне. Я ще в силі Завзятіше
й сильніше роздмухати його (Бажан)];
[бути] не в ~лі [быть] не в силах,
[быть] не в состоянии [Смутніш вони [очі]
бути не в силі, Бо й так вже вільготні й
сумні (Л. Укр.)]; вбиратися в ~лу
см. убиратися 2; вибиватися із ^л
см. вибиватися; в міру ~л, по мірі
~л по мере сил [Спасибі за переслані
листи, по мірі сил моїх буду на них
відповідати (Л. Укр.)]; в ~лу чого в силу
чего [У 1861 році в силу економічної
необхідності і під загрозою зростаючих
селянських заворушень царському урядові
довелося скасувати кріпосне право (Іст.
КПРС)]; збиратися з ~лою (з
^лами, в <^>лі, на і-^лі) см. збиратися 1;
з усієї «--'Ли (ударить um. п.) (в
значении нар.) изо всех сил, изо всей мочи;
(бежать — обычно) со всех ног, во весь
опор, во всю мочь, вовсю, фам. во все
лопатки [Комар присів на лоб, щоб з усієї
сили Свій гострий носик устромить (Гл.)];
мірятися гулами мериться силами
[Я хотів чесно мірятись з тобою силами
(Мик.)]; на (через) превелику
^лу см. превеликий; над (понад)
г~лу а) через силу [Майор над силу
посміхнувся (Ле)]; б) сверх сил, выше сил,
свыше сил [М і р і а м: Мушу всіх
любити? М є с с і я: Так, всіх. М і р і а м:
Всіх, окрім тебе, — се можливо. Але тебе
і всіх—се понад силу (Л. Укр.)]; на
повну «-~лу на полную силу, во всю
мочь; н є ~ла нет сил; мочи нет
[Мати просить Олесю вплинути на В л аса,
щоб він одружився, бо не сила вже їй
одній вправлятися з трьома малими
дітьми (Минуле укр. театру)]; н є в тому
*-~ла, що кобила сива, а в
тому, що не везе погов. не в том сила,
что кобыла сйва, а в том, что не везёт; н е
під г^лу а) (в значении нар.) не под силу,
не по плечу; уст. не в силу [Одній— не
під силу боротись людині (Hex.)]; б)
предик, разг. невмоготу, невмочь [I вдруге
дівчина йому відмовила. І ще гірш не під
силу стало козакові (перекл. з Вовчка)];
не своєю ~лою разг. не по своей воле;
нечиста ~ла см. нечистий 1; під
^лу под силу, по плечу; уст. в силу;
п о ^лі можливості по мере
возможности; разг. по силе возможности
[Хлоп'ята почали одповідати по силі
можливості на всі боки. Комісар сам стріляв
з передньої установки (Янов.)];
почуватися на ~лі см. почуватися 3;
при ~лах в силах [Він любив старість
не так, як інші селяни, що й рідного батька
поти слухає і поважає, поки той при си-

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)