Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сил 300 сил лах (Барв.)]; проти ^ли (в значении нар.) разг. насильно; скільки ~ли см. скільки; скільки твоя ~ла сколько сможешь [Турок дає землю — займай скільки твоя сила (Коцюб.)]', через г^лу см. через; що є *^ли см. що1 6; 2) техн., воен. и пр. сила [Його мрія починалася з одноциліндрового моторчика на чотири сили (Смол.)]] ~ла тяжіння см. тяжіння; головні ^ли воен. главные силы [Того ж дня в станиці зосередилися головні сили всієї бригади (Ле і Левада)]; електрорушійна «-'ла физ. электродвижущая сила; збройні г^ли см. збройний, кінська <^ла см. кінський; морські ~ли воен. морские силы; продукт й в- н і ^ли см. продуктивний 1; робоча г^ла см. робочий 1; ядерна «^ла физ. ядерная сила [Розвиток фізики атомного ядра висунув проблему ядерних сил, тобто сил, які діють між частинками ядра (Наука і життя, 1956, 10)]; 3) (правомочность) сила; ~ла закону сила (действие) закона; закон не має зворотної ^ли см. зворотний 1; набирати, набрати г^ли см. набирати; надання законної <^ли см. надання 2; 4) (большое количество чего-либо, кого-либо) множество, масса, разг. сила, тьма, уйма, уймища, бездна, гибель, пропасть, прорва, страсть; (о предметах—ещё) ворох, гора [Роботи було сила (Коцюб.); В залізничній школі сила дітей (Бойч.); Сила лісу лежала у штабелях, не встигали його вивозити залізницею (Мур.)]. Сила (имя) Сила. силабізм, -му, силабіка поэт, силлабизм [Не зраджував поет [Т. Г. Шевченко] і улюбленої ним силабіки (Рил.)]. силабічний поэт, силлабический [Нерівно- складова система віршування з початку XVII ст. поступилася місцем перед силабічною системою з правильно організованими рівноскладовими віршами (Іст. укр. літ.)]. силабо-тонічний поэт, силлабо-тонический. силак см. силач. силан, -ну хим. силан. сила-силённа (в значении нар.) несметная сила, несметное количество; без числа; перен. туча; разг. тьма-тьм^щая, видимо-невидимо, великое множество, многое-множество, премножество; обл. косой десяток [Тут, у відкритім південнім степу, збиралася восени сила-силенна птахів (Гонч.); Ярина., одразу ж зустріла силу-силенну знайомих і друзів (Собко)]; см. ещё сила 4. силач, -ча, разг. силак, -ка силач [С т а с ь, побачивши вірьовку в руках пана: А як ви гадаєте, багато знайдеться силачів, щоб оту вірьовку порвали? (Вас); Згадував [дід], що був колись силак, по дванадцять пудів на пароплав виносив (Мик.)]. силачка силачка. силённий разг. очень сильный; могущественный [За тридев'ять земель... забув, признаться, де... Був собі Лев — король силенний (Гл.)]. силёча редк. см. сила 4. силитися, -люся, -лишся разг. силиться [Думки рвалися на шматочки; він силився звести їх докупи (Мирн.); Машина пожирає степові далі, і товстий хвіст куряви безнадійно силиться її наздогнати (Епік)]. силікагель, -лю хим. силикагёль [Як адсорбент особливо широко застосовують силікагель (пористий кремнезем) (Наука і життя, 1957, 10)]. силікат, -ту хим. и пр. силикат [Силікати, або солі кремнієвих кислот, у будові Землі відіграють велику роль (Курс заг. геол.)]. силікатний хим. и пр. силикатный. силікатник спец. разг. силикатчик. сил і катни ця спец. разг. силикатчица. силікатування спец. силикатирование. силікатувати, -тую, -тувш спец. силикатировать. силікатуватися, -тується спец. силикатироваться. силікоз, -зу мед. силикоз [Сильне запилення гірничих виробок у залізорудних шахтах може викликати захворювання людей силікозом (Розв. науки в УРСР)]. силіцид, -ду хим. силицид [При високій температурі кремній сполучається з багатьма металами, утворюючи так звані силіциди (Заг. хім.)]. силіцифікація геол. силицификация. силіцієвий хим. силйциевый. силіцій, -цію хим. силиций. силком нар. разг. силком [Палагна була фу- дульна, її силком не візьмеш (Коцюб.)]. силкування старания, усилия; (бесплодные — обычно) потуги [Силкувалась перемогти себе, та з великого силкування тільки сльози ковтає (Барв.)]; даремне (даремні) ~ня тщетные усилия [Христя.. почала її утішати.. Даремне силкування (Мирн.)]. силкуватися, -куюся, -куєшся и (реже) силуватися, -луюся, -луешся 1) (обычно с инфинитивом) стараться, разг. силиться, уст. тщйться; (напрягая мускулы—ещё) тужиться (разг.); (настойчиво стремиться разг. — ещё) норовить [Антін задумавсь. Видимо, він силкувавсь щось пригадати (Коцюб.); Падала [мати] в знемозі горілиць, а за хвилину знову силкувалась підвестись (Гонч.)]; 2) (без инфинитива) разг. напрягаться; разг. тужиться, жилиться; (делать что-либо медленно, с трудом) возиться (разг.) [Скільки в той вечір ворог не силкувався, всі його атаки були даремні (Кач.); На горі кум Гриць все ще силкувався з своїм возом (Чорн.); Денис же довго силкувався, замикаючи їх [замки] (Квітка); Силуйся, кілько хочеш, — нічо на гадку не йде! (Фр.)]. силовий силовой [Цієї ж ночі в машинному залі в люк почали спускати перший силовий трансформатор (Баш)]; ~ве поле физ. силовое поле; <—'ва станція силовая станция. силогізм, -му лог. силлогизм [Дашкович підвів голову, почувши такий надзвичайний., силогізм (Н.-Лев.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)